Всего на сайте:
148 тыс. 196 статей

Главная | Культура, Искусство

Розкрийте виховний потенціал музичного мистецтва у поліфункціональному просторі.  Просмотрен 103

  1. Простежте епохи й періоди в розвитку українського фольклору та вирізніть жанри усної народної творчості, які з’явилися в ці періоди.
  2. Розкрийте сутність мінорного ладу
  3. Доведіть, що Давня Греція є колискою теорії та практики музичного виховання особистості.
  4. Дайте визначення поняттю «інтервал». Класифікуйте інтервали
  5. Розкрийте музично-педагогічні ідеї Середньовіччя.
  6. Дайте визначення поняттю «родинно-обрядова творчість» і назвіть цикли, з яких вона складається
  7. Розкрийте сутність музичної педагогіки Ренесансу.
  8. Доведіть перспективність концепції музичного виховання доби Просвітництва.
  9. Розкрийте зв'язок дитячого фольклору з етнопедагогікою.
  10. Простежте етапи становлення теорії музичного виховання особистості протягом ХІХ ст.
  11. Поясніть поняття «синкретизм ранніх форм фольклору».
  12. Простежте динаміку становлення теорії музичного виховання у ХХ столітті.

БІЛЕТ № 1

Термін “поліфункціональність” перекладається з грецької як багаточисельна функція. По відношенню до музичного мистецтва можна визначити “поліфункціональність” як поєднання різноманітних функцій, обов’язків, ролей, які виконує музика в життєдіяльності людини і суспільства.Визначаючи поліфункціональність музики, дослідники виокремлюють наступні функції: пізнавальну, оцінювальну, визначальну, комунікативну (Рудницька О.П.); ідейно-політичну, виховну, пізнавально-дидактичну, комунікативну, моральну, естетичну та ін. (Ліхачев Б.Т.); прикладну (К.Бюхер, Л.С.Виготський); суспільно-пере­тво­рюючу, утішливо-компенсаторну, пізнавально-евристичну, художньо-концеп­ту­аль­ну, предбачаючу, інформаційно-комунікативну, виховну, функцію навіювання, естетичну, гедоністичну (Борєв Ю.Б.), катарсичну (Аристотель, Л.С.Виготський); світоглядну (Діденко В.Ф.). З огляду на те, що музика історично виникла як елемент супроводу трудової діяльності людини, пластичних жестів, рухів, мови, вона й до цього часу виконує прикладні функції: супроводжує обряди, колективні трудові акції, танцювальні рухи, розваги, драматич­ні дії у театрі, кіно і таке ін. Певні зразки музичного мистецтва викликають у людині релаксаційний стан або стан концертної псевдопасивності (Г. Лозанов ), ознакою якого є психофізіологічне розслаблення. З.Фрейд вважав, що саме ілюзії композитора, що вирують у музиці, занурюють слухача у легкий наркоз, який на деякий час відсуває життєві негаразди і забезпечує відпочинок для відновлення сили. Описана функція називається релаксаційною. Релаксаційна функція обумовлює функцію навіюванняабосугестивну функцію. Сугестивна дія музики обумовлена емоційною насиченістю, інтонаційною різноманітністю, енергетичною активністю, а також первісними витоками музичних та життєвих емоцій, в основі чого полягає можливість моделювання справжніх емоцій музичними. Наприклад, цю особливість музики здавна використовували військові, коли необхідно було надихнути солдат на перемогу - музики грали на духових та ударних інструментах бадьорі, патріотичні пісні і твори, сповнені висхідних інтонацій, оптимістичного характеру. До речі, моделювання емоцій – одне із найголовніших завдань мистецтва музики (Л.С. Виготський, Б.М. Теплов, Б.А. Асафьєв). Даруючи яскраву палітру емоційних спалахів та затухань, музика приносить насолоду, задоволення людині, іншими словами, виконує гедоністичну функцію. існування гедоністичної функції музичного мистецтва підкреслює самоцінність людського буття, є зразком гуманістичного ставлення до людства взагалі.Катарсична функціяхарактеризуєтьсявиникненням сильного переживання, яке відчуває людина у процесі спілкування з мистецтвом, під час чого відбувається “самоспалення” негативних емоцій.

