Всего на сайте:
183 тыс. 477 статей

Главная | Образование

СТУДЕНТСЬКА НАУКОВА СТАТТЯ: МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО МОВЛЕННЄВОГО ОФОРМЛЕННЯ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ  Просмотрен 218

  1. Этап подготовки к проведению ГИА
  2. Зрительный образ интегрального алгоритма чтения
  3. Тема 1.3. Методологические основы инновационной деятельности
  4. Муравей спустился к ручью. Он хотел напиться. Волна захлестнула его. Голубка несла вотку. Она увидела муравья и бросила ветку. Муравей сел на ветку и спасся.
  5. Написания студентом ВКР
  6. Книга одного автора, Яковенко, И. М. Рекреационное природопользование: методология и ме­тод..
  7. Упражнения. Работа с экраном мнемониста —доминантой урока 4. Подго..
  8. Особенности проведения ГИА в форме ГВЭ
  9. Управлінське рішення. Упродовж всього розвитку суспільства людині доводиться постійно стикат..
  10. Релаксационные упражнения. Упражнение «Пальцы». Соедините кисти рук так, чтобы оставали..
  11. Социальные последствия преступности
  12. Приложение II.14., к ПООП по специальности 15.02.09 Аддитивные технологии ПРИМЕРНАЯ ..

 

Для формулювання актуальності теми використовують такі мовленнєві кліше: проблема / назване явище заслуговує на особливу увагу серед науковців; …посідає важливе місце…; …є актуальною на сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки; … є малорозробленою / недослідженою…; …є дискусійною…; …цілком не є вирішеною…; …не була об’єктом спеціального вивчення; уважного ставлення дослідників останнім часом вимагає питання… та ін.

Для такого структурного компонента, як історія й сучасний стан розробки питання в науковій літературі, можна скористатися мовленнєвими кліше типу: Прийнято вважати, що…; Загальновідомо, що…; На думку (кого?)…; Згідно з поглядами (кого?)…; Як вважають (вважає)…; Наявні погляди щодо цього питання можна класифікувати так…; Дослідженням цієї проблеми у різні часи / періоди займалися…; Цих поглядів дотримуються (дотримується)…; Гіпотезу / припущення про… висунув / запропонував…; Початок тенденції саме такого вивчення поклав…; Нову концепцію (ідею, теорію, гіпотезу) розробили… тощо.

Для формулювання мети статті можна використовувати такі кліше: Метою є встановити (встановлення)…; Метою є визначити (визначення)…; Мета статті полягає у порівнянні…; У статті вивчаються / виявляються / з’ясовуються…; Мета статті – проаналізувати / описати / схарактеризувати / виявити / порівняти / узагальнити / систематизувати…; Метою роботи є дослідження… та ін.

Наступним компонентом після сформульованої мети є конкретні завдання. Традиційними мовними формулами для переходу до завдань є: Поставлена / сформульована мета вимагає / передбачає розв’язання цілої низки конкретних завдань, а саме:…; Для реалізації мети поставлено такі завдання…; Мета зумовила конкретні завдання, а саме:… тощо. Формулювання кожного завдання традиційно починається з дієслова у формі інфінітива. Так, завдання можна розпочати: проаналізувати (методику, закономірності, тенденції, проблеми, роль, можливості, реалії та перспективи)…; виявити закономірності…; дослідити особливості…; встановити (закономірності, тенденції, основні закони, принципи, системні ознаки, параметри)…; класифікувати…; описати (особливості, проблеми, параметри, ознаки, структуру, співвіднесеність, зв’язок, аспекти, засади, тенденції)…; обґрунтувати (теорію, тезу, погляди науковців на…, концепцію, перспективи, систему, шляхи розв’язання проблеми)…; узагальнити (досвід, висновки, результати попередніх досліджень, результати експерименту, експериментальні дані, статистичні дані, матеріали дослідження)…; розглянути (проблеми, особливості, параметри, ознаки, структуру, зв’язок, сутність, основні принципи, засади, характер, аспекти, механізми)…; з’ясувати (причини, сутність, особливості, умови, характер, природу й структуру, місце й роль, основні принципи, параметри, закономірності)…, порівняти (позиції, результати, погляди, параметри, різні підходи, наукові концепції, якості, ознаки, функції, дефініції)…; охарактеризувати (сутність, сучасний стан, значення, механізм, основні напрямки, особливості, передумови, якості, причини, принципи)…; відстежити (процес, логіку, факти, причини, можливості, умови)…; запропонувати (нові підходи, шляхи розв’язання проблеми…, класифікацію, рекомендації, нові методики дослідження)…; сформулювати (закони, принципи, завдання, правила, висновки, рекомендації щодо, позицію щодо)…; навести (теорію, загальну характеристику, вагомий статистичний матеріал, відомості, характеристики, класифікації, типології)… тощо. Зауважмо, що для статті кількість завдань обмежена 3–6, бо її основне призначення – висвітлити лише окремий аспект тієї чи іншої проблеми.

