Всего на сайте:
248 тыс. 773 статей

Главная | Управление и эксплуатация транспортных средств

Технологічні процеси на складах  Просмотрен 2299

 

Технологічний процес на складах, основу якого складають раціональна побудова, чітке та послідовне виконання складських операцій, постійне вдосконалення організації праці та технологічних рішень, має відповідати оптимальним параметрам за швид­кістю процесу, забезпечувати збереження товарів, економічність
витрат і високий рівень логістичного сервісу [121]. Типовий по­рядок виконання операцій технологічного процесу показаний
на рис.11.6.

 

 

Рис. 11.5. Класифікація складського обладнання

 

 

Рис. 11.6. Типовий технологічний процес функціонування складу

 

 

Правильно організований технологічний процес роботи складу має забезпечувати:

– чітке і своєчасне проведення кількісного і якісного прийому вантажів;

– ефективне використання засобів механізації навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських робіт;

– раціональне складування товарів, максимальне використання складських об’ємів і площ, збереження матеріальних цінностей;

– виконання вимог з раціональної організації складських операцій з відбору товарів з місця зберігання, комплектуванню і підготовці їх до видачі;

– чітку роботу експедиції і організацію централізованої доставки вантажів споживачам;

– послідовне і ритмічне виконання складських операцій, сприяючи планомірному завантаженню працівників складу, і створення сприятливих умов праці.

Виконання поставлених вимог можливо тільки під час дотримання наступних принципів організації матеріальних потоків на складі [120, 121].

Пропорційність. Пов’язані між собою операції складського процесу мають бути пропорційними, тобто відповідати один одному за продуктивністю, пропускною спроможністю або швидкістю. Досить поширені ситуації, коли даний принцип залишається без уваги, що призводить до зайвих витрат.

Паралельність. Одночасне виконання окремих операцій на всіх стадіях процесу. Сприяє скороченню циклу робіт, підвищенню рівня завантаження робітників і ефективності їхньої праці.

Ритмічність. Повторюваність усього циклу й окремих операцій у рівні відрізки часу є передумовою сталості у витратах енергії, часу, праці протягом робочого дня (зміни). Відсутність ритмічності часто залежить не тільки від роботи самого складу, але й від зовнішніх
факторів: нерівномірності надходження вантажів, транспортних засобів. Необхідно домагатися ритмічності надходження товарів від постачальників і відповідної ритмічності їхнього відпуску.

Прямоточність. Означає максимальне випрямлення техноло­гіч­них маршрутів руху товарів, як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямках. Прямоточність вантажопотоків забезпечує скорочення трудових витрат за однакової потужності складу. У
першу чергу необхідно звернути увагу на скорочення числа переміщень під час виконання операцій із розміщення товару на зберігання й комплектацію, тому що це найбільш трудомісткі операції технологічного процесу.

Поточність – провідний принцип сучасної організації мікрологістичних систем, відповідно до якого усі операції технологічного циклу взаємозв’язані і підпорядковані єдиному розрахунковому ритму. Виконання кожної наступної операції є одночасно підготовкою до наступної.

Раціональна організація внутрішньоскладського процесу, розміщення робочих зон, устаткування і необхідних інструментів здійснюється відповідно до послідовності технологічного процесу, спрямованості і швидкості матеріального потоку. Кожне робоче місце пов’язане з виконанням окремої операції або обмеженого числа схожих між собою операцій (рис.11.7).

Процедура приймання продукції на склад є одним із ключових елементів складського технологічного процесу. Від того, наскільки ефективна вона буде зроблена, залежить і якість виконання інших операцій.

Зони складів вантажних терміналів застосовують універсальний алгоритм здійснення процедури приймання продукції й суміжних операцій (рис.

11.8).

Розглянемо детально кожний елемент даного алгоритму, застосування якого дозволяє істотно оптимізувати весь процес приймання продукції й пов’язаних з нею операцій.

Підготовка складу до приймання продукції. Для вирішення проблем і задач, що виникають під час приймання продукції, на складах виконується ряд операцій:

1. Вчасно обробляється отримана інформація про очікувану поставку товару з відділу постачання, а саме:

– перелік товарних позицій;

– кількість товару, що поступає (у тому числі з кожної товарної позиції);

– строки надходження товару;

– найменування постачальника;

– тип тари (короби, палети);

– інформація про додаткову супровідну документацію (сертифікати відповідності тощо).

2. Визначається кількість службовців, що беруть участь у розвантаженні й прийманні продукції, визначається перелік складської техніки, необхідної для виконання розвантаження транспорту.

3. Визначаються потенційні місця зберігання для розміщення продукції, що надійшла.

 

 

 

Рис. 11.7. Організація технологічного процесу на складі

 

Рис. 11.8. Технологічний процес приймання продукції на склад

 

Ідентифікація продукції на складі – найважливіший елемент технологічного процесу, оскільки дозволяє здійснювати контроль за рухом та станом продукції, її відбір з місць зберігання під час проведення комплектації.

Основні різновиди ідентифікації, що використовуються в складському технологічному процесі:

– штрихове кодування, що складається з трьох елементів: штрих­кода, який наноситься на вантаж та місце зберігання, пристрою зчитування (сканера чи терміналу збору даних), сервера з програмним забезпеченням, що підтримує роботу системи;

– радіочастотна ідентифікація – на відміну від штрихового кодування не потребує прямого контакту між пристроєм зчитування та міткою, а також дозволяє обмежувати переміщення продукції усередині складського комплексу тільки у визначених зонах;

– індивідуальне кодування – кожній товарній позиції прис­воюється індивідуальний код, який може як містити інформацію («змістове» кодування), або так і не нести ніякої інформації («незмістове» кодування). Основане на візуальному зчитуванні інформації самою людиною, що обумовлює наявність помилок під час виконання операцій.

