Всего на сайте:
148 тыс. 196 статей

Главная | Образование

СТУДЕНТСЬКА НАУКОВА СТАТТЯ: МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО МОВЛЕННЄВОГО ОФОРМЛЕННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ  Просмотрен 63

 

Для формулювання актуальності теми використовують такі мовленнєві кліше: проблема / назване явище заслуговує на особливу увагу серед науковців; …посідає важливе місце…; …є актуальною на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки; … є малорозробленою / недослідженою…; …є дискусійною…; …цілком не є вирішеною…; …не була об’єктом спеціального вивчення; уважного ставлення дослідників останнім часом вимагає питання… та ін.

Для такого структурного компонента, як історія й сучасний стан розробки питання в науковій літературі, можна скористатися мовленнєвими кліше типу: Прийнято вважати, що…; Загальновідомо, що…; На думку (кого?)…; Згідно з поглядами (кого?)…; Як вважають (вважає)…; Наявні погляди щодо цього питання можна класифікувати так…; Дослідженням цієї проблеми у різні часи / періоди займалися…; Цих поглядів дотримуються (дотримується)…; Гіпотезу / припущення про… висунув / запропонував…; Початок тенденції саме такого вивчення поклав…; Нову концепцію (ідею, теорію, гіпотезу) розробили… тощо.

Для формулювання мети статті можна використовувати такі кліше: Метою є встановити (встановлення)…; Метою є визначити (визначення)…; Мета статті полягає у порівнянні…; У статті вивчаються / виявляються / з’ясовуються…; Мета статті – проаналізувати / описати / схарактеризувати / виявити / порівняти / узагальнити / систематизувати…; Метою роботи є дослідження… та ін.

Наступним компонентом після сформульованої мети є конкретні завдання. Традиційними мовними формулами для переходу до завдань є: Поставлена / сформульована мета вимагає / передбачає розв’язання цілої низки конкретних завдань, а саме:…; Для реалізації мети поставлено такі завдання…; Мета зумовила конкретні завдання, а саме:… тощо. Формулювання кожного завдання традиційно починається з дієслова у формі інфінітива. Так, завдання можна розпочати: проаналізувати (методику, закономірності, тенденції, проблеми, роль, можливості, реалії та перспективи)…; виявити закономірності…; дослідити особливості…; встановити (закономірності, тенденції, основні закони, принципи, системні ознаки, параметри)…; класифікувати…; описати (особливості, проблеми, параметри, ознаки, структуру, співвіднесеність, зв’язок, аспекти, засади, тенденції)…; обґрунтувати (теорію, тезу, погляди науковців на…, концепцію, перспективи, систему, шляхи розв’язання проблеми)…; узагальнити (досвід, висновки, результати попередніх досліджень, результати експерименту, експериментальні дані, статистичні дані, матеріали дослідження)…; розглянути (проблеми, особливості, параметри, ознаки, структуру, зв’язок, сутність, основні принципи, засади, характер, аспекти, механізми)…; з’ясувати (причини, сутність, особливості, умови, характер, природу й структуру, місце й роль, основні принципи, параметри, закономірності)…, порівняти (позиції, результати, погляди, параметри, різні підходи, наукові концепції, якості, ознаки, функції, дефініції)…; охарактеризувати (сутність, сучасний стан, значення, механізм, основні напрямки, особливості, передумови, якості, причини, принципи)…; відстежити (процес, логіку, факти, причини, можливості, умови)…; запропонувати (нові підходи, шляхи розв’язання проблеми…, класифікацію, рекомендації, нові методики дослідження)…; сформулювати (закони, принципи, завдання, правила, висновки, рекомендації щодо, позицію щодо)…; навести (теорію, загальну характеристику, вагомий статистичний матеріал, відомості, характеристики, класифікації, типології)… тощо. Зауважмо, що для статті кількість завдань обмежена 3–6, бо її основне призначення – висвітлити лише окремий аспект тієї чи іншої проблеми.

Переходячи від вступної частини до основного викладу матеріалу, використовують такі кліше: Є підстави вважати…; Перевірмо висунуте припущення…; Однією з найважливіших особливостей досліджуваного об’єкта є…; Зібраний і проаналізований фактичний матеріал дозволяє проілюструвати певні спостереження…; Матеріали здійсненого обстеження дозволяють згрупувати / узагальнити / уточнити / конкретизувати / класифікувати / провести нову таксономію…; Нам вдалося зафіксувати / з’ясувати / помітити певні закономірності… та ін.

В основному змісті статті, роблячи логічні переходи від одного аспекту до іншого, використовують такі формулювання: як було сказано (показано, зауважено, зазначено, встановлено, виявлено, з’ясовано)…; як свідчать дані (результати)…; як уже вказувалося / підкреслювалося вище / раніше…; вище йшлося про…; згідно з цим…; відповідно до цього…; у зв’язку з цим…; у зв’язку з викладеним вище…; далі з’ясуємо…; у такий же спосіб знаходить свій вияв… тощо.