Переходячи від вступної частини до основного викладу матеріалу, використовують такі кліше: Є підстави вважати…; Перевірмо висунуте припущення…; Однією з найважливіших особливостей досліджуваного об’єкта є…; Зібраний і проаналізований фактичний матеріал дозволяє проілюструвати певні спостереження…; Матеріали здійсненого обстеження дозволяють згрупувати / узагальнити / уточнити / конкретизувати / класифікувати / провести нову таксономію…; Нам вдалося зафіксувати / з’ясувати / помітити певні закономірності… та ін.

В основному змісті статті, роблячи логічні переходи від одного аспекту до іншого, використовують такі формулювання: як було сказано (показано, зауважено, зазначено, встановлено, виявлено, з’ясовано)…; як свідчать дані (результати)…; як уже вказувалося / підкреслювалося вище / раніше…; вище йшлося про…; згідно з цим…; відповідно до цього…; у зв’язку з цим…; у зв’язку з викладеним вище…; далі з’ясуємо…; у такий же спосіб знаходить свій вияв… тощо.

Для доповнення або уточнення інформації використовують: також; при чому; при тому; разом з тим; крім того; більше того; до речі; між іншим; головним чином; особливо; точніше; маємо на увазі; по суті; втім; (у)все-таки; тим більше, що; у тому числі; тобто; а саме. Для порівняння або протиставлення можна використати кліше на кшталт: однак; проте; але; так само…; так само, як і…; не лише…, але й…; порівняно з…; на противагу (чому?); навпаки; аналогічно (до чого?); таким же чином; з одного боку…, з іншого боку; у той же час, як…; разом із тим…; тим більше, що… та ін. Для всебічного розгляду об’єкта, особливо з погляду типовості, конкретності, сутності (що і є основним завданням будь-якої статті), використовують: у цьому розумінні…; взагалі…; зокрема…; як правило…; в основному…; практично…; по суті…; з одного боку…; з іншого боку…; крім того…; окрім…; у контексті…; за концепцією…; між іншим…; більше того… та ін. Щоб виокремити певний аспект інформації, який є, приміром, основним завданням, сформульованим у статті, можна використовувати: головне при цьому…; зупинимося на головному; необхідно зазначити, що…; маємо підкреслити / зауважити, що…; слід мати на увазі / враховувати, що…; характерно, що… та ін.

Аналізуючи ту чи іншу інформацію, дослідникові часто доводиться висловлювати певну оцінку.

Для висловлення об’єктивної оцінки доречними будуть такі кліше: що…; безперечно, що…; безсумнівно, що…; очевидно, що…; насправді…; безсумнівно, але…; швидше за все…; досвід (розрахунки, аналіз) підтвердив…; як відомо…; загальновідомо, що…; згідно з поглядами…; дослідження показало, що… тощо. Суб’єктивну оцінку передають мовленнєві формули: думаємо, що…; здається, що…; на наш погляд; за нашим переконанням; уявляється вірогідним / правомірним; викликає сумнів; точка зору автора, що збігається з нашою, …; вірогідно; ймовірно.

