Всего на сайте:
303 тыс. 117 статей

Главная | Статистика

Excel Microsoft Office  Просмотрен 535

  1. Ø Группирование.Встановіть перемикач у положення По стовпцях чи По рядках у залежності від розташування даних у вхідному діапазоні.
  2. Ø Новая книга.Встановіть перемикач, щоб відкрити нову книгу і вставити результати аналізу в осередок A1 на першому листі в цій книзі.
  3. Статистичні методи перевірки гіпотез
  4. Обчислення і використання критерію Хі-квадрат
  5. Обсяг дат по градаціях ni і число градацій розраховуються за допомогою функції СЧЁТ. Обсяг комплексу , сума дат (варіант) по градаціях і в комплексі - функція СУММ.
  6. Приклад. Необхідно вивчити дію різних доз біостимулятора на життєздатність поро..
  7. Дисперсійний аналіз однофакторних комплексів для численної вибіркової сукупності
  8. Параметри діалогового вікна
  9. Приклад. Визначити вплив щільності посадки молодняку курей породи білий леггорн..
  10. Дисперсійний аналіз багатофакторних комплексів
  11. Приклад. Визначити дію добавки трав’яного борошна (фактор В) і породи (фактор А..
  12. ДОДАТОК. Таблиця 1. ... Значення критерію t (Стьюдента) на 5,1 i 0,1%-вому

На риc.5. наведена умова і рішення задачі. Опишемо порядок рішення задачі.

1. В чарунки C5 і Е5 вводяться вихідні дані для досвідченої групи, а в чарунки С6 і Е6 – для контрольної.

2. В чарунці G5 знаходимо загальну кількість комах у досвідченій групі, за формулою: =С5+Е5, а в чарунці G6 – загальну кількість комах у контрольній групі: = С6+Е6. З використанням Автосуммирования знайдемо загальне число комах, результат буде записаний в чарунках G7, С7 і Е7.

3. В чарунці Н5 необхідно підрахувати в відсотковому співвідношенні кількість комах у досвідченій, а в чарунці Н6 – у контрольній групі. Для цього потрібно використовувати формулу: =G5*100/G7 (у Н5) і формулу =G6*100/G7 ( у H6).

4. В чарунку D5 вводиться формула для знаходження значення F1: =Н5*С7/100, в чарунку F5 – формула для знаходження значення F2: =H5*E7/100,

в чарунку D6 – формула для знаходження значення F3: =H6*C7/100,

в чарунку F6 – формула для знаходження значення F4: =H6*E7/100.

5. В чарунках С9-С12 вводиться різниця між емпіричними f і теоретичними частотами F, а саме:

в чарунку С9 – формула: = D5-C5;

в чарунку С10 – формула: =E5-F5;

в чарунку С11 – формула: =D6-C6;

в чарунку С12 – формула: =E6-F6.

6. В чарунку D9 вводиться формула =С9^2, результат розмножується в діапазон чарунок D10-D12.

7. В чарунки Е9-І12 вводиться відношення вмісту чарунок D9-D12 на відповідні значення теоретичних частот Fi , а саме:

в чарунку Е9 – формула =D9/D5,

в чарунку Е10 – формула =D10/F5,

в чарунку Е11 – формула =D11/D6,

в чарунку Е12 – формула =D12/F6.

8. В чарунці Е13 Автосуммированием знаходимо значення .

4. Робимо висновки.

 

Рис. 5.

 

Задачі для самостійного рішення

Приклад 1.

Виробничий іспит на сухий вірус вакцини проти віспи птахів з аттенуїрованого штаму вірусу 27 – АШ показало наступні результати: з вакцинованих курчат занедужало 20 голів, залишилися здоровими 47; не вакциновані курчата – занедужало 62 голови. Визначте, чи вірогідна ефективність профілактичної дії вакцини 27 - АШ.

Приклад 2.Вакцинування поросят ППД – вакциною проти пастереллеза свиней показало, що із щеплених тварин 27 занедужало, а 83 голови залишилися здоровими. У контрольній групі /невакцинованої / занедужало 35 голів, а здоровими залишилися 45 голів. Визначте, чи є вірогідною дія вакцини ППД?

Приклад 3.Лікування шлунково-кишкових захворювань телят левоміцетином показало, що з ін`єкцінованих хворих тварин 14 голів загинуло і 38 вижило. У контрольній групі телят, яким антибіотик не вводився, вижило 27 телят, а загинуло 19. Визначте ефективність антибіотика левомицітину при лікуванні шлунково-кишкових захворювань телят.

