Всего на сайте:
166 тыс. 848 статей

Главная | История

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ІСТОРІЯ  Просмотрен 59

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМА 1.КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

(семінар – презентація)

(4 год.)

1. Особливості ранньовізантійської культури (ІV – VІІ ст.):

а) освіта та наукові знання;

б) література: церковна і світська;

в) архітектура і живопис.

 

2. Візантійська культура VІІІ – ХІІ ст.:

а) культура в часи іконоборства;

б) розквіт культури в Х – ХІІ ст.

 

3. Культура Візантії пізньої доби (ХІІІ – середина ХV ст.):

а) ісихаське вчення та його вплив на літературу, архітектуру і живопис;

б) повсякдення візантійської аристократії.

Мета: ознайомитися з особливостями культурного розвитку Візантійської імперії упродовж ІV – середини ХV ст., виокремивши специфічні риси в галузі освіти, науки, літератури, архітектури та живопису.

Обладнання:ілюстрації та репродукції.

Дати визначення термінам і пояснити поняття:культура, античність, гуманізм, “цвєтники”, антології, праці “отців церкви”, агіографічні твори, іконоборство, храмова архітектура, центрально-купольна традиція, канонічність, фрески, емаль, мозаїки.

Дискусійні проблеми:

1. Період іконоборства – епоха занепаду візантійської культури чи новий свіжий струмінь в образне бачення візантійців?

2. Ісихія – порятунок від земних бід чи самообман?

 

 

Контрольні питання:

1. Визначне фактори, що вплинули на формування візантійської культури.

2. Чому у Візантії, порівняно із Західною Європою часів Середньовіччя, монастирі не вважалися єдиними центрами культури?

3. Розкрийте роль Магнаврської вищої школи в процесі поширення наукових знань та освіти.

4. Охарактеризуйте рівень освіти у ранньовізантійську добу і період занепаду державності. Визначне основні відмінності.

5. Виділіть жанри та основні риси церковної ранньовізантійської літератури.

6. Чи згодні Ви з думкою, що ісихазм задушив пагони гуманізму у візантійській культурі?

7. Порівняйте архітектурні стилі Візантії в ранню і пізню добу.

8. Охарактеризуйте основні живописні школи, назвіть відомих представників.

9. Чому в літературі й живописі не ствердилися риси гуманізму?

10. Яке, на Вашу думку, історичне значення культурної спадщини Візантійської імперії в цілому?

 

Методичні поради:

1. Характеризуючи особливості культурної спадщини Візантії раннього часу, доцільно, по-перше, сфокусуватися на чинниках, що позначилися на її становленні, передусім, античних традиціях, поширенні християнства, впливі азіатського і варварського світів. По-друге, простежити процес накопичення наукових знань у різних сферах, вказавши на їхнє практичне значення; поширення освіти серед населення, осередки освіти, методи і прийоми, світські і церковні тенденції в навчанні. По-третє, ознайомитися зі світською та церковною літературою: філософські праці (Іоанн Філопов), поезія (Агафій), історичні трактати і хроніки (Євнапій, Зосім, Прокопій, Меандр, Феофілакт Сімокатта, Прокопій Кесарійський), роботи “отців церкви” (Єфрем Сірін, Василій Великий, Григорій Богослов, Іоанн Златоуст, Ісідор Пелусіот, Кирил Олександрійський), їхнє бачення земного і загробного життя, історії людства, розуміння ролі і місця християнської церкви.

2. Розкриваючи друге питання, варто мати на увазі, що і в перший пункт, і в другий повинні бути включені такі елементи як освіта, наука, література, архітектура і живопис. Важливо порівняти розвиток візантійської культури в період іконоборства, представники якого наполягали на домінування світських мотивів, і за часів Х – ХІІ ст., коли знову відновився інтерес до античності.

