Всего на сайте:
183 тыс. 477 статей

Главная | Медицина, Здоровье

Визначення потреб організму в поживних речовинах  Просмотрен 101

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1-2

ТЕМА: Визначення потреб організму в поживних речовинах

МЕТА: ознайомлення з особливостями енергетичних витрат і харчової цінності раціону людини, оволодіти навичками з визначення потреб організму в основних поживних речовинах, складанні мню на добу.

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: таблиці хімічного складу харчових продуктів, допустимої маси тіла, енергозатрат дорослої людини при різних видах діяльності і відпочинку, калькулятор.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Ванханен В. Д., Петровский К. С. Гигиена питания. Практическое пособие. – Киев: Вища школа. Головное изд-во, 1981.

  1. Нормы физиологических потребностей в пищевых веществах и энергии для различных групп населения СССР: Утвержд. М-вом здравоохранения СССР.— М., 1982.—11 с.

Допоміжна:

1. Агаев Э. Р., Саркисянц Э. Э. Гигиена с основами организации здравоохранения. – М.: Медицина, 1975.

2. Доцяк В. С. Українська кухня. – Л., 1999. – 558 с.

3. Новикова Е. Ч., Ладодо К. С., Бренд М. Я. Питание детей. – М.: Медицина, 1983.

4. Организация общественного питания: Справочник. – М, 1988.

5. Осадча А. І. Громадське харчування: Навч. посібник для 10 – 11 кл. загальноосвіт. шк. – К.: Освіта, 1993. – 176 с.

6. Основы рационального питания детей. / Ладодо К. С, Отт В. Д., Фатеева Е. М. и др. – К.: Здоров’я, 1987.

7. Похлебкин В. В. Национальные кухни наших народов. (Основные направления, их история и особенности. Рецептура) – 2-е изд. переработ. и доп. – М.: Агропромиздат, 1991. 608 с.

8. Рациональное питание / Смоляр В. И. – Киев: Наук. думка, 1991.

9. Скурихин И. М., Шатерников В. А. Как правильно питаться. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Агропромиздат, 1989.

10. Старовойт Л. Я. и др. Кулинария. – К., 1999. – 432 с.

11. Столмакова А. В. Популярно о питании. – М.: Просвещение, 1993.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ:

І. Опрацювати теоретичні відомості, вказані літературні джерела, знайти та законспектувати відповіді на наступні питання:

1. Що таке «раціональне харчування»? який його основний принцип?

2. Від чого залежить нормальна маса тіла людини?

3. Які способи розрахунку нормальної маси тіла людини Ви знаєте?

4. Що таке «калорійність»? У чому вона вимірюється?

5. Які компоненти визначають енергетичні затрати людського організму?

6. Яка роль в харчуванні належить білкам, жирам, вуглеводам і
вітамінам?

7. Що таке «режим харчування»? Які його основні принципи?

8. Як розподіляється калорійність щоденного раціону протягом дня?

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ:

Відомо, що маса тіла людини змінюється з віком. У більшості випадків фізичний розвиток завершується до 25-30 років. Нормальна маса тіла залежить від конституції людини – висока вона чи низька, має широкі чи вузькі плечі і т.д. Зараз існують безліч формул для розрахунку нормальної маси тіла, які враховують ті чи інші особливості.

1. Маса (кг)= (зріст (см)*обхват грудей (см)) / 240.

Найбільш простий спосіб був запропонований Броком, який віднімав
від цифри зросту (Р) (в см) 100 і отримував числове значення нормальної маси
тіла (НМ) (в кг). З часом ця формула стала більш точною і зараз має такий
вигляд:

2. НМ=Р-100 при зрості до 165 см;

НМ=Р-105 при зрості 165-175 см;

НМ=Р-110 при зрості більше ніж 175 см.

