Всего на сайте:
183 тыс. 477 статей

Главная | Культура, Искусство

ВІДТІК ПРЕДСТАВНИКІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ЕЛІТИ З УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО РОСІЇ  Просмотрен 237

Кращі інтелектуальні сили українського народу залуча­лися до праці в Росії.

1. Чимало діячів української культури очолили російські церковні та освітні установи: Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Дмитро Туптало.

2. Саме українці заклали 1649 р. в Москві першу школу.

3. У багатьох навчальних закладах і школах Росії більшість викладачів мала українське походження.

4. Могутній вплив на піднесення рівня культури Росії мали українські книжки.

5. У Слов'яно-греко-латинській академії в Москві з 1701 р. по 1782 р. працювали 95 викладачів із Київської ака­демії,

6. Р. Заборовський — видатний церковний діяч, просвіти­тель і меценат після закінчення Києво-Могилянської академії був відправлений до Москви, де у Слов'яно-греко-латинській академії викладав риторику.

Р. Заборовський був одним з багатьох українців випуск­ників Києво-Могилянської академії, котрі у XVIII ст. пра­цювали в Росії та залишили там помітний слід на терені освіти та культури.

7. Випускниками Києво-Могилянської академії був 21 із 23 ректорів Московської академії та 95 із 125 її професорів.

8. Великий внесок у розвиток наукових знань Російської держави зробили українські вчені:

Н. Амбодик першим з українців одержав звання докто­ра медицини, був основоположником акушерства і фізіоте­рапії, працював у Петербурзі;

П. Погребецький — доктор медицини, вихідець із Київщини, працював у Петербурзькому госпіталі;

І. Полетика — професор, першим з учених Російської імперії очолив Петербурзький генеральний суходільний госпіталь;

Ф. Прокопович — видатний український церковний і громадський діяч очолив російський синод.

9. Багато зробили українці для розвитку російського театру. Театри й вертепи з'явились у Смоленську, Тобольську, Іркутську та інших містах Росії,

 

ОСВІТА

Майже в кожному селі була своя школа, де навчалися діти старшини, козаків, духовенства і селян. Сільська гро­мада запрошувала вчителя та утримувала його.

Існували школи: цифірні, полкові, гарнізонні. На Лівобережжі діяло 866 шкіл, на Слобожанщині — 129.

Існувало й домашнє виховання: • у заможних сім'ях працювали мандрівні дяки; • дітей панівної верхівки навчали вихованці Києво-Могилянської академії.

Набули поширення й такі форми навчання:

• здобування знань при канцеляріях місцевих адміністративних установ;

• професійне підготування підлітків через систему учнівства в ремісничих цехах;

• в Єлисаветграді відкрили госпітальну та артилерійську школи;

• в Миколаєві — штурманське училище. 1786 р. — реформа освіти:

• для дворянських дітей відкрили чотирирічні народні головні училища в Києві, Чернігові, Харкові, Катери­нославі;

• у повітових містах створено дворічні училища, в яких вивчали історію та мови.

Основними посібниками для навчання дітей грамоти були буквар І. Федорова та граматика М. Смотрицького.

 

Предыдущая статья:КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII-XV1II ст.. Следующая статья:ВИЩА ОСВІТА
page speed (0.0115 sec, direct)