Опрацьовуючи матеріал про освіту і науку, виокремити інформацію про Магнаврську школу, появу вищої світської духовної освіти, різноманітних енциклопедичних збірників. Характеристика тогочасної літератури повинна включати такі аспекти: філософські та історичні трактати (Іоанн Дамаскін, Феодор Студіт, Феофан, Георгій Амартола, патріархи Никифор і Фотій, Костянтин VІІ Багрянородний (Порфірородний)), історичні мемуари (Михайло Псьол), житія святих (Симеон Метафраст), поетичні і сатиричні твори (Іоанн Геометр), епічні цикли (народний герой Дігеніс Акріт). При аналізі архітектурної і живописної спадщини Візантії, звернути увагу на умовність й абстрактність, панування традиціоналізму та канонічності в архітектурі, поширення техніки виготовлення емалі, мозаїки, фрески в живописі.

3. Досліджуючи культуру пізньовізантійської доби, необхідно:

* зрозуміти причини поширення ісихаського вчення та його сутність; поміркувати над питанням: чому у пізньовізантійську добу спостерігався злет містицизму і запанували догми ісихастів?

* розкрити підґрунтя активного відродження інтересу до античного спадку, появи “енциклопедизму” як характерної риси візантійської еліти;

* виділити особливості тогочасної церковної і світської літератури;

* ознайомитися з архітектурною традицією того часу: поява нових тенденцій та дотримання усталених канонів; типи і форми будівель; приватні споруди й церковно-монастирські комплекси;

* охарактеризувати інновації в живописі, збагнувши причину використання емоційної напруги та надмірного драматизму;

* аналізуючи повсякденне життя візантійської еліти, звернути увагу на спосіб життя і звичаї, характер моралі, систему цінностей, норми родинних і ділових стосунків. Зрозуміти, чому невід’ємними рисами пізньовізантійського суспільства були забобонність і релігійна настроєність.

Джерела та література:

Абрамович С. Культура Візантії / С. Абрамович // Світова та українська культура. – Львів, 2004.

Albo dies notanda lapillo: коллеги и ученики – Г. Е. Лебедевой / [Отв. ред. В. Якубский]. – СПб., 2005.

Артищева Г. Культура Византии / Г. Артищева // История. – 2002. – № 8. – С.2-7; там само. – № 14. – С.12-15.

Артюхова Т. Рецепция античности в ранневизантийской агиографии: на материале Жития Феодора Сикеота / Т. Артюхова // Вестник древней истории. – 2009. – №2. – С.161-175.

Бандиленко М. Византийские интеллектуалы второй половины ХІV – первой половины ХV вв. / М. Бандиленко // ВИ. – 1999. – № 11-12. – С.134-140.

Бандиленко М. Иоанн Евгеник и Флорентийская уния / М. Бандиленко // ВИ. – 1998. – № 9. – С.134-140.

Барабанов Н. “Слово” Феоктиста Студита и распространение исихазма в Константинополе в 30-е годы ХІV в. / Н. Барабанов // ВВ. – Т. 50. – М., 1989. – С.139-146.

Византийская цивилизация // История и культурология. – М., 1999. – С.150-171.

Византия между Западом и Востоком. Опыт исторической характеристики. – СПб., 2001.

Візантійська художня система як особливий тип художньої культури // Основи художньої культури. – Харьків, 1997. – Ч.1. – С.111-123.

Гриненко Г. Хрестоматия по истории мировой культуры / Г. Гриненко. – М., 1998.

Гриценко В. Людина і культура / В. Гриценко. – К., 2000.

Емохонова Л.

Искусство Византии ІV – ХV веков / Л. Емохонова // Мировая художественная культура / Л. Емохонова. – М., 1999. – С.78-107.

Жаворонков П. Гуманистические мотивы в культуре Никейской империи / П. Жаворонков // ВВ. – М., 1989. – Т. 50. – С.147-153.

Карпушина С., Карпушин В. История мировой культуры / С. Карпушина, В. Карпушин. – М., 1998. – С.165-176.

Кефали И. Культура Византии / И. Кефали // Культурология: основы теории и истории культуры. – СПб., 1996. – С.341-346.

