Всего на сайте:
282 тыс. 988 статей

Главная | Право

Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення  Просмотрен 529

  1. Розгляд судом справ про відновлення права на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
  2. Розгляд судом справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
  3. Розгляд судом справ про визнання спадщини відумерлою
  4. Розгляд справ про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
  5. Розгляд судом справ про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу
  6. Право апеляційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації
  7. Законом чітко регламентовано вимоги до форми і змісту заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Вони обов'яз­ково подаються у письмовій формі.
  8. Прийняття апеляційної cкapгu go розгляду і підготовка розгляду справи апеляційним судом
  9. Розгляд справи судом апеляційної інстанції
  10. Повноваження суду апеляційної інстанції
  11. Ухвали та рішення апеляційного суду
  12. Практичні завдання. 1. Якименко подав апеляційну скаргу, в якій вимагав скасувати рішення ..

Під фактами, що мають юридичне значення, розуміють дії і події, що відповідно до закону тягнуть за собою настання певних правових наслідків.

Заява фізичної особи про встановлення фактів, що мають юри­дичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

У такій заяві обов'язково зазначається:

1) який саме факт заявник просить суд встановити та мету за для якої він має бути встановлений;

2) причини неможливості одержання або відновлення докумен­тів, що посвідчують цей факт;

3) докази, які цей факт підтверджують.

До заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, додаються докази, що підтверджують обставини, викладені у за­яві і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ст. 258 ЦПК України). Таку довідку заявник може отримати в установі, до якої він звертався з приводу відновлення або одер­жання відповідного документа.

У ст. 256 ЦПК України міститься перелік фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку, а саме:

1) родинних відносин між фізичними особами. При встановлен­ні цього факту слід визначити ступінь споріднення заявника і кон­кретної особи;

2) перебування фізичної особи на утриманні. Цей факт може мати значення для отримання спадщини, призначення пенсії тощо,

293тому при його встановленні потрібно з'ясувати, чи мало місце утримання і чи воно тривало стільки, щоб спричинити правові на­слідки для заявника;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одер­жання допомоги по загальнообов'язковому державному соціаль­ному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення. Цей факт встановлюється у порядку окремого провадження, якщо в органах державної реєстрації актів цивільного стану не зберігся відповід­ний запис і відновити його неможливо або якщо його може бути встановлено лише в судовому порядку;

5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Питання щодо встановлення цього факту вирішується у порядку окремого провадження, оскільки законодавець пов'язує з ним чи­малу кількість правових наслідків. Так, факт проживання однією сім'єю може враховуватися судом при ухваленні рішення про уси­новлення (ст. 211 СК України), цей факт є підставою для виник­нення у осіб права спільної сумісної власності (ст. 74 СК України) тощо;

6) належності правовстановлюючих документів особі, якщо прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народ­ження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєст­рації органом державної реєстрації актів цивільного стану цього факту;

8) смерті особи в певніш час у разі неможливості реєстрації цьо­го факту органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Однак перелік справ про встановлення фактів, що мають юри­дичне значення, не є вичерпним, тому суд може встановлювати також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або при­пинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).

При цьому законодавець визначає, що не підлягають судовому розгляду у порядку окремого провадження справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають

органи державної реєстрації актів цивільного стану (ч. З ст. 256 ЦПК України).

У рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне зна­чення повинно бути зазначено:

1) відомості про факт, встановлений судом;

2) мету встановлення такого факту;

3) докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотарі­альному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (ст. 259 ЦПК України).

Предыдущая статья:Розгляд судом справ про усиновлення Следующая статья:Розгляд судом справ про відновлення права на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі
page speed (0.0108 sec, direct)