Всего на сайте:
119 тыс. 927 статей

Главная | Биология, Зоология, Анатомия

Семінар № 1.. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ КОЛ..  Просмотрен 25

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ОДЕСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

Методичні вказівки та запитання

Для підготовки студентів I курсу до семінарських занять з предмету: «Біологія»

 

М. Одеса - 2015


ВСТУП

При вивченні біології студенти І курсу зустрічаються з проблемою при підготовці до семінарських занятть в зв’язку з переходом до лекціонно-семінарського методу навчання. Семінарські заняття включають об’ємні теми, які частично вивчаються студентами самостійно.

Методичні вказівки містять основну інформацію з вивчаємих тем, що дає можливість студентам І курсу більш досконало підготуватися до семінарського заняття, а перелік питань дає можливість студентам перевірити свої знання з вивчаємої теми.

Методичні вказівки також містять ряд запитань для розвитку логічного мислення студентів та вміння розв’язувати проблемні питання.

Семінар № 1.

Тема: Єдність хімічного складу живих організмів.

Мета. Опанувавши цю тему, студенти дізнаються про: хімічний склад живих істот і молекулярний рівень організації живої матерії, властивості й функції основних класів хімічних сполук живих систем.

 

Методичні вказівки.

 

Живі організми, на відміну від неживої природи, мають відносно стале співвідношення хімічних елементів, які поділяють за процентним вмістом у клітині на органогенні, макро-, мікро- та ультрамікроелементи.Всі хімічні елементи, виявлені в живих клітинах, присутні й у неживій природі.

Серед неорганічних сполук живих організмів особливе місце належить воді, яка становить у середньому 60 – 70% їхньої маси. Вода є універсальним розчинником, бере участь у біохімічних процесах, регулює тепловий режим, забезпечує транспорт речовин крізь мембрани, а також сталість фізико-хімічних властивостей цитоплазми клітини та позаклітинних рідин.

З неорганічних сполук до складу організмів входять також розчинні у воді солі у вигляді катіонів (калію, кальцію, натрію тощо) та аніонів (переважно залишки соляної, сірчаної, фосфатної та вугільної кислот).

Органічні сполуки – це основні хімічні речовини живих організмів. Вони утворюються завдяки здатності атомів вуглецю з’єднуватись між собою ковалентними зв’язками в ланцюги та приєднувати атоми кисню, водню й азоту.

Основні класи органічних сполук живих організмів – білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи та ліпіди. Органічні сполуки можуть бути мономерними, якщо вони складаються з невеликої кількості атомів вуглецю та інших елементів і деталі їхноьї будови не повторюються в межах молекули. Сполучаючись між собою, мономери утворюють біополімери.

Вуглеводи – це сполуки, переважна більшість яких складається з вуглецю, водню та кисню. Деякі з вуглеводів мають у своєму складі ще атоми азоту, фосфору чи сірки. Серед вуглеводів розрізняють моносахариди, олігосахариди та полісахариди.

Вуглеводи виконують переважно енергетичну та будівельну (структурну) функції.

Ліпіди – нерозчинні у воді (гідрофобні), але добре розчинні в неполярних розчинниках (ефіри, хлороформи, ацетони тощо) органічні сполуки. Найпоширенішими сполуками серед ліпідів є жири. Жири відіграють теплоізоляційну функцію; при їх окисненні вивільняється значна кількість енергії (енергетична функція) й цтворюється вода, що дає можливість деяким тваринам певний час не споживати воду. Будівельна функція ліпідів полягає у тому, що вони входять до складу біологічних мембран та інших структур.

До ліпідів належать також стероїди і воски, які, на відміну від жирів, не містять залишків жирних кислот. Стероїди є основою деяких гормонів, входять до складу вітаміну D.

Тонкий шар восків вкриває поверхні литків наземних рослин і тіла суходільних членистоногих, запобігаючи надмірному випаровуванню води.

Амінокислоти – це окремий клас органічних сполук. Лише 20 з великої кількості відомих амінокислот входять до складу білків (основні амінокислоти).

Білки мають різні рівні структурної організації. Нервинна структура утворюється завдяки сполученню амінокислот залишків петидними зв’язками з утворенням поліпептидного ланцюга. Вторинна структура білка являє собою закручений у спіраль поліпептидний лацюг, який підтримується за допомогою водневих зв’язків. Третинна структура формується внаслідок укладання поліпептидної спіралі певним чином у специфічну для кожного білка конфігурацію (глобулу). Четвертинна структура білків виникає тоді, коли кілька глобул поеднується в єдине функціональне утворення.

Білки поділяють на прості (протеїни), які складають лише із залишків амінокислот, і складні (протеїди), що крім амінокислотних залишків, містять речовини небілкової природи.