Клопотовская Е. Византия: на римский манер / Е. Клопотовская // Юнный художник. – 2002. – № 4. – С.26-28.

Когда и как вспоминают Византию // Наука и религия. – 2008. – №3. – С.6-11.

Комет А. София Константинопольская / А. Комет // Юнный художник. – 1991. – № 5. – С.17-21.

Кордон М. Культура Візантії / М. Кордон // Українська та зарубіжна культура / М. Кордон. – К., 2002. – С.132-142.

Культура Византии: ХІІІ – первой половины ХV вв. – М., 1991.

Культура Візантії // Культурологія / [Ред. Т. Гриценко]. – К., 2007. – С.60-95.

Культура Візантії. VІ – VІІІ ст. – фундамент православного світу // Українська культура в європейському контексті. – К., 2007. – С.35-37.

Культура середніх віків у Візантії // Українська та зарубіжна культура. – Львів, 2005. – С.57-63.

Культурологія: теорія та історія культури. – К., 2004.

Лебедева Н. Культура и искусство Византии ІХ – ХV вв. / Н. Лебедева // ПИШ. – 1999. – № 4. – С.4-12.

Литаврин Г. Как жили византийцы / Г. Литаврин. – СПб., 2000.

Лісова Ю. Ісихазм у культурі Візантії кінця ХІІІ – середини ХV ст. / Ю. Лісова // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість. –К., 2003. – Т. 4. – С.162-165.

Лосєв І. Культура Візантії / І. Лосєв // Історія світової культури. – К., 1999. – С.186-211.

Малюга Ю. Культурология / Ю. Малюга. – М., 1998.

Медведев И. Апофеоз Плифона: новая историографическая волна (философ) / И. Медведев // ВВ. – М., 1991. – Т. 51. – С.74-85.

Мировая художественная культура: от зарождения до ХVІІ века: очерки истории.

– СПб., 2007.

Моисеева Н. Культура Византии / Н. Моисеева // Культурология: История мировой культуры / Н. Моисеева. – СПб., 2007. – С.153-165.

Особенности и роль культуры Византии // Культурология в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону, 1997. – С.400-403.

Поликарпов В. Византийская культура / В. Поликарпов // Лекции по культурологи / В. Поликарпов . – М., 1997. – С.229-241.

Садохин А., Грушевицкая Т. Художественная культура Византии / А. Садохин, Т. Грушевицкая // Мировая художественная культура / А. Садохин, Т. Грушевицкая. – М., 2000. – С.199-220.

Самодурова З. Соцыальный состав учащихся Византии VІ – ХІІ вв. / З. Самодурова // ВВ. – М., 1991. – Т. 51. – С.14-22.

Світова та українська культура. – Львів, 2004.

Сорокина О. Культура Византии: некоторые тенденции и избранные факты / О. Сорокина // История. – 2002. – № 45. – С.1-6.

Стеценко В. Візантійська культура / В. Стеценко // Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994. – С.130-155.

Удальцова З. Основные направления развития византийской культуры VІ – первой половины VІІ вв. / З. Удальцова // Вестник древней истории. – 1984. – № 1. – С.3-26.

Филипчук О. Роси у “Житії Георгія Амастридського”: уявлення про правителів росів у візантійській літературі, описані у джерелі / О. Филипчук // УІЖ. – 2012. – № 5. – С.157-164.

Хвостова К. Понимание общественных явлений прошлого и настоящего Византии ХІV – ХV вв. / К. Хвостова // ВВ. – М., 1991. – Т. 52. – С.70-83.

Художественная культура Византии // Мировая художественная культура. От зарождения до ХVІІ вв. – СПб., 2007. – С.188-211.

Шейко В., Гаврюшенко А., Кравченко А. История художественной культуры / В. Шейко, А. Гаврюшенко, А. Кравченко. – Харьков, 1999.

 

 

ТЕМА 2. СЕРЕДНЬОВІЧНІ МОНАРХІЇ В ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ (ХІІ – ХІV cт.)

