Всего на сайте:
248 тыс. 773 статей

Главная | Право

Співвідношення права власності і права на чуже майно  Просмотрен 491

1. Як уже зазначалося, право власності також є одним з видівречових прав. їх об'єднує те, що об'єктом цих прав завжди є матеріальна річ. Водночас речові права на чуже майно істотновідрізняються від права власності.

2. Спільним для права власності і речових прав є, як уже підкреслювалося, те, що об'єктом цих прав є матеріальна річ, але недія. Об'єктом речових прав на чуже майно є саме право на чужуріч, а не право вимагати від власника певної поведінки (дії). Цеправо не залежить від волі власника майна. Встановлення права пачуже майно може залежати від волі власника даного майна, але коли це право вже встановлено, змінити його чи припинити власникне може. Більш того, право володіння, користування чи розпорядження чужим майном обмежує право власності власника цьогомайна в тій мірі, в якій воно надано суб'єкту права на чужу річ.Власник речі (майна) не може обмежити володіння, користуваннячи розпорядження суб'єкта права на чужу річ. Якщо води у водоймищі вистачає лише для ЗО голів худоби, суб'єкту права на чужу річнадано право напоїти 20 голів, а в самого власника водоймища своїх 20 голів, то в такому разі в першу чергу мають бути напоєні 20голів худоби суб'єкта права на чужу річ, а вже потім худоба власника.

Спільними є правомочності суб'єкта права власності і суб'єкта права на чужу річ (майно). Власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном на свій розсуд. Суб'єкт права на чужу річ також має право володіти, користуватися і у випадках, передбачених законом, розпоряджатися чужою річчю (майном). Але при цьому слід мати на увазі, що обсяги даних правомочностей різні. Право володіння, користування і розпорядження чужою річчю (майном) за загальним правилом є обмеженим. Водночас воно в цій частині обмежує право власності.

Права на чужі речі (майно) і право власності дуже тісно переплітаються. Власне кажучи, право на чужу річ (майно) існувати окремо без права власності не може, адже воно виникає з права власності. Право на чуже майно є похідним від права власності на це ж майно, воно грунтується на праві власності певної особи на вказане майно. Без права власності на дане майно не може бути І права іншої особи, яка хоче ним володіти, користуватися чи розпоряджатися. Окремо право на чужу річ не може бути об'єктом

цивільних правочинІв. Воно може відчужуватися, наприклад, лише разом з об'єктом права власності, який обмежено правом на

чужу річ. . . .

3. Проте між цими речовими правами є ряд істотних відмінностей. Передусім право власності не обмежене будь-яким строком. Воно, так би мовити, вічне. Зі смертю власника право власності на дане майно не припиняється, воно лише переходить до інших осіб. Право на чужу річ (майно) за загальним правилом обмежено певним строком. Вічного права на чужу річ (майно) не буває. Строки дії права на чужу річ різні.

Істотну відмінність мають обсяги правомочностей власника і суб'єкта права на чужу річ. Правомочності власника не можуть бути обмежені нічим, крім закону. Вони є необмеженими, але в межах закону. Правомочності суб'єкта права на чужу річ за загальним правилом обмежені. Вони не можуть повністю перекривати правомочності власника. В більшості випадків суб'єкт права на чужу річ не має права розпоряджатися нею.

і'

Предыдущая статья:Негаторний позов Следующая статья:Характерні ознаки речових прав
page speed (0.0169 sec, direct)