Всего на сайте:
236 тыс. 713 статей

Главная | Литература

Усі уроки світової літератури. 11 клас. В. В. Паращич 8 страница  Просмотрен 1074

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Розповідь учнів про О. Блока — найвидатнішого поета

російського символізму

2. Виразне читання й аналіз поезій О. Блока, наведення

прикладів, що ілюструють ознаки символізму

IV.Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Виразне читання віршів А. Ахматової заздалегідь

підготовленими учнями або вчителем

2. Прослуховування аудіозаписів («Ты письмо моё, милый, не комкай», «Сжала руки под тёмной вуалью...»,

«А ты думал — я тоже такая...», «Долгим взглядом твоим истомлённая» та ін.)

Обмін загальними враженнями про поезії, виділення рис індивідуального стилю

3. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

— Справжнє ім’я Анни Ахматової — Анна Горенко. Народила­ся 1889 року під Одесою в родині відставного інженера-механіка флоту. Через рік її відвезли до Царського Села, де минули дитячі роки і рання юність майбутньої поетеси. Після закінчення гімна­зії навчалася на юридичному факультеті Вищих жіночих курсів у Києві та Вищих історико-літературних курсах у Петербурзі. Складати вірші почала ще в дитинстві. У 21 рік вийшла заміж за поета Миколу Гумільова, разом із ним почала працювати в акмеїс- тичному літературному угрупованні «Цех поетів», здійснила по­дорож Францією та Італією. З 1912 року, протягом десяти наступ­них, вийшло друком п’ять поетичних збірок — «Вечір», «Чотки», «Біла зграя», «Подорожник» та «Anno Domini». Після жовтневої революції, незважаючи на критичне до неї ставлення, поетеса за­лишилася в Росії, хоча багато її друзів емігрували й кликали її із собою.

Доля була до неї безжальною. Спочатку вона втратила чолові­ка. Це була незвичайна людина. Гумільов мріяв дослідити Афри­ку й об’єднати всі африканські племена, створити для них спільну мову. Він здійснив три мандрівки власним коштом. А 1921 року його безпідставно звинуватили в контрреволюційній змові й роз­стріляли.

У Анни Андріївни залишився син Лев, який став ученим. Лева тричі арештовували, він пройшов сталінські табори, але вижив. Йому, а також тисячам подібних до нього, Ахматова присвятила поему «Реквієм».

4. Виразне читання уривків із поеми «Реквієм»

Бесіда за змістом поеми

♦ Яке враження справив на вас цей твір?

♦ Чи актуальна поема в наш час? Чим саме?

5. Продовження міні-лекції вчителя

— 1925 року була прийнята сумнозвісна постанова ЦК ВКП(б) «Про політику партії в галузі художньої літератури». А. Ахмато­ву перестали друкувати в журналах та альманахах, запрошувати
на літературні вечори. Це тривало майже 15 років. Поетеса зайнялася досліджен­ням творчості О. Пушкіна.

Під час Другої світової війни Ахма­това перебувала в евакуації в Ташкенті, виступала зі своїми віршами перед пора­неними в госпіталях.

1946 року разом із відомим сатири­ком М. Зощенком А. Ахматова була ви­ключена зі Спілки письменників за пе­симізм і «шкідливий вплив на вихован­ня молоді», як зазначалось у партійній постанові. Партійний функціонер Жда­нов назвав її «взбесившейся барынькой, мечущейся между будуаром и молельней», «полумонахиней-полу- блудницей».

1962 року була завершена «Поема без героя» — духовний запо­віт і вершинне досягнення поетеси. 1964 року літературна праця

А. Ахматової була відзначена престижною італійською премією, а через рік Анну Андріївну обрали почесним доктором Оксфорд­ського університету. Не стало її 1966 року.

Тріумфом посмертної долі Ахматової став її 100-річний ювілей, який за рішенням ЮНЕСКО відзначали в усьому світі 1989 року.

6. Повідомлення учня про зв’язок поетеси з Україною

—У своєму духовно-творчому розвитку А. Ахматова подолала шлях від поетеси «камерного» жанру, зосередженої на сфері осо­бистих любовних переживань, до лірика із широким епічним охо­пленням буття, органічно пов’язаного з долею свого народу й землі та схильного до філософських роздумів.

7. Виразне читання вчителем поезії А. Ахматової

«Довкола жовтий вечір ліг»

Обмін враженнями про прочитане, евристична бесіда

♦ Чому присвячений вірш?

♦ Яка сюжетна основа твору?

♦ Які почуття викликає поезія?

8. Виразне читання поезії А. Ахматової

«Дав мені юнь ти сутужную...»

Обмін враженнями про прочитане, бесіда

♦ Як ви думаєте, наскільки ця поезія автобіографічна?

♦ Що здалося вам несподіваним, вражаючим?

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

♦ Упишіть у таблицю елементи акмеїзму, характерні для поезії

А. Ахматової.

    я     І с т Б  
  ч       І с т ь  
п           І с т ь
          

 

Для довідок: ясність, чіткість, «прозорість» образів.

VI. Домашнє завдання

Розповідати про життя й творчість А. Ахматової.

Виразно читати й аналізувати її твори.

Індивідуальне завдання: розпочати роботу над творчим проек­том (див. урок М ЗО).

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• У віршах А. Ахматової мене вразило... (мені запам’яталося...)