 

(на прикладі Польського королівства і Другого Болгарського царства)

(4 год.)

1. Причини феодальної роздробленості середньовічних монархій.

2. Особливості соціально-економічного розвитку Польщі (ХІІ-ХІV ст.). Німецька колонізація.

3. Соціально-економічне становище Другого Болгарського царства.

4. Національні та антифеодальні виступи в Болгарській державі. Богомильський рух.

5. Наслідки феодальної роздробленості для Польського королівства і Другого Болгарського царства (питання підготувати у формі розгорнутої порівняльної таблиці. Див.: методичні поради, пункт 4).

 

Мета:виділити й аргументувати причини, особливості та наслідки феодальної роздробленості для польських і болгарських земель упродовж ХІІ – ХІV ст.

Обладнання:карти-схеми “Перше Болгарське царство”, “Польська держава в другій половині ХІV ст.”

Дати визначення термінам і пояснити поняття: феодальна роздробленість, міжусобна війна, боляри, шляхта, феодалізм, натуральне господарство, чинш, колонізація, експлуатація, десятина.

Дискусійні проблеми:

1. Повстання під проводом Івайла: селянська війна чи національно-визвольний рух?

2. Німецька колонізація польських земель: загроза національним інтересам чи прогресивні новації?

Контрольні питання:

1. Порівняйте політичний і соціально-економічний розвиток Болгарії і Польщі в період децентралізації.

2. Виділіть схоже і відмінне у процесі феодальної роздробленості на теренах Польщі й Київської Русі.

3. Чому польські міста не стали міцною опорою королівської влади?

4. Які чинники спричинили втрату Болгарією незалежності?

Теми рефератів:

1.

Розвиток болгарської культури в ХІІ – ХІV ст.

2. Особливості польської культури (ХІІ – ХІV ст.).

Методичні поради:

У процесі підготовки до семінарського заняття необхідно:

1. Сформулювати й обґрунтувати причини і передумови політичної роздробленості, наголосивши на поглибленні процесу феодалізації та порівнявши його протікання на території Болгарії і Польщі. Відповідь аргументувати фактичними матеріалами статистичного характеру.

2-3. Досліджуючи соціально-економічне становище Польщі й Болгарії в означений час, необхідно охарактеризувати кожен стан соціальної драбини, у тому числі за національною приналежністю, та розкрити основні риси розвитку натурального господарства. Детально проаналізувати організацію сільськогосподарського виробництва (форми землеволодіння, види феодальних повинностей, ренти, категорії селянства), ремесла (види ремісничого господарства, цеховий устрій) і торгівлі (формування місцевих ринків, торгові шляхи, продукція імпорту, експорту). Звернути увагу на процес розвитку міст як адміністративних, ремісничих і торгових центрів, отримання ними права на місцеве самоврядування.

Опрацьовуючи матеріал про соціально-економічне становище польських теренів, слід пам’ятати про таке явище, як німецька колонізація, котра привнесла чимало інноваційних моментів у сільське господарство, ремісництво, торгівлю, міський устрій.

4. Розкрити причини, передумови, хід національних й антифеодальних виступів у Болгарській державі, проаналізувати соціальну базу повстанців, їхні вимоги, з’ясувати чинники поразок, місце народних повстань в історії країни. Звернути особливу увагу на богомильський рух і виступ болгарського народу в 1277 – 1280 рр. (повстання під проводом Івайла), історіографічну оцінку.

5. Охарактеризувати наслідки політичної роздробленості для різних сфер життєдіяльності (політична, соціальна, економічна, культурно-духовна) Польського королівства і Другого Болгарського царства.

 

Джерела та література:

Ангелов Д. Восстание Асеней и востановление средневекового болгарского государства / Д. Ангелов // Византийский временник. – 1986. – Т.47. – С.47 – 64.

Андреев М., Ангелов Д. История Болгарского государства и права / М. Андреев, Д. Ангелов. – М., 1961.

Всемирная история. – Минск, М., 2000.

