Всего на сайте:
123 тыс. 319 статей

Главная | Педагогика

Тема 3. Особливості психічного розвитку дітей раннього віку  Просмотрен 407

Методичні вказівки

Дитина раннього віку у психічному розвитку досягає величезних успіхів (схеми 8-16).

Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві являє собою ситу­ацію спільної діяльності дитини з дорослим на правах співробітництва і розкривається в таких стосунках: дитина - предмет - дорослий (Д.Б.Елько-нін, Л.Ф.Обухова).

На схемі 8 представлені основні досягнення розвитку (прямоходіння, предметна діяльність, мовлення), які послідовно розкриваються в наступних трьох схемах.

Важливим досягненням раннього дитинства є оволодіння прямоходінням (схема 9).

Оволодіння прямою ходьбою - важка справа для дитини. При перших кроках управління рухами ходьби ще не виробилося, тому дитина постійно втрачає рівновагу. Похвала дорослих, їх радісна підтримка змушує дитину під час падіння підніматися і знову крокувати. На перших порах оволодіння ходьбою є для дитини особливим завданням, пов'язаним із сильними переживаннями. Тільки поступово досягається автоматизація цього способу пересування, він перестає цікавити дитину.

Важливо відзначити величезну роль прямоходіння не лише у фізичному, але і в психічному розвитку.

1. Дитині стає доступним все більше коло предметів.

2. Ходьба дозволяє дитині пізнавати предмети з різних боків.

3. Самостійне пересування розширює контакт дитини з навколишнім середовищем. Дитина пізнає простір, починає орієнтуватися в "далекому" просторі.

4. Дитина постійно стикається з труднощами, з певними перешкодами, які вона повинна перебороти, із завданнями, які вона повинна розв'язати. Так розвиваються початкові форми мислення.

5. Оволодіння ходьбою стає причиною появи нових багатих і різноманітних почуттів у дитини, нових інтересів і бажань.

6. Коли дитина прагне до привабливої мети і їй доводиться переборювати перешкоди, вона мимоволі вправляється у виконанні перших вольових дій.

Предметна діяльність - провідний вид діяльності в ранньому дитинстві.

Специфіка предметної діяльності полягає в тому, що в ній дитині вперше відкриваються функції предметів.

На схемі 10 показано, як дитина переходить від маніпулювання до предметної діяльності.

Перехід до раннього дитинства пов'язаний з розвитком нового ставлення до світу предметів - вони виступають для дитини не просто як об'єкти, зручні для маніпулювання, а як речі, які мають певне призначення і певний спосіб використання. У людській діяльності закріплено чітко визначене, фіксоване значення предмета.

Засвоєння предметних дій відбувається в 3 етапи:

1) Установлення зв'язку предмета з його призначенням. Це відбувається в результаті навчання або наслідування діям дорослого.

2)Використання предмета тільки за прямим призначенням. Це відбувається у 2-2,5 роки.

3) Більш вільний зв'язок дії з предметом, але на зовсім іншому рівні: дитина в 3 роки знає основну функцію предмета, використовує його і для інших цілей. Годує ляльку паличкою замість ложки. Це є передумовою розвитку гри.

Психологи вважають особливо значущими для розвитку дитини співвідносні та знаряддєві дії з предметами. Коли дитина починає засвоювати співвідносні дії, то їй потрібно привести два предмети (або декілька предметів, або декілька частин предмета) в певні просторові взаємовідношення (скласти пірамідку, закрити коробку кришкою). На допомогу приходить дорослий. Він показує малюку, як потрібно діяти, звертає увагу на помилки, вчить домагатися правильного результату.

Знаряддєвими діями дитина також оволодіває в ході навчання, при систематичному керівництві дорослого, який показує дію, спрямовує руку дитини, звертає її увагу на результат. Засвоєння знаряддєвих дій проходить декілька етапів:

1) Знаряддя слугує для дитини тільки продовженням її руки, і вона намагається діяти ним, як рукою. Ручна дія.

2)Дитина починає орієнтуватися на зв'язок знаряддя з предметом, на який спрямована дія (ложка з їжею), але виконує її успішно тільки від випадку до випадку, намагаючись повторювати рухи, які ведуть до успіху.