Білки виконують в організмі багато різноманітних функцій: будівельну (входять до складу різноманітних структурних утворень); захисну (спеціалізовані білки – антитіла – здатні зв’язувати та знешкоджувати мікроорганізми й сторонні білки) тощо. Крім того, білки беруть участь у зсіданні крові, чим запобігають значним крововвтратам, виконують регуляторну, сигнальну, скорочувальну, енергетичну, транспортну функції (перенесення деяких речовин в організмі).

Каталітичну функцію здійснюють біокаталізатори білкової природи – ферменти.

Вітаміни – біологічно активні органічні речовини різноманітної будови, які здебільшого входять до складу багатьох ферментів. Відсутність (авітаміноз) чи нестача (гіповітаміноз) вітамінів в організмі так само, як і їхній надлишок (гіпервітаміноз), призводять до тяжких захворювань.

Гомони – біологічно активні органічні речовини різної хімічної будови. Їх виділяють у кров клітини залоз внутрішньої секреції або нервові клітини (нейрогормони).

У грибів і вищих рослин знайдено фітогормони, що утворюється в певних клітинах і діють подібно до гормонів тварин. У клітинах рослин (зокрема, у складі клітинного соку вакуолей) та деяких інших організмів виявлено алкалоїди. Ці речовини отруйні для тварин.

Нуклеїнові кислоти – це біополімери, які складаються із залишків азотистої основи, вуглеводу пентози та фосфорної кислоти. Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК) містить залишок вуглеводу дезоксирибози, а рибонуклеїнові кислоти (РНК) – рибози.

Молекула ДНК несе інформацію про будову білків і молекул РНК. Ділянку молекули ДНК, у який закодована інформація про структуру одного поліпептидного ланцюга або білка, називають геном.

 

Контрольні запитання:

1. Що вивчає наука біохімія?

2. Який хімічний вміст живих клітин?

3. Які ви знаєте функції води в живих організмах?

4. У якому стані в клітині містяться солі? Яка їхня роль?

5. Які хімічні сполуки належать до органічних? Наведіть приклади.

6. Які хімічні елементи входять до складу вуглеводів? Дайте загальну характеристику вуглеводам.

7. Назвіть основні класи вуглеводів. Наведіть приклади.

8. Які фізико-хімічні властивості вуглеводів вам відомі?

9. Які функції виконують вуглеводи у клітині?

10. Що таке ліпіди?

11. Які сполуки належать до ліпідів?

12. Які біологічні функції ліпідів?

13. Які фізико-хімічні властивості ліпідів?

14. Що таке білки? Які білки називають простими, а які – складними?

15. Що таке амінокислоти? Яка їхня будова?

16. Що таке замінні та незамінні амінокислоти?

17. Яким чином амінокислоти сполучаються у поліпептидний ланцюг?

18. Які ви знаєте структури білків?

19. Які фізико-хімічні властивості білків?

20. Назвіть основні біологічні функції білків.

21. У чому полягає суть захисної функції білків?

22. Чим визначається рухова функція білків?

23. Яка властивість білків лежить в основі подразлівості живих організмів?

24. Що таке ферменти? Які їхні функції?

25. Дайте визначення поняттям “вітамін” і “гормон”.

26. Що таке а-, гіпо- та гіпервітамінози?

27. Які ви знаєте основні властивості гормонів?

28. Що таке фітогормони та яке їхнє біологічне значення?

29. Що таке алкалоїди і як вони діють на організм людини?

30. Що таке нуклеїнові кислоти? Які типи нуклеїнових кислот вам відомі?

31. Що спільного та відмінного в будові молекул ДНК і РНК?

32. Що таке нуклеотид?

33. Яка просторова структура молекули ДНК? Хто вперше запропонував її модель?

34. Як відбувається процес подвоєння ДНК?

 

Подумайте:

1. Які особливості будови молекули води зумовлюють її властивості?

2. Чому саме вуглеводам належить провідна роль в енергетичному обміні клітини?

3. Що спільного та відмінного у фізико-хімічних властивостях та функціях вуглеводів і ліпідів?

4. Що спільного та відмінного між процесами денатурації та деструкції? Чим зумовлена різноманітність фізико-хімічних властивостей білків?

5. Чому більшість біохімічних процесів у клітині без участі ферментів була б неможливою?

6. Як можна визначити вплив, який справляє на організм наявність або відсутність певного вітаміну? У чому полягає зв’язок між ендокринною та нервовою системами організмів людини і хребетних тварин?

7. Чому процес подвоєння ДНК називають напівконсервативним?

 

Предыдущая статья:Расчёт доз минеральных удобрений в лесных культурах Следующая статья:Семінар № 2.. Тема:Основні компоненти цитоплазми. Мета: Опанувавши цю тему, студент..
page speed (0.0101 sec, direct)