Всего на сайте:
166 тыс. 848 статей

Главная | Изучение языков

Спрощення в групах приголосних  Просмотрен 114

При словотворенні та словозміні в українській мові часто ви­никає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює їх вимову. У процесі мовлення відбувається спрощення, тобто один із приго­лосних випадає. У переважній більшості слів спрощення приго­лосних засвідчується орфографією.

У сучасній українській мові спрощення спостерігається в таких групах приголосних:

 

ждн— жн: тиждень — тижня, тижневий;

здн- зн: виїздити — виїзний;

стн— сн: честь — чесний, користь — корисний, якість

стл— сл: щастя — щасливий, стелити — слати;

скн- сн: тріск — тріснути, блиск — блиснути;

зкн- зн: бризкати — бризнути.

Примітка. У деяких словах спрощення можна виявити зіставленням з російською мовою — це слова спільного походження, що в кожній мові мають свої особливості:

нц—лнц: сонце—солнце;

рц —рдц: серце — сердце;

скл — сткл: скло — стекло.

В окремих словах спрощення відбувається лише в усному мовленні, а на письмі воно не передається: шістнадцять(ш” існа” ц” : ат), шістсот [ш' іс':.о'т], баластний, контрастний, ком­постний, аванпостний, форпостний.

Аналогічно не вимовляється приголосний [т] у прикметниках, утворених за допомогою суфікса-ськ- від іменників іншомовно­го походження: студент — студентський, інтелігент — інте­лігентський, турист — туристський.

У словах кістлявий, пестливий, хвастливий, випускний, риск­нути спрощення не відбувається у вимові й не передається на письмі.

Предыдущая статья:Телефонограма. Радіограма Следующая статья:Розділові знаки при відокремлених прикладках
page speed (0.0401 sec, direct)