3) Достатнє пристосування руки до властивостей знаряддя - виникає знаряддєва дія.

Важлива роль в оволодінні предметною діяльністю належить діловому спілкуванню, яке сприяє тому, що предметна діяльність набуває статусу провідної в ранньому дитинстві, спрямованої на засвоєння суспільно вироблених способів використання предметів. Спілкування з дорослими стає формою організації, засобом виконання предметної діяльності.

Оволодіння предметною діяльністю суттєво впливає на психічний розвиток дитини в ранньому віці.

 

Оволодіння предметними діями створює умови для виникнення нових видів діяльності: ігрової і продуктивних (малювання, ліплення, аплікації).

Ранній вік - сензитивний період розвитку мовлення (схема 11). Бурхливий розвиток мовлення пов'язаний з предметною діяльністю.

Розвиток мовлення в ранньому дитинстві йде двома лініями: удосконалюється розуміння мовлення дорослих і формується активне мовлення дитини.

Слухання і розуміння повідомлень, які виходять за межі безпосередньої ситуації, є важливим набуттям.

Воно створює можливість використовувати мовлення як основний засіб пізнання дійсності, недоступної безпосередньому досвіду дитини.

Активне мовлення формується у спільній діяльності дитини і дорослого. Розвиток активного мовлення дитини до півтора року йде повільно. Після півтора року відбувається різкий перелом. На третьому році життя мовлення дитини досягає свого розквіту.

На схемі 11 показано, як до трьох років послідовно відбувається розвиток активного мовлення, зокрема перехід від автономного до зв'язного мовлення і розвиток "чуття" мови.

Автономне мовлення мало подібне до мовлення дорослого: дитина вживає слова, якими дорослі не користуються. Це слова мам і нянь, викривлені слова і придумані самою дитиною. При правильному вихованні автономне мовлення швидко зникає.

Поряд з розширенням словника, уточненням вимови слів у ранньому дитинстві засвоюється граматична будова рідної мови. Мовлення починає набувати зв'язного характеру і виражає найпростіші відношення між предметами. До трьох років дитина оволодіває використанням багатьох відмінкових закінчень.

Удосконалюється і звуковий бік мовлення.

Поряд із ситуативним виникає і описове мовлення. З'являється можливість використовувати мовлення як основний засіб пізнання дійсності. Мовлення поступово стає засобом передачі дитині суспільного досвіду, управління її діяльністю з боку дорослих. Під впливом мовлення перебудовуються психічні процеси дитини.

На базі ігрової, предметної і мовної діяльності у дитини формуються нові види дій сприймання і мислительних дій (схема 12). Необхідно розкрити основні новоутворення у пізнавальній сфері (схема 13).

Від співвіднесення, порівняння властивостей предметів з допомогою зовнішніх орієнтувальних дій дитина переходить до зорового співвіднесення властивостей предметів.

Оволодіння новими діями сприймання виявляється в тому, що дитина, виконуючи предметні дії, переходить до зорового орієнтування.

Потрібно ознайомлювати дитину з основними різновидностями кольорів, форм, співвідношеннями предметів за величиною. Діти можуть розрізняти 5-6 форм (круг, овал, квадрат, прямокутник, трикутник, багатокутник) і 8 кольорів (червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий, білий, чорний).

Але не завжди правильно їх називають. І не потрібно штучно знижувати їх можливості.

Сприймання дитини домінує у розвитку інших психічних процесів. Інтенсивно розвивається і слухове сприймання, особливо фонематичний

слух.

Розвиток мислення залежить від діяльності самої дитини (набуття чуттєвого досвіду) і від впливу дорослого, який навчає способів дій і дає узагальнені назви предметів. Мислення дитини раннього віку здійснюється з допомогою зовнішніх орієнтувальних дій і має назву наочно-дійового. Тому дорослий повинен надати дитині можливість активно діяти з різними предметами, створюючи елементи проблемних ситуацій.

Уже в межах раннього дитинства в дитини виникають мислительні дії, які виконуються подумки, без зовнішніх спроб. Тут дитина діє не з реальними предметами, а з образами, уявленнями про предмети і способи їх використання. Тобто, в ранньому віці формуються елементи наочно-образного мислення.