Приклад 4.Для профілактики поліартриту телят коровам дослідної групи за місяць до отелення, з інтервалом у 10 днів, вводили 20 тис. од./кг маси дибіоміцину. У контрольній групі коровам антибіотик не вводився. Результати досліджень показали, що в дослідній групі занедужало 19 голів, залишилися здоровими 41теля. У контрольній групі занедужало поліартритом 28 голів, а залишилися здоровими 32 телят. Визначте, чи ефективно запропонована профілактична дія?

Приклад 5.З метою профілактики пневмонії опоросу дослідної групи у віці 3 місяців вводився з кормом роватозин / фумарова кислота + фармазин + терпингідрат /. Контрольній групі давався звичайний корм. Через 35 діб було встановлено, що в дослідній групі занедужало 7 поросят, а здоровими залишилося 159. У контрольній групі занедужало 38 голів, залишилося здоровими 119. Визначте, чи вірогідною є дія роватозину?

 

Приклад 6.Лікування віспи овець терраміцином показало, що з ін’єкцінованих цим антибіотиком тварин ускладнення спостерігаються в 8 голів, а 42 вівці благополучно видужали. У групі хворих овець, лікування яких проводилося без терраміцину, ускладнення проявилося в 15 овець, а 38 тварин видужали.

Визначте лікувальний ефект антибіотика.

 

Приклад 7.З метою профілактики мікоматоза кроликам прищеплювалася гетерогенна вакцина. З вакцинованих тварин у результаті мікоматоза загинуло 9 голів. а залишилося здоровими 46 голів. З невакцинованих кроликів занедужало й загинуло 28 голів, залишилися здоровими 26 голів. Визначте, чи вірогідна дія вакцини?

Приклад 8.З метою лікування інфекційного маститу одну групу / I-ша дослідна група / захворілих овець ін`єкцінували тетрацикліном, а іншу /2-га дослідна група /- пеніциліном .У I-й дослідній групі загинуло 40 голів, вижило 55,а в 2-й дослідній групі загинуло 25 голів, а вижило 72 голови. Визначте достовірний лікувальний ефект пеніциліну в порівнянні з тетрацикліном.

 

Приклад 9. У господарстві, де виник спалах інфекційного ринотрахіту, з метою профілактичної дії частині телят вводилася жива Т-А-вакцина. З числа вакцинованих телят занедужало 30 голів, залишилося здоровими 115 голів, а з невакцинованих занедужало 80, залишилося здоровими 75 тварин. Визначте, чи вірогідна дія вакцини.

 

Приклад 10.Потрібно порівняти ефективність вакцини Ла-Сота в порівнянні з вакциною Н, як профілактичних препаратів проти чуми птахів. У першій групі з 63 птахів одержували вакцину Ла-Сота, а в другій групі з 60 птахів Н-вакцину. У першій групі занедужало 15 птахів, а в другій – 25. Доведіть припущення, що вакцина Ла-Сота вірогідно ефективніше Н-вакцини.

 

6. Дисперсійний аналіз експериментальних даних

 

У захисті рослин дисперсійний аналіз використовується при оцінці ефективності препаратів, застосованих для боротьби зі шкідливими організмами, при визначенні частки і вірогідності впливу факторів зовнішнього середовища на досліджувану ознаку. При цьому можливо як вивчення впливу кожного фактора окремо, так і їхнього спільного впливу.

При підборі даних для дисперсійного аналізу необхідно виконувати наступні вимоги:

q добір і вибірку необхідно проводити за принципом випадковості;

q вибірка повинна об'єктивно відображати генеральну сукупність, части­ною якої вона є;

q вибірки можуть бути нечисленними і численними.

Мінливість ознак рослин і тварин визначається впливом численних факторів. Ознаки, що змінюються під впливом тих чи інших причин, факторів, називаються результативними.

Ступінь впливу окремих факторів на зміну результативної ознаки не однакова: одні впливають більше, інші — менше. Фактори, що впливають на результативну ознаку, позначаються буквами латинського алфавіту (А, В, С), а ознаки, що враховуються -х, у, z. Фактори в досліді випробуються серійно, тобто мають градації. Градація фактора — це ступінь його впливу на результативну ознаку.

Наприклад, різні норми витрати пестицидів, норми випуску трихограми та ін., тобто градації — це відособлені один від одного групи (класи). Позначаються тими ж буквами, що і фактори: наприклад, градації фактора А позначаються через А1, А2, А3 і т.д.

