Всего на сайте:
282 тыс. 988 статей

Главная | Экология

Розвиток системи моніторингу навколишнього середовища в Україні  Просмотрен 777

 

Екологічний моніторинг навколишнього середовища здійснюється по довгостроковій Державній програмі, що визначає загальні, згідно з цілями, завданням, територіям і об'єктам, термінам (періодичності) і засобам виконання дії відомчих органів виконавчої влади, підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності. Дані про функціонування Державної системи моніторингу навколишнього середовища і її загальна схема (мал. 4.2), що діє в даний час в Україні, приведена на сайті Мінприроди (див. додаток 4).

 

Мал. 4.2. Загальна схема Державної системи моніторингу НПС

 

Створення і функціонування Державної системи екологічного моніторингу навколишнього середовища має сприяти проведенню державної екологічної політики і покликано вирішувати наступні задачі:

- екологічно раціональне використання природного і соціально-економічного потенціалу держави, збереження сприятливого середовища життєдіяльності суспільства;

- соціально-екологічне й економічно раціональне рішення проблем, що виникають у результаті забруднення навколишнього середовища, небезпечних природних явищ, техногенних аварій і катастроф;

- розвиток міжнародного співробітництва по збереженню біологічного різноманіття природи, охороні озонового шару атмосфери, запобіганню антропогенної зміни клімату, захисту лісів і лісовідновлення, трансграничному забрудненню навколишнього середовища, поновленню природного стану Дніпра, Дунаю, Чорного й Азовського морів.

Функціонування Державної системи екомоніторингу навколишнього середовища повинне керуватися наступними засадами:

- об'єктивність і вірогідність первинної, аналітичної і прогнозованої інформації, погодженість нормативного, організаційного і методичного забезпечення екологічного моніторингу навколишнього середовища, підвищення рівня адекватності дійсному екологічному стану навколишнього середовища його інформаційної моделі, формованої на основі даних систематичних спостережень, проведених відповідними службами міністерств і відомств України, інших центральних органів виконавчої влади;

- систематичність спостережень за станом навколишньої природного середовища і техногенних об'єктів, що впливають на неї;

- підвищення оперативності одержання і вірогідності первинних даних за рахунок використання розроблених методик, сучасних контрольно-вимірювальних приладів і засобів комп'ютеризації процесів збору, нагромадження й обробки екоінформації на всіх рівнях державного керування і місцевого самоврядування;

- своєчасність одержання й обробки даних спостережень на відомчих і узагальнюючим (локальному, регіональному і державному) рівнях;

- комплексність використання екоінформації, що надходить у систему від відомчих служб екомоніторингу й інших постачальників;

- сумісність технічного, інформаційного і програмного забезпечення її складових частин підвищення рівня і якості інформаційного обслуговування споживачів екоінформації на всіх рівнях функціонування системи на основі мережевого доступу до розподілених відомчих і інтегрованих банків даних, комплексної обробки і використання інформації для прийняття відповідних рішень;

- оперативність доведення екоінформації до органів виконавчої влади інших зацікавлених органів, підприємств, організацій і установ;

- доступність екологічної інформації населенню України і світовому співтовариству.


Предыдущая статья:Види моніторингу Следующая статья:Тема 5. Правові основи екології
page speed (0.0122 sec, direct)