Всего на сайте:
166 тыс. 848 статей

Главная | Литература

Сонети Вільяма Шекспіра   Просмотрен 23

  1. Перекладознавча компаративістика на сучасному етапі: провідні персоналії та їхні здобутки
  2. Алгоритм компаративного аналізу перекладу поетичних текстів
  3. Переклади «Сонетів» В. Шекспіра в Україні ХІХ століття
  4. Український сонетарій Шекспіра у ХХ столітті: репрезентативні персоналії та їхні здобутки
  5. Реконструкція контекстуального фону та дослідницького дискурсу щодо Шекспірового сонетарію
  6. Сонет 66 та його новітні українські переклади
  7. Й сонет Шекспіра в інтерпретації сучасних українських перекладачів
  8. Сонет 144 і його переклади крізь призму перекладознавчої компаративістики
  9. ВИСНОВКИ, Українська сонетна шекспіріана ХХІ століття щедра на творчі пошуки ..
  10. Список використаних джерел
  11. На Воробьевых горах
  12. Курсовая работа. 1. Курсовая работа является важной формой обучения и контроля знаний, ..

ВСТУП

 

«Сонети» Вільяма Шекспіра – унікальна поетична збірка, яка вже понад чотири століття привертає до себе увагу широкої читацької аудиторії, хвилюючи серця і пробуджуючи хвилі почуттів та емоцій. Як стверджують видавці фундаментальної антології шекспірівського сонету, що вийшла друком у 2009 році, сьогодні ми маємо Шекспірові сонети, перекладені майже 70-ма мовами світу, в тому числі й такими рідкісними, як гельська, африканс, циганська, мова маорі та есперанто [87, с. 709].

Сонети Великого Барда не втрачають своєї привабливості і загадковості. Для кожного перекладача взятися за переклад сонетів В. Шекспіра є своєрідним випробуванням, оскільки необхідні і великий поетичний хист, і блискуче володіння мовами, і спроможність осягнути всю глибину філософського смислу Шекспірового слова.

Українська шекспіріана, в якій переклад сонетарію посідає важливе місце, має тривалу історію та містить чимало істинних шедеврів перекладацького мистецтва. Перші спроби перекласти Шекспірові тексти українською мовою були здійснені ще у 50-ті роки ХІХ століття. Відомий український письменник Пантелеймон Куліш переклав в ті часи тринадцять шекспірівських драм. До появи творів Шекспіра українською мовою причетні також такі відомі діячі вітчизняної культури, як Павлин Свєнціцький (“Гамлет”, 1865), Юрій Федькович (“Гамлет”, 1880?), Михайло Старицький (“Гамлет, 1882). Що ж до українських перекладів сонетів В. Шекспіра, то перші з них з’явилися у 1882 році, і їхньою появою ми зобов’язані генію української літератури Іванові Франку.

У більш пізні часи до перекладу сонетарію Вільяма Шекспіра долучилися і такі відомі поети, як Павло Грабовський та Дмитро Павличко, і такі талановиті перекладачі, як Ігор Костецький, Дмитро Паламарчук, Максим Стріха. Перекладали сонети Шекспіра українською мовою і представники діаспори – С. Гординський, О. Зуєвський, Яр Славутич, О. Тарнавський, С. Караванський та ін.

В історії української шекспіріани перші десятиліття ХХІ ст. ознаменувалися появою низки нових версій повного перекладу сонетарію Шекспіра. До числа сучасних інтерпретаторів, в перекладацькому доробку яких особливе місце посідають сонети англійського генія, належать Георгій Пилипенко, Ірина та Олександр Селезінки, Віктор Марач, Олександр Виженко, Олесь Дудин, Наталія Бутук та ін..

Поява нових українських перекладів сонетів В. Шекспіра завжди стає помітною подією у культурному житті нашого суспільства. Тож цілком закономірно, сучасне перекладознавство виявляє значний інтерес до аналізу кожної перекладацької спроби.

Результати і висновки аналітичних розмислів представлені у перекладозначих передмовах та дослідницьких коментарях, у наукових розвідках та фрагментах монографій. До вивчення української традиції перекладу шекспірівського сонетарію свого часу долучалися такі відомі вчені, як Р. Зорівчак, М. Габлевич, М. Стріха, Н. Торкут, К. Тарасенко. Втім, новітній досвід, а саме ті переклади, що з’явилися протягом останніх років. все ще потребує аналітичного осмислення. На часі – перекладознавчий аналіз та з’ясування сильних і слабких місць у нещодавно запропонованих художніх версіях.

В історії української шекспіріани перші десятиліття ХХІ ст. ознаменувалися появою низки нових версій повного перекладу сонетарію Шекспіра. До числа сучасних інтерпретаторів, в перекладацькому доробку яких особливе місце посідають сонети англійського генія, належать Георгій Пилипенко, Ірина та Олександр Селезінки, Віктор Марач, Олександр Виженко, Олесь Дудин, Наталія Бутук, Іван Редчиць та ін.. Тексти новітніх українських перекладів, здійснених Олександром Виженком, Георгієм Пилипенком та Іваном Редчицем і стали об’єктом дослідження у цій магістерській роботі.

Поява нових українських перекладів сонетів В. Шекспіра завжди стає помітною подією у культурному житті нашого суспільства. Тож цілком закономірно, сучасне перекладознавство виявляє значний інтерес до аналізу кожної перекладацької спроби. Результати і висновки аналітичних розмислів представлені у перекладозначих передмовах та дослідницьких коментарях, у наукових розвідках та фрагментах монографій. До вивчення української традиції перекладу шекспірівського сонетарію свого часу долучалися такі відомі вчені, як Р. Зорівчак, М. Габлевич, М. Стріха, Н.