Конституційні особливості (довжина рук, об’єм грудної клітки і т.д.) призводять до відхилень від нормальної маси тіла на 10%, при цьому у людей з вузькою грудною кліткою (стеніки) нормальна маса тіла при інших рівних умовах нижча (-10%), а у людей з широкою грудною кліткою (гіперстеники) – вища (+10%).

Метод визначення маси тіла за формулою Брока застосовують переважно до осіб молодого віку (25-30 років). При обчисленні ваги для людей літніх і похилого віку на кожне десятиріччя (до 60 років) необхідно додавати 3% від одержаної величини за Броком. Підвищення ваги навіть на 10% вказує на схильність до ожиріння.

3. Корегований індекс Брока:

для жінок: НМ – 0,4 * ( НМ – 52 );

для чоловіків НМ – 0,2 * (НМ – 52),де НМ – індекс Брока.

4. Індекс Брейтмана:

маса (кг) = зріст (см) * 0,7 – 50.

Енергетична цінність їжі визначається її калорійністю (від лат. Соlоr –тепло) – здатністю харчових речовин виділяти певну кількість енергії:, яка вимірюється в одиницях теплової енергії – кілокалоріях або одиницях енергії – кілоджоулях. Причому 1 дж=0,24 кал, 1 кал=4,19 дж, 1 ккал=4190 дж. В процесі згоряння 1 г білка і вуглеводів в організмі утворюється 4 ккал або 16,74 кДж, 1 г жиру – 9 ккал або 37,67 кДж.

Усі харчові продукти залежно від їх калорійності можна поділити на три групи:

1.Висококалорійні: вершкове масло та олія, сало, жирна свинина, цукор,

кондитерські вироби.

2.Калорійні: хлібобулочні і макаронні вироби, крупи, ковбаси, жирні

сорти м’яса і риби (білуга, осетер, лосось, кета, горбуша), сметана, вершки, яйця, сир, ікра кетова, паюсна.

3.Малокалорійні: овочі, фрукти, ягоди, риба (судак, лящ, тріска),
нежирний сир, кефір, молоко, пісні сорти м’яса.

Енергетичні затрати людського організму складаються з наступних компонентів:

основний обмін – енергія, яка використовується на біохімічні процеси, які забезпечують функції внутрішніх органів, систем і тканин, що в середньому складає 1400-1700 ккал. Розрахувати основний обмін для своєї маси тіла (МТ) можна за наступними формулами:

 

Таблиця 1

 

Стать Вік, роки Основний обмін (ккал/ добу)
Чоловіки 18-30 15,ЗМТ+679
  30-60 П,6МТ+879
  більше 60 13,5 МТ+487
Жінки 18-30 14,7 МТ+496
  30-60 8,7 МТ+829
  більше 60 10,5 МТ+596
  

специфічна динамічна дія їжі - енергія, яка використовується на процеси травлення і перетворення харчових речовин. Так, споживання білкової їжі сприяє підвищенню рівня основного обміну речовин на 30%, жирової - на 4-14%, вуглеводної - на 4-7%. В середньому основний обмін підвищується на 10-15%.

енергетичні затрати на виконання роботи за професією, домашньої праці, активного відпочинку, самообслуговування, спортивної діяльності.

Харчові продукти складаються з тисяч хімічних речовин, з яких до основних належать білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини і вітаміни. В сучасній науці існують певні норми споживання цих речовин. Так, для дорослих достатньо 1-1,5 г білка в день з розрахунку на 1 кг маси тіла. В щоденному раціоні вони повинні давати 12% калорійності, причому доля тваринних білків в середньому повинна складати 55% від загальної кількості білків в раціоні. Рекомендований вміст жирів в раціоні складає 30-35% загальної калорійності, з яких 70% тваринних жирів і 30% рослинних. З вуглеводами організм людини щоденно отримує 50-60% необхідних калорій.

Щодо вітамінів, то оптимальна потреба в цих речовинах для організму людини визначається наступним чином: вітамін С - 70 мг в день, вітамін В1 -1,7 мг, РР - 15 мг, В2 - 2 мг, В9 - 20 мкг, В12 - 3 мкг, Н - 0,15-0,30 мг, В6 - 2 мг, А - 1 мг, О - 2,5 мг, Е -10 мг.

