Всего на сайте:
148 тыс. 196 статей

Главная | Образование

Сутність і зміст функції планування в умовах реформування освіти  Просмотрен 272

Модуль 1. Професіограма керівника навчального закладу

Змістовий модуль 3. Планування в навчальному закладі та управлінське рішення як продукт діяльності керівника

Тема 3. Сутність і зміст функції планування в умовах реформування освіти

План

1. Планування – провідна функція управління.

2. Опорне та цільове уявлення як складові процесу планування.

3. План як модель процесу планування.

4. Принципи та елементи планування.

5. Форми планування.

6. Алгоритм розробки річного плану.

7. Структурування річного плану.

8. Оцінка річного плану.

9. Управлінське рішення.

10. Принципи прийняття рішень.

11. Природа проблем і рішень.

12. Етапи підготовки, розробки і реалізації управлінського рішення.

13. Типи рішень.

 

 

Планування – провідна функція управління.

Планування – це один з найскладніших і нелегких видів

розумової праці доступних людині. Не біда якщо планування не вдається реалізувати добре, але не можна погодитися з тим, що воно ведеться абияк

Р.Акофор

Ключові слова: план, планування, планомірність.

План –це модель, яка визначає перелік дій, ресурси і порядок їх використання для досягнення мети організації.

Планування –процес розробки плану.

Планомірність –еволюційний процес розвитку освітньої системи, який розширює її горизонти.

Як відомо, у науковому світі й серед практиків-управлінців постійно точаться суперечки й дискусії щодо загальних функцій управління. Сперечаються з приводу їх кількості, складу, призначення тощо.

Але майже всі вчені й науковці школи приділяють значну увагу функції планування.

Функція планування, не дивлячись на її різнобічну досліджуваність науковцями, залишається ще не до кінця чіткою й зрозумілою.

Вчені стверджують, що керівник сучасного навчального закладу, повинен мати концептуальне і локальне уявлення про планування в єдиному процесі управління організацією і розуміти логіку своїх дій при використанні сучасного арсеналу конкретних методів.

Планування як спосіб оформлення продукту управлінської діїпланувиступає як різновид управлінського рішення і розглядається не як функція управління, а як інструмент досягнення конкретної локальної цілі.

Г.В. Єльнікова наголошує, що локальний цикл планування обов`язково повторюється у виконанні кожної функції під час здійснення всього управлінського циклу.

Планування, яке передбачає попередній аналіз, визначення мети, прогнозування, створення певних програм тощо, охоплює конкретне коло дій, яке обов`язково має місце при складанні планів, виступає в концептуальному аспекті як функція управління.

Дехто з науковців відносить планування до відокремленого виду управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації.

При цьому зауважимо, що концепція планування базується на певному понятійному апараті. Отже, щоб ефективно керувати, тими чи іншими процесами; потрібно не тільки знати їхню природу, але і розуміти зміст тих слів, якими ці процеси позначаються.

Отже, планування в широкому аспекті (як функція управління) включає не тільки цілепокладання і розробку плану, а й аналіз і прогнозування внутрішнього та зовнішнього середовища школи, потреб і можливостей, розробку різноманітних концепцій, самоаналіз ефективності планування та інше.

1. Планування повинне зняти невизначеність, завжди притаманну життєдіяльності сучасної школи, надати визначеність і чітку спрямованість, ціленаправленість усіх дій щодо впорядкування системи як однієї з головних ознак управління.

2. Планування покликане на основі аналізу і прогнозу зовнішніх і внутрішніх обставин змоделювати образи бажаного майбутнього стану школи та її результатів, починаючи від загального і відповідно ще не чіткого бачення бажаного майбутнього.

3. Планування сприяє визначенню засобів досягнення мети, з`ясовує логічну структуру, послідовність, необхідні ресурси й умови, виконавців та їх взаємодію, терміни: визначає зміст, методи, засоби, форми роботи та її промі­жні результати. Іншими словами: планування повинне дати відповідь не тільки на питання: хто, що, коли (як це було раніше), але яким чином, з якими ресурсами та які результати повинен передбачити керівник.

4. Планування визначає стандарти діяльності, вимоги до процесу і результатів, критерії і показники оцінки.

5. Планування створює умови для успішного здійснення не тільки освітньої, але й управлінської діяльності.

Планомірність освітньої системи зумовила необхідність її реформування, наявність стандартів, усвідомлення нової філософії навчання й виховання на основі суб'єктно-суб'єктних стосунків.

Саме планомірність, за свідченням теоретиків науки управління, – це еволюційний процес освітньої системи у якісному напрямку, який розширює її горизонти, а отже, і планування.