Велике місце в розвитку мислення займає формування узагальнень. Причому, при навчанні дитини узагальнення "натаскування" дасть значно менше, ніж розширення досвіду її дії з іграшками, предметами побуту, найпростішими знаряддями.

До кінця раннього дитинства виникає знаково-символічна функція свідомості, яка має велике значення для оволодіння більш складними формами мислення і дозволяє виконувати дії не з предметами, а з їх замінниками. Знакова функція не відкривається, а засвоюється дитиною з допомогою дорослого. Вона перебудовує мислення дитини.

Особливістю розвитку мислення в ранньому дитинстві є те, що різні його сторони: розвиток наочно-дійового і наочно-образного мислення, формування узагальнень, з одного боку, і засвоєння знакової функції свідомості - з другого, поки що розрізнені, не пов'язані між собою. Діти допускають помилки при порівнянні предметів, їх узагальненні та ін.

На початку другого року життя дитини пам'ять виділяється із процесу сприймання, зароджується здатність відтворювати об'єкт за його відсутності.

Образна пам'ять розвинена краще за словесно-логічну, тому діти краще запам'ятовують емоційний матеріал, що супроводжується наочними та звуковими ілюстраціями.

До кінця раннього дитинства різко збільшується обсяг і міцність дитячої пам'яті. Головною особливістю пам'яті цього періоду є її ненавмисний характер, тобто все запам'ятовується "само собою", мимовільно.

Пам'ять дітей раннього віку характеризується великою пластичністю, запам'ятовують вони матеріал швидко і легко. Але дитина ще не вміє запам'ятовувати, не володіє способами запам'ятовування. Тому необхідно часто повторювати дії, слова.

Увага дитини раннього віку: недовгочасна, зосередженість її слабка; має мимовільний характер, її привертають яскраві, сильні або нові подразники; не відзначається рухливістю; не може переключатися за бажанням дитини; дуже вузький обсяг уваги; найбільш стійка увага в активній діяльності.

 

 


 

 

Виникнення початків уяви належать до кінця раннього віку. Про перші прояви уяви в 2,5-3 роки свідчить уміння дитини діяти в уявній ситуації з уявними предметами. Дитина починає доповнювати, заміщати реальні предмети і дії уявними, називати їх.

У ранньому дитинстві закладаються передумови формування особистості (схема 14).

У розвитку дитини раннього віку велика роль належить дорослому (схема 15). При позитивному ставленні дорослого активність дитини зростає, особливо у спілкуванні з однолітками, вона готова їм співпереживати, любити їх. При негативному ставленні дорослого соціальна активність дитини згасає. Вона не спілкується з дітьми, для неї "всі погані". Дитина замикається в собі.

Зразки поведінки, вербальні пояснення та емоційні заохочення навколишніх сприяють засвоєнню правил поведінки.

Розвиток емоційної сфери, багатство і різноманітність почуттів, які виникають стосовно оточення, є суттєвою передумовою формування особистості.

Ранній вік - це початковий етап формування особистості дитини. Це відбувається в діяльності, під керівництвом дорослого (схема 16).

У цей період діти прагнуть упізнавати назви навколишніх предметів, називати себе на ім'я в називному відмінку. Тільки до трьох років малюк починає ставитися до себе як до самостійного "Я", тобто у нього починають виникати початкові форми самосвідомості. Успіхи у розвитку приводять до якісних змін поведінки. Дитина намагається самостійно задовольняти свої потреби ("Я сам!"). Дорослий повинен заохочувати розумну самостійність. Якщо дорослий не перебудує свого ставлення до дитини, не організує ділового співробітництва, тобто зберігає старий тип стосунків і цим обмежує активність дитини, то виникає так звана "криза трьох років". її симптоми описав Л.С.Виготський і назвав кризою стосунків. Дорослий у цей період стикається зі значними труднощами у взаєминах з дитиною, з її впертістю, негативізмом.

Криза трьох років розв'язується шляхом переходу дитини до ігрової діяльності.


 


 

 

 

Граматична будова мовлення

 



 



 


Предыдущая статья:Тема 2. Немовлячий вік та його особливості Следующая статья:Наша довідка
page speed (0.0158 sec, direct)