Всего на сайте:
210 тыс. 306 статей

Главная | Управление и эксплуатация транспортных средств

Обґрунтування ефективного використання логістичних ланцюгів під час обслуговування клієнтів ТЕП  Просмотрен 119

 

Обґрунтування виду логістичного ланцюга для ТЕО вантажовласників є основною задачею експедитора як елемента ЛС, що забезпечує організацію процесу доставки. Вибір найбільш ефективних варіантів логістичних ланцюгів здійснюється на підставі функційної залежності критерію ефективності процесу ТЕО (ЛС) від параметрів потоку заявок на послуги ТЕП. При цьому витрати окремих елементів ЛС доцільно розглядати як функції від параметрів потоку заявок, тобто фактично – розглядати витрати j-го учасника під час реалізації
i-ої заявки в вигляді .

На підставі залежностей (6.5)–(6.39) сумарні витрати ТЕП можна визначити таким чином

(8.21)

 

Як бачимо, сумарні витрати експедитора залежать від інтервалу надходження заявки і не визначаються відстанню доставки і величиною партії вантажу. Згрупувавши множники при Iз і інші складові виразу (8.21) отримуємо лінійну залежність

 

, (8.22)

 

де ;

Розглянемо залежність сумарних витрат перевізників від параметрів потоку заявок на транспортне обслуговування

 

(8.23)

Перетворюючи і спрощуючи вираз (8.23), отримуємо лінійну функціональну залежність від відстані доставки і величини партії відправки

 

, (8.24)

 

де ;

;

;

.

Сумарні витрати 3PL-провайдерів визначаються як наступна
лінійна залежність від величини партії відправки

 

, (8.25)

 

де

Розглядаючи час доставки як функцію від параметрів попиту, отримуємо залежність такого виду

 

, (8.26)

 

де NFT – кількість вантажних терміналів, що задіяні в логістичному ланцюзі.

З урахуванням (8.26) сумарні витрати вантажовласника визначаються як функція такого виду

 

, (8.27)

 

де ;

;

;

.

Для виділених в 6 розділі типів логістичних ланцюгів сумарні витрати всіх учасників процесу доставки з урахуванням наведених функціональних залежностей набуває такого виду

 

(8.28)

 

(8.29)

 

(8.30)

 

(8.31)

 

де , , , , , – коефіцієнти залежності сумарних витрат від параметрів заявки для j-го логістичного ланцюга;

, , , – відстань маршруту доставки, що обслуговується перевізниками в регіоні відправника ( , або ) і в регіоні одержувача ( ) відповідно, км.

Коефіцієнти для залежності (8.28) визначаються таким чином

 

(8.32)

 

Для залежності сумарних витрат учасників 2F-варианту логістичного ланцюга коефіцієнти визначаються за формулами

 

(8.33)

 

Для формули (8.30), що дозволяє оцінити сумарні витрати для 1Т-варианту логістичного ланцюга, коефіцієнти розраховуються
таким чином

(8.34)

Коефіцієнти для моделі визначення сумарних витрат учасників логістичного ланцюга типу 2Т визначаються на підставі такої сукупності

 

(8.35)

 

Необхідно відзначити, що відстань доставки, забезпечувана різними перевізниками, визначається на підставі параметру заявки . Так, для 2F- і 1Т-варіантів логістичного ланцюга виконується умова

 

, (8.36)

 

а для 1Т-варианту логістичного ланцюга відповідно

 

. (8.37)

 

Як видно з (8.28)–(8.31), сумарні витрати учасників логістич­ного ланцюга квадратно залежать від величини партії вантажу і
лінійно – від відстані доставки і інтервалу надходження заявки. Якщо в області значень параметру заявки на ТЕО існує точка перетину пари функцій з (8.28)–(8.31), то існують області переважного використання відповідних варіантів логістичних ланцюгів.

Визначимо область найбільш ефективного використання j-ого варіанту логістичного ланцюга як такі значення параметру заявки на ТЕО ω, для яких варіант ланцюга, що розглядається, є оптимальним (характеризується мінімальним значенням сумарних витрат учасників логістичного ланцюга)

 

, (8.38)

 

де – область найбільш ефективного використання j-го варіанту логістичного ланцюга;

, – нижня и верхня межа області найбільш ефективного використання відповідно.

На рис. 8.2 представлена залежність сумарних витрат учасників логістичного ланцюга від обсягу партії вантажу із інтервалом надходження заявки в 96 год і відстані доставки в 3000 км. Як видно з
графіків, існують точки перетину для 1F- і 1Т-варіантів логістичного ланцюга, а також для 1Т- і 2Т-варіантів. Таким чином, можні стверджувати, що в даному випадку існують області найбільш ефективного використання для 1F-, 1Т- і 2Т-варіантів.

 

Рис. 8.2. Залежність сумарних витрат учасників логістичного ланцюга
від величини обсягу партії відправки

 

Щоб визначити межі областей найбільш ефективного використання i-го і j-го варіантів логістичного ланцюга, достатньо визначити відносно ω корні рівняння

 

. (8.39)

 

Рівняння (8.39) є лінійним відносно відстані доставки і інтервалу надходження заявки, і – квадратним відносно обcягу партії вантажу.

Визначення областей найбільш ефективного використання
варіантів логістичних ланцюгів для обґрунтування вибору варіанту
доставки оператором ТЕП доцільно здійснювати в наступній послідовності:

1) зафіксувати в якості постійного параметру заявки інтервал надходження (для потоку вхідних заявок береться математичне очікування інтервалу надходження);

2) на множині можливих значень відстаней доставки задати інтервали;

3) для взятого значення інтервалу надходження заявки і верхньої межі інтервалу відстаней доставки визначити корні рівняння (8.39) для всіх пар варіантів логістичних ланцюгів;

4) отримані рішення визначають межі областей найбільш ефективного використання варіантів логістичних ланцюгів, графіки су­мар­них витрат яких утворюють нижню ламану лінію.

Для пари 1F- і 2F-варіантів логістичних ланцюгів межі області переважного використання визначаються як корні такого рівняння

 

(8.40)

 

Аналогічно області переважного використання оцінюються для пар 1F- і 1Т-варіантів, 1F- і 2Т-варіантів, 2F- і 1Т-варіантів, 2F- і 2Т-варіантів, а також 1Т- і 2Т-варіантів логістичних ланцюгів на підставі відповідних квадратних рівнянь

 

(8.41)

 

(8.42)

 

(8.43)

(8.44)

 

(8.45)

 

Оскільки згідно (8.32)–(8.35) , то множники при в рівняннях (8.40)–(8.45) рівні 0. Таким чином, представлені квадратні рівняння вироджуються до лінійних, що свідчить про наявність максимум однієї точки перетину графіків сумарних витрат, що відповідають варіантам ланцюгів. Межі Qij областей переважного використання для i-го і j-го варіантів логістичних ланцюгів в такому випадку визначаються на підставі таких виразів

 

(8.46)

 

(8.47)

 

(8.48)

 

(8.49)

 

(8.50)

 

(8.51)

У табл. 8.1 представлені області найбільш ефективного використання варіантів логістичних ланцюгів, отримані з використанням описаної методики на підставі (8.46)–(8.51) для математичного очікування інтервалу надходження заявок в 2 год.

 

Таблиця 8.1

Предыдущая статья:Обґрунтування доцільності роботи експедитора на ринку транспортних послуг Следующая статья:Області найбільш ефективного використання варіантів логістичних ланцюгів
page speed (0.0116 sec, direct)