Зберігання продукції. Розміщення товарів на зберігання необхідно здійснювати таким чином, щоб під час наступних технологічних операцій кількість переміщень товару, механізмів та персоналу на складі було мінімальним.

Залежно від сфери діяльності компанії та параметрів товаропотоку, що обслуговується, виділяють три способи зберігання [121].

Партіонний спосіб – зберігання в окремій зоні (місці) зберігання певної кількості продукції однієї товарної групи, виготовленої та поставленої одним підприємством, що одночасно прийнята і оформлена одним прибутковим документом. Дозволяє більш ефективно здійснювати комплектацію замовлень, оскільки вся продукція одного клієнта (чи виробника) знаходиться в одній зоні та немає необхідності переміщуватись всією територією складу під час формування замовлення.

Сортовий спосіб – зберігання в окремій зоні (чи місці) зберігання тільки однієї товарної групи. Дозволяє забезпечити запобігання змішування продукції з різними фізичними та споживчими властивостями.

Змішаний спосіб – комбінація перших двох способів. Отже, можливий поділ в одній партії, що зберігається в одній зоні, додатковий поділ за товарними позиціями, розміщуючи їх в окремі місця зберігання або одну товарну групу поділити за виробниками.

Комплектація замовлення. На більшості складів оптових торговельних і виробничих підприємств, а також на складах логістичних центрів дана операція є ключовою, тому що від неї залежить рівень логістичного обслуговування (швидкість виконання замовлення, відсутність помилок під час збору тощо). При цьому дана операція є однією із трудомістких у складському технологічному процесі.

Розглянемо типову схему процесу комплектації замовлень
(рис. 11.9):

1, 2.

Процедура комплектації починається з одержання накладної на відпуск товару (заявка, аркуш комплектації й тощо), обов’яз­ковою умовою є розташування в документі товарних позицій відповідно до розміщення продукції на складі, інакше утвориться ситуація, коли накладна складається в такому порядку, у якому вона існує в інформаційній системі, і комплектувальник змушений робити неефективну роботу, тобто неодноразово вертатися до раніше пройдених місць тощо.

 

Рис. 11.9. Схема комплектації замовлення

 

3. Відбір вантажу з місць зберігання.

4. Комплектація зібраного замовлення, його пакування й маркування.

Диференціація у виконанні останніх двох операцій буде залежати від виду комплектації – індивідуальної або комплексної [121].

Індивідуальна комплектація замовлення полягає в послідовному відборі одного замовлення одним збирачем.

Комплексна комплектація – збирання одного замовлення вроздріб різними комплектувальниками в окремих секторах складу.

Під час індивідуального збирання комплектувальник змушений проходити значні відстані, а, отже, і витрачати велику кількість часу під час переміщень між місцями відбору, крім того, зростає ймовірність перетинання потоків, а, отже, виникнення ситуацій очікувань звільнення технологічної зони іншими службовцями.

Комплексний спосіб збирання замовлень більш ефективний. Під час такого способу склад поділяється на кілька зон, у кожній з яких працює один комплектувальник. При цьому геометричні розміри зон можуть бути різні, важливо розрахувати однакову кількість операцій, що припадає на кожну зону, а точніше час для їхнього виконання.

Замовлення, що надійшло, поділяється на частини, що відповідають зонам складу. Після збирання в кожній ділянці зібрана частина передається на ділянку приймання у квадрат, номер якого позначений в аркуші комплектації в кожного комплектувальника, що збирає єдине замовлення. Після складання всього замовлення комірник перевіряє правильність зібраного замовлення, далі проводяться операції попередні до відвантаження. Переваги даного методу очевидні: по-перше, швидкість виконання замовлення скорочується в кілька разів, за рахунок скорочення кількості переміщень між місцями відбору й скасування змушеного простою; по-друге, кожний комплектувальник, «прикріплений» до конкретної зони, набагато швидше впізнає номенклатуру, що зберігається в ній і фактично має можливість працювати без маршрутного листа; по-третє, з’являється можливість закріплення індивідуальної відповідальності за станом кожної складської зони. Мінусом даної системи є необхідність додаткової укладки та упаковки частин одного замовлення, проте під час індивідуальної збірки комплектувальник, що збирає одне замовлення, в момент відбору з місць зберігання відразу укладає продукцію в короб, на піддон і тощо.

Відвантаження. Під час відвантаження замовлення залежно від специфіки діяльності підприємства виконуються наступні операції:

1. Контроль повноти підготовленого до відвантаження замовлення, упаковки та маркування.

2. Формування вантажних пакетів за адресами доставки.

3. Завантаження продукції в транспортні засоби відповідно з маршрутом руху та принципами товарного сусідства під час транспортування різних товарних груп.

4. Пломбування транспортних засобів.

5. Оформлення документів та передача інформації про відвантажене замовлення одержувачу.

 

 

Предыдущая статья:Параметри складів та їх технічне оснащення Следующая статья:Стивідорні, тальманські та сюрвейєрські операції
page speed (0.0387 sec, direct)