Всего на сайте:
210 тыс. 306 статей

Главная | Образование

Природа проблем і рішень.  Просмотрен 249

Наголошуючи на тому, що категорія “управлінське рішення” багатоаспектна, М.М. Мартиненко виділяє 4 аспекти, що визначають природу процесу прийняття рішення:

· Вплив зовнішнього середовища.

· Виробничо-господарська діяльність.

· Розпорядження вищих органів.

· Ініціатива підлеглих.

Оскільки управлінське рішення – це свідомий акт організуючої діяльності суб`єкта управління, пов`язаний з вибором мети дії, а також шляхів, способів та засобів її досягнення.

Прийняття рішень відбувається на всіх її аспектах управління. Це частина щоденної роботи керівника, яка залежить від рівня управління, на якому він знаходиться. В основі управлінського рішення лежить організована свідома діяльність людей. Весь процес розроблення і реалізації управлінського рішення має бути орієнтований на досягнення запланованої мети.

Ціль – це конкретний кінцевий стан чи бажаний результат об`єкта управління, що його прагне досягти система в результаті реалізації управлінського рішення.

Прийняття рішень є багатогранним організаційним процесом, який розпочинається з виникнення проблемної ситуації і завершується вибором і реалізацією рішення, усуненням проблемної ситуації.

Ситуацію визначає сукупність конкретних параметрів внутрішніх і зовнішніх чинників у конкретний момент часу. Оціню­вання ситуації і виявлення проблеми, а також прогноз в зміні си­туації є важливими етапами прийняття управлінських рішень.

Ситуація- це сукупність умов і обставин, які створюють пев­ний стан (визначеності, ризику, невизначеності/неясності).

Проблема - це невідповідність бажаного (нормативного) і фак­тичного рівнів досягнення мети.

Прийняття рішень і розв'язання проблем - це поняття, що тісно переплітаються. Певний тип проблеми або ситуації, що потребує прийняття рішення, зумовлює підхід, який має бути обраний для розв'язання проблеми.

Найбільшого поширення набула класифікація проблем, запропонована Саймоном 1958 року. Відповідно до неї всі проблеми, що потре­бують прийняття рішень в організаційному управлінні, поділяють на три типи:

· Структуровані (цілком формалізовані, кількісно сформульовані) проблеми, в яких суттєві залежності визначені настільки повно, що вони можуть бути виражені числами або символами, а тому легко стандартизуються та програмуються. Це: облік і контроль; оформлення до­кументів, їх тиражування тощо.

· Неструктуровані (неформалізовані, якісно не виражені) проблеми (задачі), для яких описані лише важливі ресурси, ознаки і характеристики, а кількісні залежності між ними невідомі. Базуються на інформації з високим рів­нем невизначеності. До таких завдань належить значна частина проблем це: прогнозування, перспективне плану­вання організаційного перетворення.

· Слабоструктуровані (змішані, напівструктуровані) проблеми, маловідомі й невизначені акценти проблеми мають тенденцію домінувати. Прийняття рішень здійснюється за умов недостатності інформації. Ві­домі випадки, коли на основі теорії нечітких множин та її застосу­вань були побудовані формальні схеми розв'язання таких задач. До слабоструктурованих задач можна віднести задачі з розподілу фінансів, обрання інноваційних технологій, проведення наукових дослі­джень і розробок тощо.

Відповідно до наведеної класифікації проблем та типології управлінських рішень можна встановити взаємозв'язок проблем і рішень, який дозволяє формалізувати вибір щодо застосування ін­струментарію прийняття управлінського рішення.

Предыдущая статья:Принципи ухвалення рішень Следующая статья:Етапи підготовки, розробки і реалізації управлінського рішення.
page speed (0.015 sec, direct)