Для доповнення або уточнення інформації використовують: також; при чому; при тому; разом з тим; крім того; більше того; до речі; між іншим; головним чином; особливо; точніше; маємо на увазі; по суті; втім; (у)все-таки; тим більше, що; у тому числі; тобто; а саме. Для порівняння або протиставлення можна використати кліше на кшталт: однак; проте; але; так само…; так само, як і…; не лише…, але й…; порівняно з…; на противагу (чому?); навпаки; аналогічно (до чого?); таким же чином; з одного боку…, з іншого боку; у той же час, як…; разом із тим…; тим більше, що… та ін. Для всебічного розгляду об’єкта, особливо з погляду типовості, конкретності, сутності (що і є основним завданням будь-якої статті), використовують: у цьому розумінні…; взагалі…; зокрема…; як правило…; в основному…; практично…; по суті…; з одного боку…; з іншого боку…; крім того…; окрім…; у контексті…; за концепцією…; між іншим…; більше того… та ін. Щоб виокремити певний аспект інформації, який є, приміром, основним завданням, сформульованим у статті, можна використовувати: головне при цьому…; зупинимося на головному; необхідно зазначити, що…; маємо підкреслити / зауважити, що…; слід мати на увазі / враховувати, що…; характерно, що… та ін.

Аналізуючи ту чи іншу інформацію, дослідникові часто доводиться висловлювати певну оцінку.

Для висловлення об’єктивної оцінки доречними будуть такі кліше: що…; безперечно, що…; безсумнівно, що…; очевидно, що…; насправді…; безсумнівно, але…; швидше за все…; досвід (розрахунки, аналіз) підтвердив…; як відомо…; загальновідомо, що…; згідно з поглядами…; дослідження показало, що… тощо. Суб’єктивну оцінку передають мовленнєві формули: думаємо, що…; здається, що…; на наш погляд; за нашим переконанням; уявляється вірогідним / правомірним; викликає сумнів; точка зору автора, що збігається з нашою, …; вірогідно; ймовірно.

Канони наукового етикету доволі суворі, тому зайва емоційність тут неприпустима. Висловлюючи впевненість, використовують такі лексико-граматичні засоби: Є впевненість у тому, що…; Переконливим є погляд знаних авторитетів у цій галузі на (що?)…; Не можна не зважати на те, що…; Доведено, що…; Є очевидним, що…; Ці факти переконують у (чому?)…; Автор переконливо доводить, що…; Результати дослідження підтверджують справедливість (чого?)…; Можна з упевненістю сказати, що…; У цьому аспекті варто взяти до уваги… тощо. Критику, незгоду, спростування можна висловити, використавши такі лексико-граматичні засоби: Не можна погодитися…; Навряд чи можна погодитися…; Є підстави дорікати в неточності…; Є серйозні заперечення щодо…; Необґрунтовано стверджується…; Є дискусійним питання…; Низка сумнівів та зауважень виникає при…; Певний сумнів викликають наведені приклади / статистичні дані / припущення щодо… та ін. Для певних узагальнень в основному змісті статті використовують мовленнєві формули: відтак…; отже,…; у підсумку…; в/у результаті…; усе це свідчить про те, що…; є очевидним, що…; це дозволяє зробити висновок…; це свідчить про…; нарешті…; сформулюємо висновок…; одним словом…; підбиваючи підсумки, …; резюмуючи, … .

Невід’ємним атрибутом будь-якої статті є аналіз матеріалу. Власне кажучи, наукова стаття має бути аналізом зібраного й проаналізованого фактажу. Ілюстрації до теоретичних викладок подають, використовуючи такі конструкції: наприклад; як приклад; прикладом може бути / слугувати; наведемо приклад; проілюструємо викладене вище яскравими прикладами; розглянемо приклад; проаналізуємо типові приклади; унаочнимо.

Висновки – обов’язковий елемент будь-якої статті – можна оформлювати так: Отже, проведене дослідження (виконаний аналіз) підтверджує, що…; Отже, є всі підстави зробити такий висновок:…; Результати здійсненого аналізу дозволяють зробити висновок про…; Відтак, можна впевнено стверджувати, що…; Сформулюємо основні висновки…; Здійснене дослідження дає можливість / дозволяє зробити такі висновки:…; Проведене дослідження дало можливість сформулювати такі висновки:…; У ході експерименту розв’язано поставлені завдання й підтверджено основні положення запропонованої гіпотези, а саме:… та ін.

Такий структурний елемент наукової статті, як перспективи подальших розвідок в обраному напрямку – це, перш за все, уміння бачити ту чи іншу наукову проблему комплексно в системі взаємозв’язків і взаємовідношень з іншими дотичними проблемами, уміння фіксувати різні аспекти досліджуваного явища, бачити їхню специфіку крізь призму інших парадигм і напрямків. Це розвиток наукової ерудиції дослідника. Серед мовних кліше, які допоможуть вербально оформити цей елемент структури наукової статті, можна виокремити: У перспективі планується дослідження співвідношення…; Перспективним видається більш детальне вивчення явища… у порівняльному аспекті; Перспективи подальшого вивчення заявленої проблеми вбачаємо у дослідженні…; Подальше дослідження цього аспекту полягає в…; У межах отриманих результатів можна намітити перспективу подальшого студіювання в цьому напрямі… та ін.

Предыдущая статья:Классификация систем параллельной обработки Следующая статья:ПРОГРАММА ВНЕУРОЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ (ФГОС) УЧАЩИХСЯ 1 КЛАССА НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ
page speed (0.0444 sec, direct)