Всего на сайте:
236 тыс. 713 статей

Главная | Культура, Искусство

Освіта. Наука. Культура.  Просмотрен 229

Все ж і напівколоніальний народ спромігся у цей час не лише за­робляти хліб, а й робити наукові відкриття, творити мистецькі шедев­ри, здобувати освіту. У 1949 р. в республіці здійснено перехід до обо­в'язкової семирічної освіти. Наприкінці четвертої 5-річки у 160 вищих навчальних закладах навчалося 20 тис. студентів.

Відновлено науково-технічну базу. Продовжили розробку про­блем електрозварювання Є.Патон, фізіології людини О.Богомолець, біохімії - Президент АН УРСР О.Палладін, металургії І.Францевич, селекції сільгоспкультур В.Юр'єв. У 1946 р. в республіці пущено пер­ший в СРСР ядерний реактор. Під керівництвом Ф.Лєбедєва в 1950 р. в Києві вперше в СРСР створено малу електронно-обчислювальну ма­шину (ЕОМ). У 1953 р. там же збудовано найбільший у світі (1543 м) суцільнозварний міст за проектом академіка Є.Патона.

Українці-емігранти в цей час заснували в Німеччині Українську вільну академію наук, відновили діяльність НТШ. У 1949 р. вийшов перший том «Енциклопедії українознавства за ред. В.Кубійовича.

З літературних творів цього часу здобули визнання громадськості праця «Шевченко і Чернишевський» П.Тичини, збірка «Троянди і ви­ноград» М. Рильського, цикл романів Михайла Стельмаха, роман «Пра­пороносці» Олеся Гончара, гумористичні оповідання Остапа Вишні та ін. І.Багряний в еміграції задовго до О.Солженіцина змалював у своє­му романі «Сад Гетсиманський»табірний «рай» СРСР. За кордоном опублікована поема Т.Осьмачки «Поет».

Визнані майстри образотворчого мистецтва О.Шовкуненко, М.Дерегус, Т.Яблонська створили полотна, навіяні подіями минулої війни, портрети переможців. Стали відомі світу витвори народних майстрів Білокур Катерини, («Цар-колос»), Приймаченко Марії («Звірі в Бо­лотні»), Тетяни Пати.

Скульптор І.Севера зробив експресивні погруддя І.Франка, В.Стефаника, а М.Лисенко - бронзовий пам'ятник О.Пушкіну та А.Міцкевичу.

У 1949-1953рр. зодчі вдало проявили себе у відбудові київського Хрещатика, Севастополя.

Постійне захоплення глядачів викликав талант акторів Н.Ужвій, О.Сердюка, О.Ватулі. Чарував слухачів тенор І.Козловського, бас І.Паторжинського, баритон М.Гришка. З'явилися нові симфонії і опери Г.Майбороди, С.Людкевича, А.Штогаренка та ін.

Вийшли на екрани фільми «Тарас Шевченко» (режисер І.Савченко), «Весна на Зарічній вулиці», «Педагогічна поема», «Сільська вчи­телька» та ін.

Отже, у післявоєнні роки тоталітарний режим як гігантський спрут охоплював всі сфери суспільного і навіть особистого життя людини. Партія сама часто вирішувала з ким людині одружитися і хто має всту­пати до вищого закладу чи поїхати за кордон, що творити митцям. Як писав Іван Багряний, «збереження московської імперії - це є справж­ня мета всієї радянської кремлівської політики в галузі культури». (Істо­рія української культури. - с 427). Все ж народ зберігав власні духовні цінності.

...

Предыдущая статья:Ідеологія. Следующая статья:З Постанови ЦК КП(б)У «Про перекручення і помилку у висвіт­ленні історії української літератури в « Нариси історії української літе­ратури»» (24 серпня 1946 p.).
page speed (0.1043 sec, direct)