Всего на сайте:
183 тыс. 477 статей

Главная | География

Рекреація як галузь економіки  Просмотрен 315

Рекреаційна сфера сформована як самостійна ланка господарської структури, складова економічної системи, залучає великі матеріальні та трудові ресурси. Вона об'єднує комплекс галузей та їх підрозділів, функції яких полягають у задоволенні різноманітного і складного попиту на відпочинок та розваги.

На ринок рекреаційних послуг орієнтується все більше галузей матеріального виробництва.

Рекреаційна сфера або територіально-рекреаційний комплекс (ТРК) складається з двох найважливіших частин:

1) Санітарно-курортна – для соціально незахищених категорій населення з фінансуванням за рахунок державного бюджету.

2) Туристсько-рекреаційна – для широких кіл населення, яка повинна фінансуватись за ринковими принципами.

До пріоритетних напрямів розвитку ТРК України віднесено:

- проведення науково-дослідних робіт щодо удосконалення складу та облікової інвентаризації різнопрофільних курортно-рекреаційних закладів, об'єктів природно-заповідного фонду та історично-культурної спадщини;

- проектно-розвідувальні роботи щодо виявлення перспективних курортно-рекреаційних ресурсів, територій природньо-заповідного фонду, лісопромислових, ягідних, грибних угідь і т.д.

- забезпечення інтенсивного розвитку матеріально технічної бази курортно-рекреаційного господарства, будівництво нових і реконструкція старих лікувально-оздоровлюючих закладів, благоустрій рекреаційних і заповідних територій, автодоріг, туристських маршрутів і т.д.

- впорядкування мережі оздоровчих закладів, утворення в обласних державних адміністраціях управління рекреаційним комплексом з функціями юридичного керівника і замовника.

 

Наукове обгрунтування розвитку рекреаційних ресурсів є необхідною умовою ефективності територіального планування і територіальної організації галузей. Адже всі галузі користуються природними ресурсами і стає дуже важливим обгрунтуванням найбільш ефективного використання їх.

Важливим є те, що вагомий вплив на вибір і місць відпочинку справляє матеріальна забезпеченість людей. Нерівномірність матеріального забезпечення породжує значні розбіжності між бажаннями і можливостями, тому рекреаційні системи (РС) повинні створюватись обов'язково з врахуванням рівня матеріального забезпечення, тобто неодмінно створювати РС для людей більш забезпечених і менш забезпечених.

Україна має значні рекреаційні ресурси, завдяки клімату, різноманітності ландшафтів, наявності лісів (більш в південному регіоні), щільної мережі річок, водних об'єктів, запасів мінеральних вод, лікувальних грязей, лікарських рослин і т.д.

Рекреаційну цінність певної території значно підвищує історично-культурна значущість, а також об'єкти природно-заповідного фонду.

Чи є рекреація благом в широкому масштабі? Ця дискусія поділила думку суспільства і спеціалістів відносно дій масового туризму на регіони, які раніше рахувались уразливими з екологічної і культурної точки зору.

Економісти бачать в рекреації можливості для розвитку, в той час як екологи розглядають його як фактор, не завжди позитивний. Але потрібно вивчати позитивні й негативні аспекти туризму і знаходити компромісні рішення.

В останні роки, не дивлячись на низку труднощів, рекреаційна сфера в Україні постійно розвивається.

За розрахунками у відповідності до рекомендацій всесвітньої туристичної організації (ВТО), об'єм споживання товарів і послуг туристичної і інших областей економіки, забезпечений внутрішніми і міжнародними потоками в 2002 р. склав біля 22,5 млрд.грн (4,2 млрд.$). При цьому за розрахунок в'їзного туризму реалізовано туристичних і супутніх послуг і товарів на суму 14,3 млрд.грн (2.7 млрд.$) Індустрія рекреації є сектором економіки, який використовує досить широкий спектр ресурсів: атмосферне повітря, континентальні і морські води, грунтовий покрив, біосферу.

В Україні отримав розвиток сільський туризм, або агротуризм. Це відпочинок в будинку сільського хазяїна, а не в традиційних курортних закладах.

Розрізняють дві базові форми агротуризму: наймання приміщень з обслуговуванням або розміщенням на нічліг із самообслуговуванням на землях, які належать до фермерських господарств, наприклад, в кемпінгах і палатках.

В сільській місцевості відвідувачам організують багато додаткових послуг, які включають екотуристичні програми, маршрути по заповідних стежках в національних і регіональних ландшафтних парках, природні мандрівки, збір ягід і грибів.

З метою розвитку сільського (зеленого) туризму в Україні розроблені два маршрути – “Зелений коридор” і “Зелене кільце”.

Маршрут “Зелений коридор” охвачує територію від західного кордону України до Києва, а саме: Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Рівненську, Житомирську, Київську область.

“Зелене кільце” Криму – це маршрут зеленого туризму в самому теплому регіоні України, береги якого омиваються хвилями Чорного і Азовського морів.

Державною програмою розвитку туризму на 2002-2010 рр. передбачена реалізація комплексу задач з пріоритетних напрямків, які будуть сприяти рішенню важливих соціально-економічних і науково-технічних проблем, активізації виробничої діяльності туристичних підприємств різних форм власності.

В Україні в перспективі повинен бути створений ринок національного туристичного продукту, який буде задовольняти потреби населення країни, а також іноземних туристів, забезпечити комплексний розвиток регіонів, реалізувати їх соціально-економічні інтереси при збереженні екологічної рівноваги і історико-культурної спадщини.

Література:1.Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы. – К.: Вища школа, 2004. – 346 с. 2.Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи. – Луцьк : Надстир'я, 1998. – 127 с.

 

Предыдущая статья:Характеристика туристично-рекреаційного потенціалу України. Следующая статья:Структура ТРС
page speed (0.0153 sec, direct)