Всего на сайте:
183 тыс. 477 статей

Главная | Медицина, Здоровье

Гігієна медичного персоналу хірургічних відділень.  Просмотрен 1229

  1. Гігієна тіла та виділень хірургічного хворого.
  2. Правила транспортування хворих.
  3. Загальні поняття про операцію та дії медичного персоналу під час операційного періоду.
  4. Основні обов’язки та дії молодшого медичного персоналу операційного блоку в підготовці до операції, під час оперативного втручання та після його завершення.
  5. Робота медичного персоналу під час виконання хірургічних маніпуляцій (діагностичних пункцій).
  6. Основні принципи догляду за хворими в післяопераційному періоді. Профілактика ускладнень, основи догляду за хворими у вкрай важкому та в непритомному станах.
  7. Зміна натільної білизни у тяжкохворого.
  8. Догляд за хворими, оперованими з приводу захворювань стравоходу.
  9. Догляд за хворими, оперованими на грудній клітині.
  10. Догляд за хворими, оперованими на органах сечовиділення
  11. Догляд за важкохворими та хворими в агональному стані. Поняття про вмирання організму.
  12. Використання міхура із льодом, газовивідної трубки, грілки під час догляду за хворими.

Під гігієною медичного персоналу розуміють підтримання зовнішнього вигляду, вибір та носіння комплекту спеціального медичного одягу, взуття, догляд за тілом (а особливо за руками) перед початком роботи, під час та після закінчення роботи.

Підтримання зовнішнього вигляду включає наступні окремі вимоги:

- Загальний вигляд медичного персоналу повинен бути естетично довершеним, строгим та водночас привабливим для зору, що сприяє довіри з боку пацієнтів та їх близьких;

- Волосся повинно прибиратися під шапочку, дуже довге волосся прибирається під халат;

- Нігті повинні бути короткими, довгі нігті перешкоджають виконанню медичних маніпуляцій та процедур, огляду хворого; часте виконання манікюру з обробкою шкіри біля нігтьових ділянок може привести до появи мікротравм та запальних захворювань пальців; використання лаку для нігтів в поєднанні з необхідністю частої обробки рук на протязі робочого дня приводить до розтріскування лаку, що не сприяє адекватному гігієнічному стану рук. Теж саме можна віднести щодо носіння прикрас на руках;

- Одяг та взуття повинні бути чистими;

- Не існує певних вимог щодо використання макіяжу у жінок, але слід пам’ятати про естетичну довершеність при мінімальних витратах.

Вимоги до спеціального медичного одягу та взуття у співробітників хірургічних відділень, а особливо працівників операційно-перев’язувального блоку, дещо відрізняються від вимог до одягу співробітників інших підрозділів лікарського закладу. Так, хірурги, операційні сестри, а також всі особи, що приймають участь в операції, перед операцією приймають гігієнічний душ, надягають комплект операційної білизни (сорочка, штани), змінюють взуття. Перед входом до операційної знімають медичний халат, надягають маску з шапочкою (або, краще, стерильну маску-шолом, що цілком закриває обличчя та голову з шиєю, та має лише розріз для очей), бахіли та проходять до передопераційної, де проводять обробку рук та одягають стерильний халат, рукавички. Строго виконується «правило червоної смуги» – всі, хто входить до операційної за червону смугу, повинні бути одягнені в стерильну білизну.

Звичай носити медичні костюми (аналогічні комплекту операційної білизни) швидко розповсюдився не тільки в хірургічних відділеннях, а і в інших відділеннях лікарських закладів, але слід пам’ятати, що працівники хірургічних відділень змінюють свої комплекти після прання та прасування кожного робочого дня, або одразу після випадкового забруднення під час роботи. Треба знати, що медичний одяг може бути виготовлений із різноманітних матеріалів, але у приміщеннях операційно-перев’язувального блоку, як було вже сказано в розділі 1.2.2, доцільно носити білизну із тканин, що не мають електризуючого ефекту, наприклад, з бавовни.

Взуття медичного персоналу та хворих, що знаходяться в хірургічному відділенні, повинно бути виготовлено з матеріалу, що витримує багаторазову обробку дезінфекційними засобами. Найчастіше використовується шкіряне взуття, але можна носити взуття виготовлене з гуми чи синтетичних пластмас. Під час забруднення, та після завершення робочого дня взуття протирається тампоном з 25 % розчином формаліну чи 40 % розчином оцтової кислоти.

