Всего на сайте:
236 тыс. 713 статей

Главная | Культура, Искусство

Культура України в 1921-1928 рр.  Просмотрен 1311

Освіта

— Відсутність фінансування, нестача освітянських та наукових кад­рів, класовий підхід до працівників освіти та науки.

— Насильницька реорганізація «Просвіт» в сільські будинки та хати-читальні.

— Кампанія з ліквідації неписьменності (ухвалення декрету про ліквідацію неписьменності (1921 р.), створення комісії для

боротьби з неписьменністю (1921 р.), заснування товариства «Геть неписьменність» (1923 р.) тощо).

— Створення розгалуженої системи освітніх закладів.

— Безкоштовне навчання дітей у загальних семирічних школах та професійно-технічних закладах.

— Створення навчально-виховних закладів для сиріт та безпри­тульних.

— Зростання кількості шкіл з українською мовою викладання.

- «Пролетаризація» студентства, розширення мережі робітфаків.

— Впровадження української мови в навчальний процес вищої шко­ли (декрет Раднаркому УСРР про необхідність переведення вузів на українську мову викладання (1923 р.)).

— Розширення мережі вузів, які готували спеціалістів для всіх га­лузей народного господарства.

— Створення навчальних закладів, покликаних забезпечити біль­шовицьку партію та державу кадрами кваліфікованих праців­ників, викладачів, пропагандистів (заснування вищої партійної школи у Харкові (1921 р.), яку в 1922 р. було перетворено на Ко­муністичний університет ім. Артема).

 

Наука

— Центр наукового життя — Всеукраїнська академія наук (ВУАН) на чолі з В. Липським, яка розгорнула роботу в трьох напрям­ках:

• історико-філологічному;

• фізико-математичному;

• соціально-економічному.

 

Предыдущая статья:Політика коренізації: українізація і розвиток національних меншин Следующая статья:Історичний портрет - Липський (1863-1937) Володимир Іполитович
page speed (0.01 sec, direct)