Всего на сайте:
303 тыс. 117 статей

Главная | Электроника

И.2 Розрахунок тепловіддачі в приміщення  Просмотрен 551

  1. СХЕМОТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ СИСТЕМ ГАРАНТОВАНОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
  2. ЕЛЕКТРИЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ СИСТЕМ ГАРАНТОВАНОГО ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
  3. ОРІЄНТОВНІ ПИТОМІ РОЗРАХУНКОВІ НАВАНТАЖЕННЯ ЖИТЕЛ
  4. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗОН ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ У ВАННИХ ТА ДУШОВИХ ПРИМІЩЕННЯХ
  5. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗОН ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ У ПРИМІЩЕННЯХ САУН З ЕЛЕКТРОНАГРІВАЛЬНИМИ ПРИЛАДАМИ
  6. И.1 Розрахунок тепловіддачі в приміщення
  7. РОЗРАХУНОК ГРАНИЧНО-ДОПУСТИМОЇ ПОТУЖНОСТІ НАВАНТАЖЕННЯ ВІД ДВИГУНА, ЩО ЖИВИТЬСЯ ВІД АВТОНОМНОЇ ДЕС
  8. К.1 Визначення величини допустимої мінімальної напруги на затискачах електродвигуна
  9. К.2 Визначення допустимої потужності двигунів під час пуску від ДЕС
  10. Л.1 Розрахунки розміщення трас, можливих зовнішніх впливів та вибір ступеня захисту оболонки шинопроводу
  11. Л.2 Визначення розрахункового струму та вибір номінального струму системи шинопроводів
  12. РОЗРАХУНОК ГРАНИЧНО-ДОПУСТИМОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЕЛЕГАЗУ В ПРИМІЩЕННІ

У загальному випадку тепловіддача з приміщення трансформаторної QV, кВт, визначається за формулою:

де QV1тепловіддача за природної циркуляції повітря, кВт;

QV2 – тепловіддача через стіни та стелю, кВт;

QV3 – тепловіддача завдяки примусовій циркуляції повітря, кВт.

И.2.1 Природна вентиляція

Тепловиділення QV1, кВт, яке розсіюється природною циркуляцією (конвекцією), визначається за формулою:

де А1,2 – площа поперечного перерізу забірного (витяжного) отвору, м2;

Н – різниця висот між забірним та витяжним отворами, м;

Δ L = 1 2 – різниця температур повітря між забірним та витяжним отворами, °С.

Приклад

Дано: Sном = 1000 кВ ּ А; Р0= 2 кВт; РК = 11 кВт; k3 = 0,7; Н = 3 м.

Нехтуючи тепловіддачею через стіни та стелю (QV2 ≈ 0), визначаємо (рисунок И.1): QV1= РТ = 2 + 11 ּ 0,72 = 7,4 кВт; Δ L = 1 2 = 15 °С (значення 15°С можна прийняти як середнє для більшості випадків практичного застосування. Так, наприклад, згідно з даними заводу-виробника 1 приймається меншою від максимальної робочої температури трансформатора 40 – 1 = 39°С, a 2 визначається за СНиП 2.04.05 (додаток 8), яка для Києва в теплий період року становить 23,7°С, таким чином 1 2 = 39 – 23,7 = 15,3°С).

Використовуючи номограму (рисунок И.2), проводимо першу пряму від QV1 = 7,4 кВт до Δ L = 15 К. Вона перетинає шкалу VL у значенні 0,45 м3/с – шукане значення швидкості потоку повітря. Це значить, що нам необхідно не менше 220 м3/год повітря на 1 кВт втрат тепла в трансформаторі за Δ L = 15°С.

Друга пряма креслиться від точки перетину першої прямої з межею (справа від шкали VL) до значення H = 3 м. Дана пряма перетинає шкалу А1, 2 у значенні 0,74 м2 – це шукане значення вільного поперечного перерізу забірного та витяжного отворів.

Примітка. Номограма вже враховує опір потоку повітря на забірній дротяній решітці з розміром вічка 10...20 мм та на витяжній жалюзійній решітці. За використання жалюзійної решітки на забірному та витяжному отворах перерізи необхідно збільшити приблизно на 5... 10 %.

На відміну від тепловіддачі природної циркуляції повітря QV1, тепловіддача через стіни та стелю QV2,як правило, менша та залежить від товщини та матеріалу стін та стелі й коефіцієнта теплопередачі. Тепловіддача через стіни та стелю QV2, кВт, визначається за формулою:

де KW, Dкоефіцієнт теплопередачі (таблиця И.1), Вт/м2 · °С;

AW, D площа поверхні стін та стелі, м2;

Δ W, D різниця температур зовні/усередині приміщення, °С.

 

Таблиця И.1

 

 

 

 

 

 

Матеріал Товщина, см Коефіцієнт теплопередачі К, Вт/м2ּ°С
Легкий бетон 1,7
1,0  
0,7  
Випалена цегла 3,1
2,2  
1,7  
Бетон 4,1
3,4  
2,8  
Метал - 6,5
Скло - 1,4
Примітка. У наведених в таблиці И.1 значеннях коефіцієнта теплопередачі К врахована передача тепла по поверхні   

 

Рисунок И.1

Рисунок И.2

 

И.2.2 Примусова вентиляція

Тепловіддача за примусової циркуляції повітря QV3 зазвичай є набагато більшою за складники QV1 та QV2, і тому на практиці для розрахунків примусової вентиляції трансформаторної камери приймають, що QV3 = PT, а тепловіддача через стіни та стелю QV2 забезпечує додатковий запас вентиляції.

