Всего на сайте:
236 тыс. 713 статей

Главная | Право

Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності  Просмотрен 847

Відповідно до ч.1 ст. 41 Конституції України «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності». З урахуванням цього конституційного положення всі результати інтелектуальної, творчої діяльності людини отримали назву «об’єкти інтелектуальної власності», або «інтелектуальна власність», а правовий інститут, що їм присвячено, – «право інтелектуальної власності».

Разом із тим, результатами інтелектуальної, творчої діяльності людини вважаються не предмети матеріального світу – речі, а ідеї, думки, міркування, образи, символитощо, тобто нематеріальні об’єкти. Матеріальні носії, у яких містяться результати інтелектуальної, творчої діяльності не є об’єктами права інтелектуальної власності, вони є об’єктами речових прав, зокрема права власності.

Так, ст. 419 Цивільного кодексу розрізняє право інтелектуальної власності та право власності:

1. Право інтелектуальної власності й право власності на річ не залежать одне від одного.

2. Перехід права на об’єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.

3. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об’єкт права інтелектуальної власності.

Спільні ознаки:

– права інтелектуальної власності як і право власності є абсолютними («Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом», ч. 3 ст. 418 ЦК);

– суб’єкт права інтелектуальної власності, як і суб’єкт права власності, має право вчиняти щодо належних йому результатів інтелектуальної, творчої діяльності будь-які дії, не заборонені законом; у той же час він може заборонити всім іншим особам вчиняти ці дії без його дозволу.

Відмінності між правом інтелектуальної власності та правом власності:

– зміст права інтелектуальної власності складають майнові та особисті немайнові права, зміст права власності полягає лише в майнових правомочностях;

– неможливість застосування правомочності володіння до об’єктів права інтелектуальної власності;

– можливість перебування об’єктів права інтелектуальної власності в користуванні одразу великої або невизначеної кількості осіб;

– збереження змісту права інтелектуальної власності (можливість використання) після відчуження цих прав.

Тому об’єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства. Поняття «результати інтелектуальної діяльності» охоплює низку конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, об’єкти суміжних прав; виконання фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, об’єкти промислової власності, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, інформація, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, комерційні найменування, торговельні марки, географічне походження товарів та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям.

Перераховані об’єкти вже є об’єктами правової охорони, оскільки вони визнані державою такими. Але далеко не всі результати інтелектуальної діяльності є об’єктами права інтелектуальної власності. Останніми можуть бути лише ті результати, що одержали правову охорону.

Дослідники у сфері права інтелектуальної власності неоднозначні щодо класифікації об’єктів. В енциклопедичних довідниках знаходимо поділ на чотири види (див. табл. 2.1).

 

Предыдущая статья:Інтелектуальна власність як правова категорія Следующая статья:Табиця 2.1 – Види об’єктів права інтелектуальної власності
page speed (0.0859 sec, direct)