За висловом Л.С.Виготського, це є ознакою очищення душі. Найсильніша дія музики проявляється на рівні емоційно - естетичного сприйняття особистості і відповідає психологічному рівню існування індивіда.Естетична функція є специфічною для мистецтва взагалі, музики зокрема, і виступає у вигляді формування естетичних смаків, потреб, здібностей особистості. Є ціннісним орієнтиром людини у світі, поштовхом до пробудження творчих починань, стимулом для бажання жити і творити за законами краси, що виключає насильство примусових стимулів людської діяльності.виховна функція, яка вказує на можливість пролонгованої дії музики на формування певних якостей та рис характеру особистості. Виховний потенціал музики традиційно використовується як засіб педагогіки, тому, що естетичні емоції, які виникають у процесі спілкування з музикою, опосередкованим шляхом спонукають особистість до здійснення майбутньої дії, тобто формують певну установку на майбутнє сьогодні (Л.С. Виготський).Естетична та виховна дія музики базується на діалогічній природі музичних творів. Спираючись на ідеї Столовича Л.Н., варто відмітити, що музика як різновид мистецтва, є “спілкуванням в його самоцінності” (Столович Л.Н.). Так, як художній образ – це образна модель реального суб’єкту, йому притаманна своєрідна активність, свідомість та самосвідомість (Каган М.С.). Комунікативна функціямузики існує у вигляді взаємодії індивіда та музичного твору, під час якої у загальному вигляді відтворюються різноманітні ситуації міжособистісного спілкування. Така взаємодія вимагає від людини певних зусиль, досвіду та знань, інакше повноцінна дія мистецтва не проявиться (Л.С. Виготський), тому що інформація музичного твору певним чином закодована. Інформаційна функція (інформаційно – евристична) існує поруч із пізнавальною і разом є підґрунтям для таких соціальних функцій як соціально – організаторська, суспільно – перетворююча, художньо – концептуальна та світоглядна.

 

Дайте визначення акорду як одиниці гармонії. Охарактеризуйте співвідношення акордів, вкажіть види сполучення тризвуків головних ступенів ладу, типи переміщення, назвіть види узгодженого руху голосів.

Акорд – сукупність кількох різних за висотою звуків, що звучать одночасно. Найбільш поширеним є акорд терцієвої побудови і називається тризвуком, квартової – септакорд, квінтової – нонакорд. Кожний звук акорду має свою назву: 1 – основний, 3 – терцієвий, 5 – квінтовий, 7 – септимовий, 9 – нона. Акорди бувають тонічні, субдомінантової та домінантової функції. Побудовані відповідно на І, ІV, V ступенях. Чотириголосий склад. Назви голосів. Способи запису. Розташування акорду: тісне й широке.

 

Подвоєння. Мелодичне положення акорду. Перехрещення голосів. Співвідношення акордів: кварто-квінтове, секундове і терцієве. Гармонічне і мелодичне сполучення тризвуків головних ступенів ладу. Паралелізм октав і квінт. Розташування тризвуків: тісне й широке. Подвоєння.

Визначення переміщення. Типи переміщень (зі зміною мелодичного положення акорду, розташування, мелодичного положення і розташування одночасно). Переміщення: бас залишається на місці, переміщення альтового та тенорового голосів веде акорд із тісного розташування до широкого і навпаки.

Голосоведіння. Плавний рух і рух стрибком. Види узгодженого руху голосів: прямий, частковий, протилежний. Функції голосів у музичній тканині. Норми руху для кожного з голосів.

 

Предыдущая статья:Критерии оценки выполнения навыка Следующая статья:Простежте епохи й періоди в розвитку українського фольклору та вирізніть жанри усної народної творчості, які з’явилися в ці періоди.
page speed (0.0085 sec, direct)