Всего на сайте:
282 тыс. 988 статей

Главная | Право

Посвідчення заповіту посадовими, службовими особами  Просмотрен 401

1. Право посвідчувати заповіти має не лише нотаріус, а й інші посадові, службові особи, перелік яких міститься у ст.ст.1251, 1252 ЦК.

Зокрема у населеному пункті, де немає нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особами органу місцевого самоврядування (ст. 1251 ЦК). Виняток становить посвідчення секретного заповіту, посвідчення якого належить виключно до компетенції нотаріуса.

Заповіт, посвідчений посадовою, службовою особами, прирівнюється до нотаріально посвідченого, на нього поширюються усі вимоги закону щодо форми, змісту та порядку складення заповіту.

Вчинення таких дій покладено на посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, які діють відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад. Заповіти посвідчують ті посадові, службові особи, на яких вчинення такої дії покладено рішенням виконавчого комітету відповідної ради.

При вчиненні нотаріальних дій вони керуються законами України, постановами ВР, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території АРК, крім того, — законодавством АРК, наказами Міністра юстиції України, іншими нормативними актами.

Як і нотаріуси, посадові, службові особи, які посвідчують заповіти, зобов'язані додержуватися таємниці вчинення нотаріальних дій.

2. Крім того, у деяких випадках заповіт може бути посвідченийпосадовою, службовою особою стаціонарного закладу охорони здоров'я, капітаном судна, начальником експедиції тощо (ст. 1252 ЦК).

Встановлення того, яка саме посадова, службова особа може посвідчити заповіт, залежить від того, де і за яких умов відбувається посвідчення заповіту.

Зокрема, заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником

піталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів.

Заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, ічковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна.

Заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції.

Заповіт військовослужбовця, а у пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також заповіт робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) відповідної частини, з'єднання, установи або закладу.

Заповіт особи, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, може бути посвідчений начальником місця позбавлення волі.

Заповіт особи, яка тримається під вартою, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

Вказаний у ст. 1252 ЦК перелік осіб та випадків, у яких вони можуть посвідчувати заповіти, є вичерпним.

В усіх вказаних випадках заповіти посвідчуються службовою, посадовою особою при свідках. Отже, на такому заповіті крім підпису заповідача має бути підпис свідків. До тексту заповіту вносяться відомості про їх особу.

До заповітів, посвідчених посадовими, службовими особами, застосовуються положення ст.1247 ЦК щодо форми і змісту заповіту, а, відтак, заповіти, посвідчені посадовими, службовими особами, визначеними у ст.1252 ЦК, прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.

3. Заповіт складається у двох примірниках, один з яких передається нотаріусу за місцем проживання заповідача або до державного нотаріального архіву.

Капітани морських суден зобов'язані передати один примірник посвідченого ними заповіту начальникові порту України або консулові України в іноземному порту для наступної передачі його до Державного нотаріального архіву чи нотаріусу за постійним місцем проживання заповідача. Якщо останній не має постійного місця проживання в Україні або воно невідоме, то заповіт передається до Державного нотаріального архіву м. Києва.

Нотаріус або завідуючий нотаріальним архівом, куди надійшов примірник заповіту, перевіряє законність останнього й у разі встановлення невідповідності його закону повідомляє про виявлені недоліки заповідача і посадову, службову особу, яка посвідчила заповіт. За бажанням заповідача такий заповіт переоформляється на загальних підставах нотаріусом або тими ж посадовими особами, що його посвідчили.

Предыдущая статья:Секретні заповіти Следующая статья:Посвідчення заповіту при свідках
page speed (0.0149 sec, direct)