Горина Л. Социально-экономические отношения во Втором Болгарском царстве / Л. Горина. – М., 1972.

Гудзь-Марков А. История славян / А. Гудзь-Марков. – М., 1997.

История Болгарии / [Ред. П. Третьякова]. – М., 1954. – Т.1.

Історія західних і південних слов’ян / [Ред. В.Ярового]. – К., 2001.

История Польши / [Ред. В.Королюка]. – М., 1954. – Т.1.

Історія Центрально-Східної Європи / [Ред. Л.Зашкільняка]. – Львів, 2001.

Источниковедение истории южных и западных славян. – М., 1999.

Кадеев В. Болгарские дневники / В. Кадеев. – Харьков, 2000.

Багрянородный К. Об управлении империей / К. Багрянородный. – М., 1982.

Краткая история Болгарии с древнейших времен до наших дней / [Ред. Г. Литаврина]. – М., 1987.

Ливанцов К. Сословно-представительная монархия в Польше, ее сущность и особенности / К. Ливанцов. – М., 1968.

Литаврин Г. Болгария и болгаро-византийские отношения (VІІ – ХІІІ вв.) / Г. Литаврин // Византия и славяне / Г. Литаврин. – СПб., 2001. – С.192-420.

Литаврин Г. Византия, Болгария, Древняя Русь (ІХ – начало ХІІ вв.) / Г. Литаврин. – СПб., 2000.

Литаврин Г. К проблеме становления Болгарского государства / Г. Литаврин // СС. – 1980. – №4. – С. 29 – 49.

Литаврин Г. Особенности развития болгарского и византийского феодализма в конце ХІІ – ХІV вв. / Г. Литаврин. – Кишинев, 1973.

Литаврин Г. Формирование и развитие Болгарского раннефеодального государства / Г. Литаврин // Раннефеодальные государства на Балканах. ХV – ХVІІ вв. – М., 1985. – С.132 – 188.

Макарчук В. Виникнення і розвиток Польської держави / В. Макарчук // Загальна історія держави і права зарубіжних країн / В. Макарчук. – К., 2001. – С.

147 – 156.

Миллер А. Очерк польской истории (Х – 1918 г.) / А. Миллер // ПИШ. – 1990. – №1. – С.31-47.

Степанов Ц. Болгары и християнство до 864 года: историографический ракурс / Ц. Степанов // Славяноведение. – 2010. – №3. – С.3-10.

Федоров К. Болгарія (державний устрій) / К. Федоров // Історія держави і права зарубіжних країн / К. Федоров. – К., 1994. – С.297-298.

Розумовская Л. Очерки по истории польских крестьян: от древнейших времен до ХV в. / Л. Розумовская. – Л.,1958.

Разумовская Л., Якубский В. Крестьянство Польши и Чехии в ХІІ – ХІV вв. / Л. Розумовская, В. Якубский // История крестьянства в Европе: Эпоха феодализма. – М., 1986. – Т.2. – С.185-200.

Хрестоматия по истории южных и западных славян / [Ред. М.Фрейденберга]. – М., Минск, 1987.

Черниловский З. Феодальное государство и право у западных славян / З. Черниловский // Всеобщая история государства и права / З. Черниловский. – М., 1996. – Гл. ХІІІ. – С.215-227.

Чехия и Польша в ХІV-ХV вв. // История Европы: Эпоха Возрождения. – Минск, 2000. – С.397-597.

ТЕМА 3.КУЛЬТУРНИЙ ПОСТУП БАЛКАНСЬКИХ СЛОВ’ЯН У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ

(на матеріалах Сербського (ХІІ-ХІV ст.) і

Хорватського королівств (Х-ХІІ ст.))

 

(семінар – презентація)

1. Літературна спадщина Сербії та Хорватії: жанри, тематика.

2. Самобутність сербської і хорватської архітектури й живопису.

(2 год.)

Мета: ознайомитися з особливостями культурного розвитку Сербського і Хорватського королівств, зосередивши увагу на літературній спадщині, самобутності архітектури й живопису.