Особливої уваги потребує знання догляду за руками медичного персоналу хірургічних відділень. Доцільно нагадати, що мікрофлора шкіри людини складається із звичайної нормальної (синоніми – постійна, автохтонна, резидентна, сапрофітна) мікрофлори та транзиторної мікрофлори.

Нормальна мікрофлора живе та розмножується на шкірі, при цьому 10 – 20 % її може знаходитись у глибоких шарах (сальні, потові залози, волосяні фолікули), що робить неможливим повне її видалення всіма існуючими засобами обробки, можливо лише зменшити її численність на поверхні шкіри. Найчастіше така мікрофлора представлена коагулазонегативними коками, найчастіше Staphylococcus epidermidis, S. hominis, S. Сapitis, Micrococcus luteus.

Також постійна мікрофлора може включати дифтероїди, рідко – грамнегативні бактерії. Резидентна мікрофлора не може бути причиною патологічних процесів при неушкодженій шкірі, але може викликати інфекційні ускладнення, якщо попадає до стерильних порожнин тіла чи на ушкоджену шкіру.

Транзиторна мікрофлора – це мікрофлора, що набута медичним персоналом в процесі роботи під час контакту з інфікованими хворими чи іншими колонізованими об’єктами зовнішнього середовища. Транзиторні мікроорганізми зберігаються на шкірі рук до 24 годин. Транзиторна флора може бути представлена більш небезпечними мікроорганізмами, наприклад, шпитальними штамами E. coli, клебсієлами, сальмонелами та ін. Транзиторна флора потребує постійного видалення з поверхні шкіри під час виконання роботи.

В хірургічних стаціонарах під час роботи розрізняють три рівні обробки рук медичного персоналу:

1. Звичайне миття рук із милом – проводиться для видалення забруднень та транзиторної мікрофлори. Показання для обов’язкового миття з милом – до та після фізичного контакту з пацієнтом, після відвідування туалету, перед приготуванням, роздаванням їжі, годуванням хворих, перед їжею та у всіх випадках, коли руки забруднені. Мило може бути у вигляді брусків, рідким, гранульованим, порошковим. Перевага зазвичай надається рідкому милу, яке використовується з дозаторами, при цьому не відбувається контакту рук персоналу з милом, а лише з клапаном дозатора, який постійно обробляється антисептиками.

Техніка звичайного миття рук з милом включає наступні кроки:

- знімають всі прикраси з рук;

- під краном руки споліскують та намилюють одна об одну на протязі 10 секунд і знову споліскують від мила;

- висушують руки за допомогою одноразових серветок чи рушників, найчастіше виготовлених із м’якої гігроскопічної бумаги.

2.Другий рівень гігієнічної антисептики рук – проводиться для видалення забруднень та знищення транзиторної мікрофлори. Відрізняється від першого рівня обробки тим, що після звичайного миття з милом китиці додатково одноразово короткочасно обробляються одним із хімічних антисептиків призначених для обробки рук. Оскільки даний рівень обробки підтримується досить часто під час роботи в хірургічному відділенні і це може викликати значне подразнення чи ушкодження шкіри перевага надається антисептикам, що включають у своєму складі пом’якшуючі речовини (гліцерин, ланолін) для шкіри.

Деякі комерційні препарати саме розроблені з метою зменшення подразнення та пом’якшення шкіри, наприклад, «Стериліум».

Обов’язково така обробка проводиться:

- Перед виконанням інвазійних процедур – ін’єкції, перев’язки ран, катетеризації;

- Перед роботою з новонародженими та імунодепресивними хворими;

- Після випадкового контакту з кров’ю чи рановими виділеннями та всіх випадках контакту відкритих рук з інфікованими об’єктами.

3. Рівень хірургічної дезінфекції (хірургічної деконтамінації) рук – проводиться перед хірургічними операціями.

