Всего на сайте:
282 тыс. 988 статей

Главная | Право

Методичні рекомендації. Основною метою вивчення даної теми є розуміння сутності політичної вла..  Просмотрен 445

  1. Література. 1. Бебик В. Воля виборців і виборча інженерія // Політика і час. – 199..
  2. Методичні рекомендації. Метою теми є з’ясування суті та особливостей політичних партій та парт..
  3. Література. 1.Конституція України. Із змінами станом на 10 липня 2007 р. – К., 200..
  4. Методичні рекомендації. Дана тема семінарського заняття з вивчення курсу „Політології” поклика..
  5. Література. 1. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава ..
  6. Методичні рекомендації. Вивчаючи перше питання, слід з"ясувати, що розуміється під демокр..
  7. Література. 1. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава ..
  8. Методичні рекомендації. При вивченні першого питання варто розглянути особливості тоталітарног..
  9. Література. 1. Конституція України. Із змінами станом на 10 липня 2007 р. – К., 20..
  10. Методичні рекомендації. Розглядаючи перше питання, необхідно зосередити увагу на аналізі націо..
  11. Література. 1. Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції Украї..
  12. Методичні рекомендації. Основною метою вивчення теми є формування знань про особливості найваж..

Основною метою вивчення даної теми є розуміння сутності політичної влади як визначальної категорії політичної науки, яка тісно пов’язана з поняттям політики. Політичну владу слід розглядати як один з різновидів влади, що являє собою відносини панування і підкорення. Аналіз сукупності її ознак, елементів структури дає змогу розглядати політичну владу і як базовий елемент функціонування політичної системи, за допомогою якого регулюються суспільні відносини, досягається соціальна стабільність.

Розкриваючи зміст першого питання необхідно звернути увагу на те, що влада існує у будь-якому суспільстві. Поява владних відносин є свідченням наявності у людей відмінних інтересів, а отже, ефективність влади визначається тим, наскільки вона здатна їх впорядкувати, стабілізувати, забезпечити захист суспільства та сприяти його розвитку. Особливу увагу слід звернути на характерні особливості політичної влади, її джерела та їх еволюцію, ресурси (економічні, демографічні, соціальні, силові, культурно-нормативні), які може використовувати суб’єкт владних відносин для досягнення цілей. Слід звернути увагу на різноманітні підходи до розуміння політичної влади, які дають змогу прослідкувати еволюцію уявлень про даний феномен [4; 7, с. 65-68; 10, с. 6-20; 12; 13, с. 158-162; 15, с. 56-57; 16, с. 33-38; 18, с 51-55; 22; 23].

Розкриваючи друге питання, необхідно визначити існуючі форми політичної влади, диференціація яких дає змогу уявити різноманітність сучасних політичних режимів. Цікавим у цьому випадку буде типологія політичного правління, запропонована Б.Гаврилишиним, яка відповідає трьом формам сучасної влади. Особливу увагу слід звернути на порівняльний аналіз політичної та державної влади з визначенням їх спільних та відмінних ознак, адже державна влада є лише однією із форм політичної влади: це спеціально організована система державних органів, організацій установ, створена для управління усіма сферами суспільного життя.

Особливу увагу слід також звернути на еволюцію уявлень на проблему децентралізації та розподілу влад, принцип стримувань і противаг, які є надійним засобом проти зловживань владою [6; 7, с. 71; 9; 11; 18, с. 58-63; 19; 24].

У третьому питанні слід зосередити увагу на основних характерних ознаках політичної влади: легальності, верховенстві, всезагальності, моноцентричності, легітимності, ефективності. У процесі підготовки до даного питання необхідно засвоїти, що спосіб здійснення і ефективність політичної влади залежать від визнання народом правочинності даної системи влади, тобто від її легітимності. Існують різні позиції щодо підстав та типів легітимації влади. М.Вебер називає три «ідеальні» типи легітимного панування: традиційний, легальний та харизматичний. Д.Істон стверджує про ідеологічний, структурний та персоналістський способи легітимації [2; 3; 7, с. 69; 12; 13, с. 163-164; 17, с. 21-23; 18, с. 55-58; 19, с. 12-16; 22, с. 135-152].

Вивчення політичної системи доцільно розпочати з специфіки суті політичної системи та уявлень про неї. Цікавими будуть моделі політичної системи, запропоновані фундаторами системного аналізу в політичній науці Д.Істоном та Г.Алмондом. Слід звернути увагу також на аналіз елементів структури та функції політичної системи, а також на її взаємозв’язки з іншими підсистемами суспільства: економічною, соціальною, духовною, адже саме політична система як цілісна, впорядкована сукупність політичних інститутів, політичних ролей, стосунків, процесів, норм і політичної культури забезпечує регулювання усіх сфер суспільства, його соціальну та політичну стабільність [1; 5; 7, с. 53-64; 14; 15, с. 267-269; 16, с. 39-46; 18, с. 73-74; 21; 25].

При написанні першого реферату необхідно розглянути фактори ефективності політичної влади. Ефективність слід розглядати як фактичну результативність діяльності основних владних структур, політичних лідерів відповідно до сподівань найвпливовіших суспільних груп. Саме ефективна політична влада здатна впорядкувати, стабілізувати та сприяти розвитку суспільства [4; 10, с. 43-77; 12; 19, с. 16-26; 24]. У другому рефераті необхідно розглянути проблеми становлення та розвитку політичної системи України [5; 7, с.59–62; 13, с.101–103; 16; 18; 25]. У третьому рефераті слід розкрити основні моделі політичних систем [10, с. 24-27; 18, с. 69-75; 21].

 

Предыдущая статья:Література. 1. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія.. Следующая статья:Література. 1. Бебик В. Воля виборців і виборча інженерія // Політика і час. – 199..
page speed (0.0107 sec, direct)