Всего на сайте:
183 тыс. 477 статей

Главная | Культура, Искусство

Інші церкви великокняжого Києва  Просмотрен 190

Троїцька церква над головною брамою Печерської Лаври, збудована в 1106 р. чернигівським князем Миколою Давидови­чем Святошею, збереглася до нас без великих перемін. Квадратна в пляні, однобанна, без апсид, нагадувала П. Алепському церковцю Благовіщення на Золотих Воротах. Свій теперішний, зовнішний вигляд з бароковою банею, хвилястим фронтоном і різьбарською декорацією стін, завдячує вона мазепинській реставрації після 1696 р. та пізнішій у 1722—29 pp.

В трицятих pp. XII ст. повстала Успенська церква на Києво-Подолі. її перебудував Семен Олелькович, а в 1482 р. зруйнував татарський хан Менлі Гірей. В 1613 р. відбудував її архітект Себастіяно Браччі й покрив пятьма банями. Потім вона кілька разів горіла. В 1811 р. її частинно розібрано а в 1835 році перебудовано в тогочас­ному, ніби клясичному стилю.

В 1184 р. збудз'вав князь Святослав Всеволодович невеличку Васильківську (пізнішу Трьохсвятительську) церкву, що витягну­тою формою свого поземного пляну й слабо виступаючими апсидами стала типовою для київського будівництва XII ст. Протягом століть Васильківська церква, як і її сучасниці, затратила свій первісний характер. її поширено прибудовами від заходу й півдня та оформлено зовні в бароковому стилю.

З позакиївських церков того часу слід згадати Ю р і ї в с ь к у у Каневі (1144) церкву у Василькові (к. XII ст.) та Андріївську в Білогородці (1197). Як відомо, нинішнє с Білогородка було колись київським «пригородом», що в ньому до нині збереглися останки обо­ронних валів. Дослідник Хвойко, розкопав фундаменти білгородської, Андріївської церкви, а в них останки фресків, стінної позо­лоти та цегляну, поливяну долівку.

Предыдущая статья:Спас на Берестові Следующая статья:Будівництво Чернигова
page speed (0.0579 sec, direct)