Всего на сайте:
148 тыс. 196 статей

Главная | Социология

Квотний відбір  Просмотрен 157

Найпоширенішим серед невипадкових методик формування вибіркової сукупності є квотний відбір. Відбір за квотами відрізняється від випадкових методик кількома ознаками. На відміну від імовірнісного (як одного з видів випадкового відбо­ру), він передбачає наявність статистичних даних за низкою сут­тєвих або корелюючих з ними характеристик генеральної сукуп­ності. Відповідно до складу генеральної сукупності встановлю­ють квоти для певних суттєвих ознак (переважно соціально-де­мографічних). У такий спосіб намагаються досягти адекватності вибіркової та генеральної сукупностей. Інтерв'юер, одержуючи завдання опитати заплановану кількість одиниць у квоті, сам здійснює вибір одиниць, що потраплять до вибірки.

При квотному відборі обсяг вибіркової сукупності формуєть­ся наперед, з урахуванням попередньої інформації про генеральну сукупність. Спільною проблемою ймовірнісного і квотного відбору є труднощі, що виникають при визначенні суттєвих характери­стик об'єкта дослідження. Джерело цих труднощів криється в недостатній вивченості останнього з погляду питання, що ціка­вить соціолога. Щоб уникнути цих ускладнень, у відборах зви­чайно використовують тісно корелюючі ознаки.

Для квотного відбору репрезентативна вибіркова сукупність створюється теоретично: її структура та обсяг визначаються відпо­відно до структури та обсягу генеральної сукупності.

Реалізація квотного відбору залежить від правильності органі­зації процесу відбору одиниць дослідження, але на відміну від імовірнісного відбору тут правильність відбору одиниць дослі­дження залежить не від випадкових обставин, а від свідомої, ціле­спрямованої діяльності інтерв'юерів. Міра репрезентативності квотних відборів збільшується прямо пропорційно до міри стійкості характеристик, за якими задаються квоти. Тому до ста­тистичних даних треба ставитися особливо обережно.

Намагаючись удосконалити квотний метод, до квотного відбору включали елементи ймовірнісної вибірки, квотний відбір засто­совували також у багатоступеневій вибірці.

У першому випадку мається на увазі, що інтерв'юер втрачає свободу пошуку респондента з потрібним поєднанням ознак. Як і за умови ймовірнісного відбору, він одержує список осіб, з якими має увійти в контакт. Інтерв'ю він проводить тільки з тими респондентами, які виявилися носіями необхідного поєд­нання параметрів. Іноді інтерв'юер отримує схему відбору рес­пондентів безпосередньо перед опитуванням. Завдяки цим ново­введенням переваги квотної вибірки певною мірою поєднуються з перевагами ймовірнісного відбору.

У другому випадку квотна вибірка використовується тільки на останньому ступені відбору. Така стратегія забезпечує так зване самозважування вибірки (пропорційне щодо генеральної сукуп­ності представництво одиниць спостереження) за найважливі­шими ознаками, використаними при виділенні ступенів, і тому ризик, пов'язаний з квотним відбором, помітно зменшується. Водночас обсяг вибірки скорочується.

Предыдущая статья:Систематичний відбір. Систематична вибірка — це, як правило, вибірка з різних алфавітних спи.. Следующая статья:Стихійний відбір
page speed (0.0101 sec, direct)