Канони наукового етикету доволі суворі, тому зайва емоційність тут неприпустима. Висловлюючи впевненість, використовують такі лексико-граматичні засоби: Є впевненість у тому, що…; Переконливим є погляд знаних авторитетів у цій галузі на (що?)…; Не можна не зважати на те, що…; Доведено, що…; Є очевидним, що…; Ці факти переконують у (чому?)…; Автор переконливо доводить, що…; Результати дослідження підтверджують справедливість (чого?)…; Можна з упевненістю сказати, що…; У цьому аспекті варто взяти до уваги… тощо. Критику, незгоду, спростування можна висловити, використавши такі лексико-граматичні засоби: Не можна погодитися…; Навряд чи можна погодитися…; Є підстави дорікати в неточності…; Є серйозні заперечення щодо…; Необґрунтовано стверджується…; Є дискусійним питання…; Низка сумнівів та зауважень виникає при…; Певний сумнів викликають наведені приклади / статистичні дані / припущення щодо… та ін. Для певних узагальнень в основному змісті статті використовують мовленнєві формули: відтак…; отже,…; у підсумку…; в/у результаті…; усе це свідчить про те, що…; є очевидним, що…; це дозволяє зробити висновок…; це свідчить про…; нарешті…; сформулюємо висновок…; одним словом…; підбиваючи підсумки, …; резюмуючи, … .

Невід’ємним атрибутом будь-якої статті є аналіз матеріалу. Власне кажучи, наукова стаття має бути аналізом зібраного й проаналізованого фактажу. Ілюстрації до теоретичних викладок подають, використовуючи такі конструкції: наприклад; як приклад; прикладом може бути / слугувати; наведемо приклад; проілюструємо викладене вище яскравими прикладами; розглянемо приклад; проаналізуємо типові приклади; унаочнимо.

Висновки – обов’язковий елемент будь-якої статті – можна оформлювати так: Отже, проведене дослідження (виконаний аналіз) підтверджує, що…; Отже, є всі підстави зробити такий висновок:…; Результати здійсненого аналізу дозволяють зробити висновок про…; Відтак, можна впевнено стверджувати, що…; Сформулюємо основні висновки…; Здійснене дослідження дає можливість / дозволяє зробити такі висновки:…; Проведене дослідження дало можливість сформулювати такі висновки:…; У ході експерименту розв’язано поставлені завдання й підтверджено основні положення запропонованої гіпотези, а саме:… та ін.

Такий структурний елемент наукової статті, як перспективи подальших розвідок в обраному напрямку – це, перш за все, уміння бачити ту чи іншу наукову проблему комплексно в системі взаємозв’язків і взаємовідношень з іншими дотичними проблемами, уміння фіксувати різні аспекти досліджуваного явища, бачити їхню специфіку крізь призму інших парадигм і напрямків. Це розвиток наукової ерудиції дослідника. Серед мовних кліше, які допоможуть вербально оформити цей елемент структури наукової статті, можна виокремити: У перспективі планується дослідження співвідношення…; Перспективним видається більш детальне вивчення явища… у порівняльному аспекті; Перспективи подальшого вивчення заявленої проблеми вбачаємо у дослідженні…; Подальше дослідження цього аспекту полягає в…; У межах отриманих результатів можна намітити перспективу подальшого студіювання в цьому напрямі… та ін.

Предыдущая статья:Классификация систем параллельной обработки Следующая статья:ПРОГРАММА ВНЕУРОЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ (ФГОС) УЧАЩИХСЯ 1 КЛАССА НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ
page speed (0.1555 sec, direct)