Поживні речовини, що вводяться з їжею, нормально використовуються організмом, якщо правильно побудовано харчовий раціон і дотримується режим харчування, який тісно пов'язаний з режимом робочого дня.

Середній вік студентів 17-24 роки. Для людей цього віку характерний інтенсивний обмін речовин з переважанням процесів синтезу. Під час занять в університеті енергетична потреба студентів 3300 ккал, студенток - 2800 ккал. При занятті спортом енергетичні потреби зростають до 3500-5000 ккал.

Найсприятливіше чотириразове харчування. Та коли умови праці того не дозволяють, можна погодитися на триразове; дворазове харчування неприпустиме. Незалежно від кількості прийомів їжі за день, треба раціонально розподіляти страви і продукти протягом доби за калорійністю.

Сніданок перед заняттями повинен складати 25-35% добової калорійності. Він має бути ситним - адже харчові речовини, які входять до нього, повинні покрити енерговитрати, пов'язані з наступною активною діяльністю. Рекомендується вживати сир, бутерброди з сиром і вершковим маслом або м'ясні чи рибні страви з овочевим або круп'яним гарніром. В будь-якому випадку корисний салат із сирих овочів, склянка молока, кави або чаю.

В університеті після другої перерви корисно поповнити енергетичні резерви і спожити другий сніданок. Він становить 10-15% добової калорійності - бутерброд зі склянкою чаю, булка з кефіром, яйце. Це дозволить зберегти високу працездатність до кінця занять.

Обід повинен бути ситним. Він становить 35-45% добової калорійності: Обід повинен складатися з двох гарячих страв (першої та другої) і третьої солодкої. Для збудження апетиту на початку їди рекомендується закуска - вінегрет, салат тощо. Перша страва - борщ або суп, друга - м'ясна чи рибна з комбінованим гарніром. Третя страва - компот, кисіль, мус, сік, фрукти.

За вечерею необхідно споживати малокалорійні продукти. Вона повинна становити 15-20% добової калорійності раціону. Рекомендуються другі овочеві, круп'яні, борошняні, яєчні, молочні страви. Додатково можна випити склянку кефіру, кислого молока, ряжанки, неміцні чай та каву, какао.

 

ХІД РОБОТИ:

1. Обговорити виконані завдання для самопідготовки.

2. Отримати завдання до практичної роботи.

3. Підготувати до роботи таблиці хімічного складу харчових продуктів, орієнтовного добового набору продуктів харчування, допустимої маси тіла, енергозатрат дорослої людини при різних видах діяльності і відпочинку.

4. Визначити енергетичні витрати і харчову цінність раціону:

1) визначити ідеальну масу тіла за різними формулами (Брока, Брейтмана тощо), таблицею 2 і порівняти її з реальною;

2) пояснити причини відхилень в масі тіла (якщо вони є);

3) для ідеальної маси тіла шляхом розрахунку визначити потреби в енергії на основний обмін, специфічну динамічну дію їжі, на фізичну працю;

4) скласти меню на добу, порахувати його калорійність;

5) порівняти розрахунки пунктів 3) і 4) і зробити відповідні висновки (наприклад, визначити види робіт, якими можна компенсувати зайві калорії).

5. Письмовий звіт про виконану роботу оформити у зошиті.

ЗАВДАННЯ:

1. Визначити енергетичні витрати і харчову цінність свого раціону, скласти меню на добу.

ЗВІТ:

1. Розрахунки ідеальної маси тіла за різними формулами.

2. Розрахунки потреби в енергії.

3. Складене меню на добу, розрахована його калорійність.

4. Висновок про порівняння результатів пунктів 3) і 4).