Ряд науковців стверджує, що планування – це форма вияву процесу планомірності, спрямована на вироблення основного продукту – плану.

План – це модель, яка визначає перелік дій, ресурси і порядок їх використання для досягнення мети організації.

Саме тому, здійснення планування, як процес розробки плану, потребує спеціальних знань, вмінь та навичок, які дозволяють чітко сформулювати цілі навчання і виховання, а також вміння глибоко аналізувати рівень досягнення поставлених цілей і задач.

Планування, як процес розробки плану, повинне дати відповідь не тільки на питання: хто, що, коли (як це було раніше), але яким чином, з якими ресурсами та які результати повинен передбачити керівник.

План як продукт управлінського рішення задає основи організації, координації, інтеграції діяльності. Затверджені ним цінності, принципи і цілі є основою для керівництва, мотивації сумісної діяльності, для надання їй змісту і значимості. Планові показники є основою для здійснення контролю, зворотного зв'язку в управлінні. Навіть надзвичайно талановита організація інших управлінських дій не зможе в повній мірі компенсувати помилки та недоліки планування. І навпаки – системне, аналітичне планування дозволяє правильно зорієнтувати управлінську діяльність, допомагає досягти непоганих результатів і раціонально використати час.

І хоча руйнування устрою, заснованого на тотальному плануванні, викли­кало у багатьох наших громадян негативну реакцію стосовно планування, важливо підкреслити, що планування продовжує залишатися найважливішим видом управлінської діяльності, і його значення не зменшилося - змінилися вимоги до його якості.

2. Опорне та цільове уявлення як складові процесу планування.

Ключові слова: опорне уявлення, цільове уявлення, планове уявлення.

Опорне уявлення – планування за стабільних умов на основі досвіду.

Цільове уявлення – пошук нових ресурсів для реалізації цілі.

Планове уявлення – це опорне плюс цільове, що становлять зміст планування.

Зміст функції планування може включати опорне уявлення і цільове уявлення.

Опорне уявлення -це планування життєдіяльності організації спрямоване на забезпечення її функціонування за стабільних умов і наявності накопиченого досвіду. Сама можливість використання організацією опорних уявлень створює видимість відсутності планування.

Але за умов нестабільного соціуму організація змушена враховувати зовнішні впливи і уникати від загроз дестабілізації в досягненні мети. За таких умов недостатньо наявного потенціалу реалізації цілі, адже необхідно визначити чого, коли і якими ресурсами мета може бути досягнена.

Такий вид плануванняназивається цільовим уявленням.

Зведення двох уявлень (опорного і цільового) в планове уявленняі становить зміст функції планування,головна мета якої полягає не в забезпеченні функціонуваннязакладу освіти в межах приписів і застою, а розвиток - тобто якісне наростання все нових можливостей і їх реалізацію.

План як модель процесу планування.

 

Ключові слова: план

В економічній енциклопедії планування визначається як особлива форма діяльності, змістом якої є розробка і реалізація планів.

Мета планування в умовах нової освітньої парадигми - забезпечити не функціонуваннязакладу освіти, коли наявні можливості управління використовуються в межах приписів, а розвиток - тобто якісне наростання все нових можливостей і їх реалізацію. Інноваційні технології в плануванні - це перш за все зміна змісту і смислу в стосунках керуючий і керований.

Саме процес планування привчає керівника до системного осмислення майбутніх можливостей розвитку закладу освіти.

Отже, цілеспрямоване й ефективне управління забезпечується заздалегідь розробленою моделлю,яка визначає перелік дій, ресурси і порядок їх використання для досягнення мети. Цією моделлю і є план, а процес його розробки називається планування.

План(від латинського planum - плоскість) - це наперед окреслений порядок, послідовність будь-якої програми, виконання роботи, проведення заходів, задум, проект, основні риси будь-якої дії;план - це спосіб розгляду, побудови, підходу до будь-чого.

Одинадцятитомний словник української мови дає таке визначення поняттю план – задум, проект, що передбачає хід, розвиток чого-небудь; текст, документ із викладом такого задуму, проекту.

Теоретики менеджменту вважають, що план- це сукупність методів внутрішкільного управління, спрямована на стратегічний розвиток закладу освіти. А наявність такого плану забезпечує плановість організації.

Стратегія може бути довготривалою і на певний термін (рік, два, п`ять років).

Основним принципом процесу планування є плановість. Планове завданняє своєрідною “точкою відліку” при визначені результативності будь-якої праці, але в педагогічній діяльності це зовсім інший феномен на відміну від економічної сфери. Розробка й реалізація плану це два основних етапи управлінського циклу. Суть планування полягає у :

· визначенні основних видів діяльності і заходів з визначенням конкретних виконавців і термінів виконання. Метою планування в освітньому закладі є вироблення єдності дій адміністративного й педагогічного колективу, з одного боку, та колективу учнів – з другого.

