Всего на сайте:
236 тыс. 713 статей

Главная | Социология

Особливості проведення опитувань. Вимір і шкалування в соціології  Просмотрен 305

Опитування — це метод збору первинної інформації за допомогою звернення з питаннями до певної групи людей. За допомогою опиту­вань одержують як діючу (фактичну) інформацію, так і відомості про думки оцінки й пріоритети опитуваних.

Розрізняють опитування письмові (анкета) і усні (інтерв'ю), очні й заочні (поштові, телефонні, пресові), експертні й масові, вибіркові й суцільні (референдуми).

Інтерв'ю — цілеспрямована бесіда, мета якої — одержати від­повіді на питання, передбачені програмою дослідження. Переваги інтерв'ю над анкетним опитуванням, можливість урахувати рівень культури опитуваного, його ставлення до теми опитування або окре­мих проблем, яке виражається інтонацією або мімікою, гнучко міняти формулювання питань з урахуванням особистості опитуваного й змісту попередніх відповідей, ставити додаткові, тобто уточнюючі, контрольні, навідні, пояснюючі та інші питання. Незважаючи на гнучкість інтерв’ю воно проводиться за передбаченим програмою дослідження планом у якому фіксуються всі основні питання й різні варіанти додаткових, уточнюючих.

Існує безліч різновидів інтерв'ю. За змістом бесіди розрізняють документальне інтерв'ю (вивчення подій минулого уточнення факт) і інтерв’ю думок, мета якого — виявлення оцінок, поглядів, суджень.

За технікою проведення істотно відрізняються вільні й стандар­тизовані інтерв'ю. Вільне інтерв'ю — це тривала бесіда без жорстко7 деталізації питань, але за загальною програмою. Стандартизоване інтерв'ю передбачає детальну розробку всієї процедури включаючи загальний план бесіди, послідовність і конструкцію питань, варіанти можливих відповідей.

Залежно від особливостей процедури, інтерв'ю може бути ін­тенсивним («клінічним», тобто глибоким, що триває іноді годинами) і фокусованим на виявленні вузького кола реакцій опитуваного Мета клінічного інтерв'ю — одержати відомості про внутрішні спонукання

мотиви, схильності опитуваного, а фокусованого — витягти Інформацію про реакції суб'єкта на заданий вплив. З його допомогою вивчають, наприклад, якою мірою людина реагує на окремі компоненти інформації (з масового друку, лекції й т.п.).

Опитування за анкетою передбачає жорстко фіксований порядок, змісті форму питань, ясну вказівку варіантів і способів відповіді, при­чому вони реєструються опитуваним або наодинці з самим собою (за­очне опитування), або в присутності анкетера (пряме опитування).

Анкетні опитування класифікують за змістом й конструкцією пи­тань, що задають.

Розрізняють відкриті питання, коли респонденти висловлюються у вільній формі. У закритому опитувальному бланку всі варіанти відповідей заздалегідь передбачені. Напівзакриті анкети комбінують обидві процедури.

Виміром у соціології називається процедура, за допомогою якої об'єкти виміру, розглянуті як носії певних співвідношень, відбираються в деяку математичну систему з відповідними відносинами між еле­ментами цієї системи.

Як об'єкти виміру можуть виступати респонденти, виробничі ко­лективи, умови праці й побуту тощо. У відносини, які моделюються при вимірі, об'єкти вступають як носії певних властивостей. Кожному об'єкту при вимірі приписується певний елемент використовуваної математичної системи. У соціології найчастіше використовуються чис­лові математичні системи, тобто такі системи, елементами яких є дійсні числа. Однак можливе ефективне використання й нечислових матема­тичних систем: частково впорядкованих кількостей, матриць і т.д.

Шкала — це алгоритм, за допомогою якого здійснюється вимір у тих випадках, коли він є відображенням досліджуваних об'єктів у числовій математичній системі. У математичному аспекті найпро­стіші шкали в соціології класифікуються за типами і рівнями виміру. Зазвичай виділяють чотири типи: номінальні, порядкові, інтервальні й пропорційні шкали.

Предыдущая статья:Методи збору даних Следующая статья:АНАЛИЗ ЭФФЕКТИВНОСТИ РАБОТЫ ОБОРУДОВАНИЯ
page speed (0.0092 sec, direct)