 

 

Таблиця 2

 

Допустима маса тіла (кг) чоловіків і жінок в залежності від віку і зросту

(за М.Н.Єгоровим, Л.М.Левицьким)

Зріст (см) Вік         
    20-29 30-39 40-49 50-59 60-69     
    ч ж ч ж ч ж ч ж ч ж
  50,8 48,4 55,0 52,3 56,6 54,7 56,0 53,2 53,9 52,2
  51.3 48,9 56,7 53,9 58,1 56,5 58.0 55.7 5.7,3 54,8 і
  53,1 51,0 58,7 55,0 61,5 59,5 61,1 57,6 60,3 55,9
  55,3 53,0 61,6 59,1 64,5 62,4 63,8 60,2 61,9 59,0
  58.5 55,8 64,4 61,5 67,3 66,0 65,8 62,4 63,7 60,9 1
  61,2 58,1 67,3 64,1 70,4 67,9 68,0 64,5 67,0 62,4
  62,9 59,8 69,2 65,8 72,3 69,9 69,7 65,8 68,2 64,6
  64,6 61,6 71,0 68,5 74,4 72,2 72,7 68,7 69,1 66,5
  67,3 63,6 73,9 70,8 77,2 74,0 75,6 72,0 72,2 70,0
  68,8 65,2 74,5 71,8 78,0 76,5 76,3 73,8 74,3 71,5
  70,8 68,5 76,2 73,7 79,6 78,2 77,9 74,8 76,0 73,3
  72,7 69,2 77,7 75,8 81,0 79,8 79,6 76,8 76,9 75,0
  74,1 72,8 79,3 77,0 82,8 81,7 81,1 77,7 78,3 76,3
  77,5 74,3 80,8 79,0 84,4 83,7 82,5 79,4 79,3 78,0
  80,8 76,8 83,3 79,9 86,0 84,6 84,1 80,5 81,9 79,1
  83,0 78,2 85,6 82,4 88,0 86,1 86,5 82,4 82,8 80,9
  85,1 80,9 88,0 83,9 89,9 88,1 87,5 84,1 84,4 81,6
  87,2 83,3 90,6 87,7 91,4 89,3 89,5 86,5 86,4 82,9
  89 Д 85,5 92,0 89,4 92,9 90,9 91,6 87,4 88,0 85,8 1
  93,1 89,2 95,0 91,0 96,6 92,9 92,8 89,6 89,0 87,3
  95,8 91,8 97,0 94,4 98,0 95,8 95,0 91,5 91,5 88,8
  97Д 92,3 99,5 95,6 100,7 97,4 99,4 95,6 94,8 92,9
           
          

Примітка. Для осіб з астеничною конструкцією віднімають 3-5% від маси, вказаної в таблиці, з гіперстенічною - додають 1 -2%.

 

Таблиця 3

 

Енергозатрати дорослої людини при різних видах діяльності й відпочинку

 

Тип діяльності Використання енергії ккал/год
Ходьба на лижах 
Катання на ковзанах 180-600
Дуже важка робота 
Їзда на велосипеді 210-540
Біг 
Плавання 
Гребля 
Ходьба на лижах 
Пиляння дров 
Важка робота 
Робота муляра 
Біг "трусцою" 
Швидка ходьба 
Робота середньої інтенсивності 
Робота столяра 
Спокійна ходьба 
Праця шевця 
Легка робота 
Робота палітурника 
Робота в лабораторії стоячи 160-170
Домашня робота (миття посуди, прасування, прибирання) 120-240
Прання білизни 
Робота на комп'ютері 
Робота кравця 
Співи 
В'язання 
Робота в лабораторії сидячи 
Стояння в положенні "струнко" 
Шиття 
Стояння у вільній позі 
Читання вголос 
Спокійне сидіння 
Спокійне лежання ( без сну) 
Сон 
 
Предыдущая статья:о возможности открытого опубликования Следующая статья:ЕКОЛОГІЧНЕ МАРКУВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
page speed (0.0347 sec, direct)