Обладнання:ілюстрації та репродукції.

Дати визначення термінам і пояснити поняття:літургійні книги, апокрифи, житія, романський стиль, готика, хрестовокупольні храми, «гляголяші», «плетена орнаменталістика», «мрамори», фрески, емаль, мозаїки.

Дискусійні проблеми:

1. Візантійський вплив – позитивні запозичення чи відсторонення від самобутності власної культури?

2. «Гляголяші»: церковний сепаратизм чи відстоювання політичної і культурної свободи?

 

Контрольні питання:

1. Вкажіть на чинники, що зумовили домінування певних жанрів і тем у літературі Сербії й Хорватії.

2. Чому на літературну спадщину Сербського і Хорватського королівств мала відчутний вплив Візантія?

3. Визначте етапи боротьби Римської курії з хорватськими «гляголяші».

4. Охарактеризуйте провідні стилі сербської й хорватської архітектури.

5. У чому полягає самобутність середньовічного живопису Сербії та Хорватії?

 

Методичні поради:

Характеризуючи особливості культурного розвитку Сербського і Хорватського королівств, доцільно:

1. простежити зміни у жанрах і тематиці літературної спадщини, акцентувавши увагу на літургійних творах, повістях легендах, житіях, літописах, правничих документах. Важливо показати поєднання у сербській літературі східних і західних елементів культури, у хорватській – протистояння латиномовної, релігійної культури панівної верхівки й релігійної культури соціальних «низів», формованої представниками «гляголяші»;

2. розкриваючи друге питання, зосередитися на архітектурних стилях Сербії і Хорватії періоду Середньовіччя, наголосивши на переплетінні візантійських і західноєвропейських впливів; виділити періоди розвитку мистецтва, навести приклади кращих зразків споруд й живопису, підкреслити самобутність сербської і хорватської культури, виражену у культових спорудах, цивільній архітектурі, скульптурі, іконописі, фресках, мозаїках, мініатюрах; з’ясувати сутність «плетеної орнаменталістики» та «мраморів», характерних для Хорватії.

 

Джерела та література:

 

Важливо!!! Джерела та література до семінарського заняття шукаються самостійно, обов’язковий елемент – ілюстрації.

У якості орієнтира можна скористатися наступними працями:

1. Воскобойников В. История мировой и отечественной культуры / В. Воскобойников. – М., 1996.

2. Гриненко Г. Хрестоматия по истории мировой культуры / Г. Гриненко . – М., 1998.

3. Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації / Ф. Дворнік. – К., 2005.

4. Изучение культур славянских народов. – М., 1987.

5. Історія південних і західних слов’ян / За ред. В.Ярового. – К., 2001.

6. История южных и западных славян. – М., 1998. – Т.1.

7. История Югославии. – М., 1963. – Т.1.

8. Очерки истории культуры славян. – М., 1996.

 

ТЕМА 4. ЕКСПАНСІЙНІ ПРОЦЕСИ НА ТЕРИТОРІЇ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У ХІІІ – ХV ст.

 

(4 год.)

 

1. Походи монголо-татар під проводом Батия на територію:

а) Польщі;

б) Чехії;

в) Угорщини.

2. Експансія німецьких і шведських хрестоносців на прибалтійські землі.

3. Загарбання Тевтонським орденом польських і литовських земель.

4. Грюнвальдська битва.

 

Мета:висвітлити особливості боротьби народів Центрально-Східної Європи проти монголо-татарської навали та рицарських Орденів.

Обладнання: карта “Європа з 1799 по 1815 рр.”, карта-схема “Польська держава в другій половині ХІV ст.”

Предыдущая статья:Решение, Данное соединение относится к классу алкенов, поскольку содержит связь.. Следующая статья:Дати визначення термінам і пояснити поняття: хан, курултай, курінь, нойони, нукери, ординське ярмо, баскак, ярлик, магістр, ярл, Орден, “клин” (“свиня”), експансія, агресія.
page speed (0.0575 sec, direct)