Фактори (причини), що впливають на ступінь варіювання результативної ознаки, поділяються на організовані і випадкові.

Організовані (чи регульовані, систематичні) фактори викликаються дією досліджуваного в експерименті фактора, якому в досліді надається декілька значень (градацій). Наприклад, кілька норм витрати пестициду і т.д. Відповідно до градацій ознаки виділяється кілька варіантів досліду для порівняння. Оскільки ці фактори попередньо обумовлені, їх називають організованими в дослідженнях, тобто заданими, залежними від умов (організації досліду). Отже, організовані фактори — це фактори, дія яких вивчається в досвіді.

Випадкові фактори (причини) обумовлюються природним варіюванням всіх ознак біологічних об'єктів у природі. Це неорганізовані, неконтрольовані в даному досвіді фактори. Вони впливають на результативну ознаку. До випадкових факторів відноситься, наприклад, мінливість, обумовлена погрішностями вимірів при постановці досліду. При збільшенні числа спостережень (обсягу вибірки) роль випадкових факторів знижується.

Середнє значення величини досліджуваної результативної ознаки характеризується середнім арифметичним, а ступінь варіювання ознаки в даній сукупності — дисперсією і середнім квадратичним відхиленнями. Середнє квадратичне відхилення характеризує сумарний ступінь варіювання ознаки, але нічого не говорить про вплив окремих факторів.

Відносна роль окремих факторів у загальній мінливості цікавлячої результативної ознаки характеризується дисперсією і може бути вивчена за допомогою дисперсійного аналізу, чи аналізу розсіювання. Суть його полягає у вивченні статистичного впливу одного чи декількох факторів на результативну ознаку; поряд з цим метод дозволяє встановити роль окремих факторів у мінливості досліджуваної ознаки, розчленувати загальну дисперсію на складові її частини, викликані впливом окремих факторів чи їхніх груп.

При статистичному вивченні будь-якої результативної ознаки за допомогою дисперсійного аналізу можна визначити його варіювання за варіантами, повторенням, залишкове варіювання у середині цих груп і загальне варіювання результативної ознаки в досліді.

Відповідно до цього розрізняють три види дисперсій:

· загальну дисперсію результативної ознаки;

· міжгрупову, чи приватну, між вибірками;

· внутрішньогрупову, залишкову.

Отже, дисперсійний аналіз — це розчленовування загальної суми квадратів відхилень і загального числа ступенів волі на частини компоненти, що відповідають структурі експерименту, оцінка значимості дії і взаємодії досліджуваних факторів по F-критерію. Дисперсійний аналіз дозволяє одночасно обробляти дані декількох вибірок (варіантів), що складають єдиний статистичний комплекс, оформлений у вигляді спеціальної робочої таблиці. Дисперсійний комплекс є сукупність градацій з обмірюваними значеннями результативної ознаки. При вивченні одного фактора комплекс називається однофакторним, а декількох з їхньою дією і взаємодією — багатофакторним.

Дисперсійний аналіз розроблений і введений у практику сільськогосподарських і біологічних досліджень англійським ученим Р. Фішером, що відкрив закон розподілу відносини середніх квадратів (дисперсій):

, де середній квадрат вибіркових середніх; серед­ній квадрат об'єктів.

При обробці однофакторних статистичних комплексів, що складаються з декількох незалежних вибірок (r варіантів), загальна мінливість результативної ознаки, вимірювана загальною сумою квадратів Су, розчленовується на два компоненти: варіювання між вибірками (варіантами) Сx і в середині вибірок Сz. У загальній формі мінливість ознаки буде подана вираженням Су = Сx + Сz. Варіація між вибірками (варіантами) є частиною загальної дисперсії, обумовлену дією досліджуваних факторів. Дисперсія в середині вибірок характеризує випадкове варіювання досліджуваної ознаки, тобто помилку досліду.

Загальне число ступенів волі (N — 1) також розчленовується на дві частини: ступеня волі для варіантів (r -1) і для випадкового варіювання (N - r).

 

Предыдущая статья:Обчислення і використання критерію Хі-квадрат Следующая статья:Обсяг дат по градаціях ni і число градацій розраховуються за допомогою функції СЧЁТ. Обсяг комплексу , сума дат (варіант) по градаціях і в комплексі - функція СУММ.
page speed (0.0118 sec, direct)