Всего на сайте:
183 тыс. 477 статей

Главная | Изучение языков

СПЕЦРОЗДІЛИ ПЕРЕКЛАДУ  Просмотрен 23

С. В. Баранова

СПЕЦРОЗДІЛИ ПЕРЕКЛАДУ

Конспект лекцій

для студентів спеціальності

6.020303 “Переклад”

денної форми навчання

 

Затверджено

на засіданні кафедри

теорії та практики перекладу

як конспект лекцій

з дисципліни

«Спецрозділи перекладу».

Протокол № 5 від 07.12.2011 р.

 

 

Суми

Сумський державний університет

 

Спецрозділи перекладу : конспект лекцій / укладач С. В. Баранова. – Суми : Сумський державний університет, 2012.

 

Кафедра теорії та практики перекладу

 

ПЕРЕДМОВА

З кожним роком Україна все впевненіше інтегрується у світове співтовариство, розвиває співробітництво з іншими країнами й народами в різноманітних сферах: у промисловості, культурі, науці та освіті. Для забезпечення ефективної міжнародної співпраці, міжкультурного діалогу зростає потреба у фахівцях, які поряд із гарними знаннями іноземної мови володіють умінням ураховувати в процесі спілкування національно-культурні особливості партнерів. Більша частина сучасних досліджень емпатує семіотичність і унікальність кожної культури, розглядаючи її як діалогову систему, що базується на культурно-орієнтованих символах. Культура як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людським суспільством, поєднує в собі мову, науку, знання, освіту.

Перекладознавство як наука спирається на порівняльне мовознавство, тeopiю комунікації та інформації, соціальну варіативність мов. Сучасне перекладознавство тісно пов’язане з минулим досвідом перекладачів, використовує його у розробленні нагальних питань теоретичної та практичної орієнтації, фокусуючи особливу увагу на аспектному та текстовому підходах до письмового й усного перекладу. Перекладачі на сучасному етапi вирішують piзноманітнi проблеми, серед яких – питання відповідності одиниць, формальна i динамічна еквівалентність, стилізація перекладу, прагматико-комунікативнізасади, типи i види перекладу, його соціально-теоретичний та національнийхарактер, принципи, критерії та методи перекладу.

На відмінувід попереднього перекладознавства, яке тлумачилось у термінах літературознавства та мовознавства, у сучасному українському перекладознавстві намітився синтез згаданих напрямів. Значна увага при цьому приділяється контрастивному перекладу, застосуванню принципів антропоцентризму, адаптивності та змінюваності. Теорія та практика сьогоденного перекладу в Україні збагачуються креативними пошуками таких провідних вчених, як O. I.

Чередниченко. Р. П. Зорівчак, В. В. Копилов, B. I. Карабан, М. О. Новікова, В. Д. Радчук, О. М. Старикова, I.
B. Корунець, А. Д. Бєлова, Ю. А. Зацний, О. І. Чередниченко, А. М. Науменко, Л. М. Черноватий. Нагальними є проблеми зіткнення культур, міжкультурні комунікативні аспекти, трансформації, соціальна варіативність мов, аксіологічні аспекти та суб’єктивний фактор у перекладі, відтворення реалій, прагматичних особливостей оригіналу тощо.

Конспект «Спецрозділи перекладу» є теоретичним узагальненням здобутих студентами знань щодо перекладу спеціальних текстів (науково-технічних, юридичних, суспільно-політичних, науково-популярних, релігійних, мистецьких тощо) та підґрунтям до виконання й оформлення перекладів у сфері різних стилів та жанрів. Метою дисципліни є аналіз теоретичних, методологічних, лінгвокомунікативних, культурних та інших аспектів перекладу як виду посередницької діяльності.

Після вивчення дисципліни студент повинен знати особливості композиції, стильової маркованості та частотності мовних / мовленнєвих одиниць, засоби передачі специфічної фразеології, принципи, норми, стратегії перекладацької діяльності, детермінанти перекладацьких дій, способи подолання лінгвоетнічного бар’єра та шляхи відтворення культурного колориту першотвору цільовою мовою. Студент повинен уміти перекладати спеціальні тексти, осмислювати фактори контексту, виконувати різні типи перекладацьких трансформацій та обґрунтовувати їх доцільність, оформлювати перекладні тексти згідно з вимогами та нормами цільової мови, користуватися спеціальними словниками та довідковою літературою.

Лекційний курс охоплює питання стосовно теоретичних та методологічних аспектів перекладу, ролі вихідного тексту в перекладацькому процесі, місця в ньому теорії мовного знака та його значення, розмежування понять «інтерпретація» та «переклад», порушує проблеми врахування лінгвокомунікативних особливостей вихідних одиниць у перекладі, еквівалентності / безеквівалентності, відповідності, нормативності, лінгвоетнічних чинників передачі явищ цільовою мовою. Матеріал занять присвячується особливостям перекладу текстів різних жанрів та стилів, професійних підмов у межах галузевих культур, розгляду перекладного художнього твору як засобу міжкультурної комунікації, питанням методики викладання перекладу.

Навчальні дисципліни «Практика перекладу з англійської мови», «Основи редагування перекладів», «Проблеми перекладу науково-технічної літератури», «Граматичні проблеми перекладу» є передумовою вивчення зазначеного курсу.

Предыдущая статья:для инфокоммуникационных сетей разных поколений Следующая статья:Переклад як діяльність
page speed (0.0414 sec, direct)