Всего на сайте:
236 тыс. 713 статей

Главная | Право

Право на спадкування  Просмотрен 293

1. Вираз "право на спадкування" може вживатися у кількох значеннях. По-перше, у найбільш загальному вигляді право на спадкування є елементом цивільної правоздатності. У такому сенсі воно належить усім суб'єктам цивільного права. По-друге, право наспадкування може вживатися у значенні "право (можливість) отримати спадок за заповітом". У цьому сенсі право на спадкування єелементом цивільної дієздатності (іноді його іменують "пасивноютестаментоздатністю"). По-третє, право на спадкування може розглядатися як суб'єктивне право, яке виникає за наявності певнихюридичних фактів: смерті особи або оголошення її такою що померла (ст.1220 ЦК).

2. Згадуване у ст. 1223 ЦК право на спадкування може бути охарактеризоване як елемент дієздатності, тобто можливість певноїособи набути суб'єктивне право на спадкування після певної особи. Згідно із ст. 1223 ЦК, передусім, право на спадкування маютьособи, визначені у заповіті. Таке право у них виникає за наявностікількох умов:

 

1) існує заповіт;

2) спадкодавець визначив певну особу своїм спадкоємцем.Але це ще не суб'єктивне право, оскільки можливість отримати

спадок може виникнути лише після смерті спадкодавця (оголошення його померлим).

3. Таким чином, ЦК надає перевагу спадкуванню за заповітом. У заповіті спадкодавець може виявити волю розпорядитисясвоїм майном на користь будь-якої особи. Спадкування за законом є вторинним стосовно спадкування за заповітом, оскількинастає у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцямиза заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. У таких випадках право на спадкування набувають особи,визначені у ст.ст.1261 —1265 ЦК: у першу чергу — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені післяйого смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; удругу — рідні брати і сестри спадкодавця, його баба та дід як збоку батька, так і з боку матері; у третю — рідні дядько та тіткаспадкодавця; у четверту — особи, які проживали зі спадкодавцемоднією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини; Уп'яту — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднен-

включно, утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї, тощо.

Предыдущая статья:Місце відкриття спадщини Следующая статья:Особи, які не мають права спадкувати
page speed (0.0125 sec, direct)