Торкут, К. Тарасенко. Втім, новітній досвід, а саме ті переклади, що з’явилися протягом останніх років. все ще потребує аналітичного осмислення. На часі – перекладознавчий аналіз та з’ясування сильних і слабких місць у нещодавно запропонованих художніх версіях.

Саме цим зумовлена актуальністьданого дослідження, яка полягає в потребі розширити загальну наукову візію характеру новітніх українських перекладів сонетарію Вільяма Шекспіра і збагатити вітчизняний шекспірознавчий дискурс результатами аналітичних розвідок, здійснених на матеріалі сучасних поетичних експериментів в галузі художнього перекладу.

Вибір теми пояснюється не лише незгасаючим інтересом гуманітарних наук, у тому числі літературознавства, перекладознавства, філософії, до таїни Шекспірового слова, але й тим, що остаточне формування в українському науковому просторі такої галузі, як перекладознавча компаративістика, відкриває нові можливості для більш глибокого розуміння художніх текстів зарубіжних авторів, що аналізуються у зіставленні з перекладами українською мовою. Думається, що використання методологічних прийомів і принципів перекладознавчої компаративістики сприятиме виявленню “слабких” і “сильних” місць у новітніх перекладах сонетарію Шекспіра.

Мета магістерської роботи полягає в тому, щоб в процесі аналізу різних версій українських перекладів шекспірівських сонетів, здійснених у ХХІ ст., виявити повноту відтворення оригіналу кожним з трьох поетів.

Мета передбачає вирішення таких завдань:

- розглянути історію формування перекладознавчої компаративістики як філологічної дисципліни та виділити основні етапи розвитку;

- з’ясувати пріоритетні аспекти досліджень в царині перекладознавчої компаративістики;

- вивчити запропоновані перекладознавцями моделі компаративного аналізу поетичних текстів;

- спираючись на дослідження сучасних науковців, розробити алгоритм компаративного аналізу перекладів поетичних текстів, який є релевантним сонетному жанру;

- систематизувати уявлення про переклади сонетів Шекспіра в Україні у ХІХ ст.;

- створити цілісну панораму українських перекладів повного сонетарію В. Шекспіра;

- використовуючи запропонований алгоритм компаративного аналізу заставити різні новітні версії 66, 130 і 144 сонетів у перекладах сучасних українських поетів;

- виявити перекладацькі успіхи і неточності, що мають місце у новітніх українських перекладах згаданих сонетів.

Для досягнення поставленої мети використовується порівняльний метод сучасної компаративістики, а також дослідницька методологія стереоскопічного читання, розроблена канадським теоретиком перекладу М. Роуз [84]. Крім того, в роботі використовуються наукові наробки відомих українських перекладознавців В. Коптілова [23, 24], М. Новикової [41], М. Стріхи [52], В. Скуратівського [47], Н. Торкут [57], О. Дзери [13], О. Тєлєжкіної [54], К. Тарасенка [53].

Об’єктом дослідження в магістерській роботі є переклади Шекспірових сонетів, здійснені сучасними українськими інтерпретаторами О. Виженком, Г. Пилипенком та І. Редчицем.

Предметом дослідження постають лексичні, композиційні та граматичні особливості 66-го, 130-го та 144-го сонетів В.

Шекспіра та характер їхнього відтворення українською мовою.

Наукова новизна роботи зумовлена тим, що в ній запропоновано і апробовано власний дослідницький алгоритм, який враховує досвід сучасної трансляторики та специфіку сонетного жанру, і дозволяє здійснити фахову оцінку новітніх українських перекладів сонетів В. Шекспіра..

Методологічною основою магістерської роботи стали фундаментальні праці провідних зарубіжних та вітчизняних фахівців у галузі перекладознавчої компаративістики (М. Роуз, Г. Кочур, Л. Коломієць, М. Стріха та ін.), а також наукові розвідки, в центрі уваги яких українські переклади сонетів Шекспіра (Л. Коломієць, О. Прокопів, М. Габлевич, Н. Торкут, О. Тєлєжкіна, К. Тарасенко та ін.). Важливу роль для оцінки якості перекладацького продукту відіграє також розуміння ідейно-художньої специфіки оригіналу, яке уможливлюється завдяки ґрунтовним розвідкам сучасних шекспірознавців, зокрема П. Краттвела, В. Емпсона, Е. Гублера, Дж. Лейшмена, А. Мізенера, М. Габлевич, Н. Торкут та ін.

В процесі дослідження використовувалися такі методи:

  • порівняльно-історичний, що дозволив сформувати цілісну картину розвитку перекладознавчої компаративістики в Україні;
  • аналіз і синтез, що сприяв розробці алгоритму дослідження.

Теоретичне значення даної роботи визначається тим, що в ній розроблено і обґрунтовано алгоритм аналізу текстів оригіналу і перекладів крізь призму компаративістики.

Структура магістерської роботи зумовлена науковою логікою дослідження, його метою та поставленими завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (70 позицій) та додатку.

Розділ 1

Предыдущая статья:ПРИЛОЖЕНИЕ 1 Рекомендуемое Следующая статья:Перекладознавча компаративістика на сучасному етапі: провідні персоналії та їхні здобутки
page speed (0.0122 sec, direct)