Всего на сайте:
210 тыс. 306 статей

Главная | Культура, Искусство

Іменний показчик  Просмотрен 250

- Бандрівський Карло (1855 – 1931) – навчався разом з І. Франко у Дрогобичі та Львівському університеті.

- Барвінський Богдан (1880 – 1958) – історик, член НТШ, бібліограф, архівіст, син Олександра Барвінського, автор праць “Історичний розвій імени українсько-руського народу”(1909), “Крайовий архів актів гродських і земських у Львові”(1917)

- Бігеляйзен Генрик (1855 - 1932) – польський літературознавець єврейського походження, автор 5-ти томної “Історії польської літератури”

- Білецький Василь (1857 - 1931) – сучасник Франка, дружив у студентські роки, був редактором журналу “Дзвін”.

- Білецька Марія (Білинська) (1864 - 1938) – директор української дівочої школи та інституту Св.Ольги у Львові

- Верхрацький Іван (1846 – 1919) – природознавець, учитель І.Франка у Дрогобицькій гімназії.

- Вороний Микола (1871 -1942) – український поет, режисер, актор і театрознавець. Емігрував з царської Росії, жив у Львові, український модерніст. Був хрещеним батьком дітей І.Франка.

- Гриневичева Катря (1875 - 1947) – українська письменниця, після ІІ Світової війни на еміграції, де померла.

- Єфремов Сергій (1876 – 1939?) – політичний діяч, літературознавець, віце-президент ВУАН, у 1930 р. засуджений на кару смерті, замінену на 10 років ув’язнення

- Карманський Петро (1878 - 1956) – український поет, представник “Молодої Музи”, у 1922-1925 рр. Був у Бразилії як представник ЗУНРу.

- Каспрович Ян (1860 - 1926) – польський поет-модерніст, працював у редакції газети “Кур’єр львівський”. Згодом професор і редактор у Львівському університеті. Хрещений батько Андрія Франко.

- Кравченко Уляна (1862 – 1946) – поетеса, народна вчителька. Листувалась з Франком, який допоміг надрукувати їй свої збірки.

- Кульчицька Марія (1832 – 1872) – мати Івана Франка

- Лепкий Богдан (1872 - 1941) – письменник, літературознавець, викладав у гімназіях, член “Молодої Музи”.

- Лозинський Михайло (1880 – 1937) – правник, редактор газети „Діло” та „Ради”. Вивезений, помер на Уралі.

- Литвиненко Сергій (1899 - ?). У 1924-29 рр. навчався у Краківській Академії Мистецтв.

У1930 році навчався у Парижі. З 1931 до 1944 р. працював у Львові. Автор пам’ятника на могилі Івана Франка.

- Лукіянович Денис (1872 -1965) – український письменник, літературознавець, після ІІ Світової війни – доцент кафедри української літератури у Львівському університеті.

- Лукич Василь (псевдо Володимира Левицького) (1856 - 1938) - редактор і видавець у 20-х роках ХХ ст., емігрував у США . До 1918 року – нотаріус у Винниках.

- Павлик Михайло (1853 – 1915) – український письменник, член НТШ, соратник І.Франка. Разом з Драгомановим організував першу в Україні політичну партію – Радикальну. Редактор часопису „Друг”. Похований на Личаківському кладовищі.

- Пачовський Василь (1878 -1942) – поет, драматург, преставник “Молодої Музи”

- Попович Клементина (1863 -1946) – письменниця, вчителька. Її творчість найбільш цінував Франко. Поет присвятив їй вірш “К.Г.”, де висловив своє розуміння кохання

- Роздольська Ольга – дружина фольклориста та етнографа Осипа Роздольського (1872 – 1945), авторка спогадів про І.Франка.

- Рошкевич Михайлина (1859 – 1950ті роки) – сестра Ольги та Яослава Рошкевичів, донька пароха УГКЦ з Лолина.

- Рошкевич Ольга (1855 – 1935) – наречена Івана Франка. Одружилася з Озаркевичем – братом письменниці Наталії Кобринської.

- Стефаник Василь (1871 - 1936) – український письменник, автор збірок “Камяний хрест”,“Дорога”, вважав себе учнем Франка. Був членом радикальної партії

- Трегубова Антоніна (Хорунжинська) – старша сестра Ольги Франко

- Трильовський Кирило (1864 – 1941 ) – основоположник Української радикальної партії. У 1900 р. заснував товариство “Січ”, депутат парламента Австрії та Галицького Сейму

- Труш Іван (1869 - 1941) – український художник-імпрессіоніст, майстер пейзажу і портретист. З 1898 р. жив у Львові. Зблизився з І.Франком у НТШ.

- Шелухін Сергій (псевдонім С.Павленко) (1864 - 1938) – правник, письменник. Член Центральної Ради, професор карного права Українського педагогічного інституту ім. М. Драгоманова. Помер у Празі.

- Щурат Василь (1871 -1948) – педагог, літературзнавець, поет. У 1895 році здобув докторське звання у Віденському університеті. 1921 р. – ректор Українського таємного університету. Останні роки життя – директор бібліотеки АН УРСР у Львові.

Предыдущая статья:Залізничний вокзал Следующая статья:Список використаних джерел та літератури
page speed (0.0659 sec, direct)