Техніка хірургічної дезінфекції рук включає наступні етапи (малюнок 3.1.1):

- Миття рук з милом під проточною водою. Щітки для миття з милом рук при використанні в наступному етапі сучасних дезінфікуючих засобів вживати не обов’язково. Для мила та для антисептиків краще використовувати дозатори з поданням рідини без участі китиць рук;

- Висушування рук стерильними марлевими одноразовими серветками або стерилізованими рушниками;

- Обробка рук антисептичним засобом. Обробку рук проводять до верхньої половини передпліч в кілька етапів: першим етапом обробка проводиться до верхньої половини передпліч, другим етапом проводиться обробка тільки китиць для попередження контакту з необробленою антисептиком поверхнею рук. Перед кожним етапом у китиці подається нова порція антисептика. Самі китиці обробляють виконуючи певні прийоми згідно з европейським стандартом Е 1500 для більшої ефективності дії антисептичного засобу та найкращої деконтамінації як це показано на малюнку 3.1.2;

- Після повного висихання рук одягають стерильний халат (при необхідності) та стерильні медичні одноразові рукавички.

Для дезінфекції рук сьогодні використовують переважно наступні препарати: група детергентів – евросепти (стериліум, кутасепт F, АХД 2000) та спиртовий 0,5-1,0 % розчин хлоргексидину біглюконату; похідні мірамістіну – препарат мірамідез (0,1 % спиртовий розчин мірамістіну).

При використанні хлоргексидину руки після миття теплою водою з милом протирають ватним або марлевим тампоном, змоченим 0,5-1,0 % спиртовим розчином хлоргексидину протягом 3 хвилин. При використанні евросептів розчин порціями по 10,0-20,0 мл двічі втирають у шкіру протягом 5 хвилин. При використанні мірамідезу руки обробляють розчином протягом 1 хвилини.

Щодо використання медичних рукавичок доцільно вказати про їх використання не тільки під час хірургічних операцій, а й в інших ситуаціях в процесі роботи всього медичного персоналу хірургічних відділень на протязі робочого дня. Завдяки використанню рукавичок знижується ризик професійного зараження при контакті з інфікованими хворими чи їх виділеннями та, навпаки, зменшується ризик контамінації хворих резидентною чи транзиторною флорою персоналу. Взагалі, рукавички попереджають контамінацію транзиторною мікрофлорою рук персоналу. Використання рукавичок необхідне під час прибирань, при обробці хворих, при виконанні інвазійних маніпуляцій, при роботі з кров’ю, при перев’язках. Але, на відміну від рівня хірургічної дезінфекції рук, при цьому можливо використовувати нестерильні одноразові рукавички, які змінюються після кожного прибирання та проведення перев’язки чи іншої маніпуляції.

 

Малюнок 3.1.1. Етапи обробки рук для рівня хірургічної деконтамінації (за Гюнтером Кампфом, 2005). 1 – миття рук з милом під проточною водою; 2 – висушування; 3 – 5 – обробка рук антисептиком; 6 – очікування повного висихання антисептику на руках.

 

Розрізняють три типи медичних рукавичок:

- хірургічні – використовуються при проведенні інвазивних медичних втручань та при хірургічних операціях (виготовляються з латексу, біогелю, неоперену);

- оглядові – використовуються при виконанні багатьох медичних маніпуляцій, переважно під час обстеження хворого (виготовляються з латексу, тактилону, полиетилену, полівінілхлоріду);

- побутові – використовуються при обробці обладнання, забруднених поверхонь, при роботі з відходами медичних закладів, під час прибирань (виготовляються з гуми, нітрилу, неоперену).

 

 

 

Малюнок 3.1.2. Правила обробки китиць рук сучасними антисептиками за європейським стандартом Е 1500 (малюнок з офіційного сайту спільної німецько-української компанії по виготовленню антисептичних засобів «Lysoform Medical», www.lysoform.net).

 

 

Після закінчення робочого дня, а також періодично під час роботи, доцільно обробляти руки пом’якшуючими та зволожуючими кремами для попередження подразнення та ушкодження рук дезінфікуючими та миючими засобами. Існують навіть спеціальні промислові комерційні лінії засобів для послідовної обробки рук, наприклад, препарати «Bode», або компанії «Lysoform Medical», що включають антисептичні, миючі та захисні засоби.

 

Предыдущая статья:Організація роботи чистої та гнійної перев’язувальної, особливості догляду за хворими з гнійною патологією. Утилізація перев’язувального матеріалу. Следующая статья:Гігієна тіла та виділень хірургічного хворого.
page speed (0.0125 sec, direct)