Досягти успіху можливо при виконанні трьох головних умов:

· знання того рівня, на якому знаходиться колектив на початку планування;

· чітке уявлення про той рівень, на який повинна бути піднята робота на кінець запланованого періоду;

· вибір ефективних шляхів і засобів діяльності.

Планування –це проектування бажаного майбутнього і ефективних шляхів його досягнення. Це зброя мудрих, але не тільки їх одних. І в руках дріб`язкових людей планування породжує короткочасний спокій, але не творить майбутнє.

Необхідно планувати роботу так, щоб підлеглі працювали з задоволенням, з почуттям власної гідності, свідомо.

Г. Емерсон з приводу цього зазначив, що «хоч би якою була галузь діяльності, та якщо попереднє планування входить у неї постійним елементом, як тверда звичка, то всі труднощі неминуче відступають перед терпінням і наполегливістю виконавців…

П’ять років планового і реєстрованого руху вперед дають більше, ніж двадцять років випадкових спроб, результати яких залишились тільки в пам’яті службовців, котрі змінюють один одного».

О.М. Гірняк та П.П. Лазановський засвідчують, що ефективність плану визначається двома параметрами:

- ступінню прийняття його виконавцями;

- якістю та професіоналізмом виконання.

Тільки при високих значеннях цих параметрів на нього можна покладати певні надії. Розглянемо традиційне та індикативне (те, що виходить з умов життєдіяльності колективу, враховує його потреби і напрями розвитку) планування. (див. табл. 1)

 

Принципи та елементи планування.

Ключові слова:принципи планування, елементи планування.

 

1.1. Принципи планування – це конкретні правила, які базуються на об`єктивних закономірностях і врахування яких полегшує управлінську діяльність, неодмінно спрямовує процес на позитивний результат і гарантує його досягнення.

1.2. Елементи планування – складові процесу розробки плану.

 

Планування здійснюється за певними процедурами, принципами. У науковій літературі їх налічують від 10 до 60.

Існує кілька визначень і самого поняття принципи планування.

Г. В. Єльнікова вважає, що принципи дають змогу побудувати діяльність з опорою на об`єктивні закономірності процесу.

В.

І. Маслоу, В. П. Драгук, В. В. Шаркунова поняття “принцип” розуміють як “фундаментальне вихідне положення, яке випливає із стійких тенденцій існування і розвитку конкретної системи”.

“Механізм дії принципів планування – відмічає Ф. Є. Хміль, - полягає у визначенні і дотриманні вимог цих принципів суб`єктом управління при здійсненні впливу на підпорядкований об`єкт управління.

Принципи є підґрунтям системи… Вони повинні визначати не очевидне, а більш глибокі принципові закономірності і одночасно бути керівництвом до практичних дій.

Отже, принципи – це конкретні правила, які базуються на об`єктивних закономірностях і врахування яких полегшує управлінську діяльність, неодмінно спрямовує процес на позитивний результат і гарантує його досягнення.

Виходячи з вище зазначеного ієрархію правил планування доречно почати з принципу соціальної детермінації.

Принцип детермінованості (обумовленості) спрямований на функціонування і розвиток загальної середньої освіти детермінованої закономірностями соціального управління, потребами та інтересами людини, державними вимогами та реальними обставинами. Тому, здійснюючи планування, необхідно враховувати потреби дитини, визнавати пріоритет її розвитку, аналіз суспільної ідеології освіти, вимоги державно-нормативних документів про загальну середню освіту і реальні умови її функціонування.

І так принципи планування це:

1. Детермінованість. Обумовленість на закономірності суспільного розвитку.

2. Гуманізм: заходи, спрямовані на утвердження найвищих духовних цінностей: національна освіта, громадянська і т. д. Це ідеологія навчального закладу щодо виховання нового громадянина, нової України.

3. Демократизм – участь всіх суб`єктів освіти в організації внутрішкільного управління.

4. Науковість і аналітичність – забезпечення системного аналізу та прогнозування.

5. Системний підхід (збалансованість усіх шкільних планів, органічне поєднання перспективних, річних та оперативних планів; цілісна система заходів).

6. Перспективність – спрямованість на кінечний результат.

7. Наступність (зв`язок усіх планів – від перспективного до поурочного).

8. Ритмічність (збалансованість розділів плану протягом року між членами колективу; раціональний розподіл навантажень згідно розділів).

Предыдущая статья:Дисциплінарна відповідальність, дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення Следующая статья:Конкретність.
page speed (0.0167 sec, direct)