Всего на сайте:
282 тыс. 988 статей

Главная | Биология, Зоология, Анатомия

Ембріотехнології  Просмотрен 687

Ембріологія досліджує будову і розвиток зародків різних організмів. К. Бер (1828р), вивчаючи зародки різних хребетних, звернув увагу на їх схожість і сформулював закон зародкової подібності: зародки різних хребетних схожі між собою, причому найбільшою схожістю є на ранніх стадіях розвитку. Цей закон підтверджує спорідненість хребетних тварин та їх походження від загальних предків. У 1864 р. німецький ембріолог і зоолог Ф. Мюллер встановив зв'язок між ембріональним розвитком організму та історичним розвитком виду, тобто історією предків. У другій половині ХІХ ст. німецький науковець Е. Геккель, спираючись на дослідження Ч.Дарвіна і Ф. Мюллера, сформулював біогенетичний закон: онтогенез є коротким і швидким повторенням філогенезу. Філогенез – це історичний розвиток того або іншого виду (групи). Кожна особина у ході свого ембріонального розвитку повторює історію розвитку виду в цілому. Наприклад, зародок людини проходить стадію рибоподібних предків: він має зачатки зябрових щілин, хвоста. Гусінь метелика повторює червоподібну стадію предків, а пуголовок жаби – стадію риби. Із спори моху проростає нитка, схожа на водорість. Згодом біогенетичний закон був уточнений: в онтогенезі повторюються стадії не дорослих предків, а їх зародків. Окремі стадії філогенезу можуть випадати з онтогенезу. Та навпаки, в онтогенезі можуть з’являтися ознаки, яких не було у предків. Було виявлено, що деякі органи, особливо ті, які в ході еволюції розвиваються прогресивно, закладаються на більш ранніх стадіях онтогенезу, ніж у предків. Інші органи (які стають рудиментарними), заклдаються пізніше, ніж у предків і до кінця не розвиваються.

Предыдущая статья:Прості та складні життєві цикли. Следующая статья:Химерні організми
page speed (0.0176 sec, direct)