Тепловіддача примусової циркуляції повітря QV3, кВт, визначається за формулою:

де VLшвидкість потоку повітря, м3/с;

СL = 1,015 кВт/(кгּК) – теплоємність повітря;

ρL = 1,18 кг/м3 – густина повітря за температури 20 °С;

Δ = 1 - 2 – різниця температур повітря між забірним та витяжним отворами, К.

Для розв'язання рівняння (И.6) зручно використовувати номограму, наведену на рисунку И.3. Таким чином, можливо розраховувати наступні параметри для найбільш характерних швидкості повітряного потоку 10 м/с у повітроводі та різниці температур Δ L:

- витрати повітря;

- поперечний переріз вентиляційного каналу;

- поперечний переріз забірного та витяжного отворів для повітря (приблизно 25 % поперечного перерізу каналу).

Взаємозв'язок швидкості повітряного потоку VL, швидкості повітря V та середньої величини поперечного перерізу А визначається за формулою:

Номінальна потужність вентилятора для камери Р, кВт, визначається за формулою:

де р – повний тиск повітряного потоку, Н/м2, що визначається як р = рR + рB;

рRстатичний тиск;

рBдинамічний тиск;

VLвитрати повітря, м3/год;

η к.к.д. вентилятора (0,7.. .0,9).

Статичний тиск складається з суми втрат тиску в обладнанні (фільтрах, глушниках, опорах вигинів, решіток та зміні поперечного перерізу) та повітроводах. Типові значення втрат тиску для цих випадків наведено в таблиці И.2.

Таблиця И.2

Жалюзі приблизно 10 ... 50 Н/м2
Решітка приблизно 10 ... 20 Н/м2
Глушники приблизно 50 ... 100 Н/м2

Динамічний тиск рВ, Н/м2, визначається за формулою:

де vК – швидкість повітря у повітроводі, Н/м2, що визначається як

vК = ;

VLвитрати повітря, м3/год;

АКпоперечний переріз повітроводу, м2.

Приклад

Дано: в камері знаходяться два трансформатори потужністю 2000 кВּА (Sном = 2000 кВּА; Р0 = 3 кВт; РК = 19 кВт; k3 = 0,7; Δ L = 1 - 2 = 15 К), розміщення вентиляції наведено на рисунку И.3.

Тепловиділення трансформаторів складе:

Рисунок И.3

Рисунок И.4

За номограмою на рисунку И.4, відкладуючи QVЗ .знаходимо:

- поперечний переріз забірного отвору А1 = 0,58 м2;

- поперечний переріз повітроводу АК = 0,14 м2;

- необхідна витрата повітря на охолодження VL = 5 000 м3/год.

З врахуванням того, що довжина прямих ділянок повітроводу становить L = 5 м; маємо два 90° повороти радіусом r = 2D; маємо одну витяжну повітророзподільну решітку та одну забірну решітку; маємо вентилятор з вихлопною жалюзійною решіткою, визначаємо статичний тиск за номограмою (рисунок И.5):

Рисунок И.5

проводимо пряму від шкали АК=0,14 м2 до шкали витрати повітря VL = 5м3/год, отримуємо швидкість повітря в повітроводі νDUKT = 10 м/с.

Втрати тиску на метр повітроводу pRO = 2,5 Н/м2ּм, тобто повні втрати на всій довжині повітроводу pR1 = pROּL = 2,5ּ5 = 12,5 Н/м2.

Втрати тиску на двох вигинах (визначаються за нижньою частиною номограми рисунка И.5 за значенням νDUKT) pR2= 2 ּ 13 = 26 Н/м2.

Втрати тиску на вхідній решітці pR3 = 20 Н/м2.

Втрати тиску на вихідній решітці pR4 = 20 Н/м2.

Втрати тиску на вентиляторі та його вихідних жалюзях pR5 = 50 Н/м2.

Повні втрати статичного тиску складуть: pR = 12,5 + 26 + 20 + 20 + 50 = 128,5 Н/м2.

Динамічний тиск визначається за формулою (И.9): рB= 0,61ּ102 = 61 Н/м2.

Повний тиск повітряного потоку складе: р = 128,5 + 61= 189,5 Н/м2.

Таким чином, необхідно використовувати вентилятор продуктивністю 5000 м3/год за повного тиску 190 Н/м2.

Примітка. За формулою (И.8) також можливо розрахувати потужність вентилятора (котра для цього прикладу становитиме величину близько 300 Вт), але зазвичай в цьому немає необхідності, якщо відомі дані обраного вентилятора.

 


Предыдущая статья:И.1 Розрахунок тепловіддачі в приміщення Следующая статья:РОЗРАХУНОК ГРАНИЧНО-ДОПУСТИМОЇ ПОТУЖНОСТІ НАВАНТАЖЕННЯ ВІД ДВИГУНА, ЩО ЖИВИТЬСЯ ВІД АВТОНОМНОЇ ДЕС
page speed (0.0151 sec, direct)