УРОК № 28

Тема. Життєвий і творчий шлях російського поета Бориса Пастернака. Еволюція поезії Б. Пастернака Мета: допомогти учням визначити джерела таланту поета, простежити духовну силу митця в протистоянні вла­ді; розкрити особливості пастернаківської поетики; розвивати навички виразного читання ліричних творів, їх аналізу, уміння проникати в суть художніх образів митця; виховувати любов до поезії, прагнення до самопізнання та самовдосконалення, естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали до біографії (малюнки батька та ін.), аудіо- запис романсу «Зимова ніч» («Свеча горела...»)

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя

— Якщо Анну Ахматову називали «російською Сапфо», то Бори­са Пастернака, із творчістю якого ми познайомимося сьогодні, — «Гамлетом XX століття». Багато випробувань випало на його долю, він жив за тих складних часів, які вимагали від людини міцності духу, мужності протистояти натиску ідеології. Його ліричні робо­ти стали втіленням трагічного щастя існування людини, наділеної даром поетичного слова, здатної якнайповніше відобразити у твор­чості всі радощі й тривоги епохи.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

1. Розповідь учнів про А. Ахматову, особливості її творчості

2. Виразне читання учнями віршів поетеси, їх короткий

аналіз, висловлення вражень про них

IV.Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Прослуховування аудіозапису романсу «Зимова ніч»

(«Свеча горела...») на слова Б. Пастернака у виконанні

1. Сказіної, А. Пугачової або М. Носкова

2. Лекція вчителя

— Лауреат Нобелівської премії (другий у Росії в галузі літе­ратури), якого змусили відмовитися від неї; людина, до якої при­хильно ставився Сталін і на яку відкрили карну справу; глибокий лірик, реформатор слова і майстер епічної розповіді, філософських спостережень — усе це Борис Пастернак.

Народився майбутній письменник 1890 року в Москві. Його батько був відомим художником, мати — піаністкою. У родині па­нувала духовна атмосфера, культ мистецтва. «Я — син художни­ка, мистецтво і великих людей бачив із перших днів і до високого <...> звик ставитися як до природи, як до живої норми. Соціально... воно для мене від народження було злито з побутом»,— згадував Пастернак. І зазначав: «Що робить художника реалістом, що його творить? Рання вразливість у дитинстві <...> і своєчасна добросо­вісність у зрілості».

3. Виразне читання вчителем вірша Б. Пастернака «Цей лютий!

Час для сліз і віршів...»

♦ Які відчуття викликає ця поезія?

Про що вона? (Про віру в життя, радісне здивування перед красою природи)

4. Продовження лекції учителя Б. Пастернак у домі батьків зустрі­чався з письменником Л. М. Толстим, поетом Р. М. Рільке, композитором

О. Скрябіним; займався музикою під керівництвом відомих музикантів.

1909 року він вступив на історико- філологічний факультет Московського університету, а через три роки почав студіювати філософію в Марбурзькому університеті в Німеччині. Через рік полишив заняття філософією й поринув у літературну працю. Приєднався до футуристичного угрупован­ня «Центрифуга». Вийшли друком його перші поетичні збірки «Близнюк у хмарах», «Над бар’єрами», через п’ять років — «Се­стра моя — життя». Остання принесла йому славу. Б. Пастернак прилучається до діяльності творчого об’єднання ЛЄФ (футури­стів). На межі 20-30-х рр. XX ст. побачили світ збірка поезій «Друге народження», три книжки прози: «Охоронна грамота», «Повість», «Повітряні шляхи».

У період творчої кризи Пастернак зайнявся переклада­ми В. Шекспіра, Й. Ґете, Ф. Шиллера, Кляйста, Р. М. Рільке, П. Верлена, грузинських поетів та ін. «Саме в 36-му році, коли почалися ці страшні процеси, усе зламалося в мені, і єдність зі світом перейшла в опір йому, якого я не приховував. Я став пере­кладачем. Особиста творчість закінчилася. Вона знов прокинула­ся перед війною, можливо, як її передчуття, 1940 року», — писав поет.

1943 року з’являється поетична збірка «На ранніх поїздах». «Радість перемоги у війні давала надію на оновлення життя», — записав Пастернак і почав роботу над романом «Доктор Живаго», який «став утіленням радості творчості, що допомагає долати страх смерті». Публікація цього роману в Радянському Союзі була забо­ронена. 1957 року він був надрукований в Італії і перекладений багатьма мовами світу. Наступного року Б. Пастернаку було при­суджено Нобелівську премію «За видатні досягнення в сучасній
ліричній поезії і продовження благородних традицій великої ро­сійської прози».

Жорстоке цькування змусило письменника відмовитися від премії. 1960 року він помер, передбачивши долю своїх творів: «Цілком ймовірно, що через багато років після того, як я помру, з’ясується, якими широкими, найширшими основами була спря­мована моя діяльність останніх років, чим вона дихала і живилася, чому служила».

5. Виразне читання учнем вірша «Визначення поезії»

Обмін враженнями, бесіда

♦ Яке із «визначень» поезії вас найбільше вразило, припало до душі?

♦ Які пори року пов’язані в автора з поезією?

♦ Як природа зливається з мистецтвом? Знайдіть відповідні рядки.

♦ Наведіть приклад іронічності.

♦ Прослідкуйте шлях, яким простує думка поета від дрібних де­талей до всеохоплюючої картини Всесвіту.

6. Продовження лекції вчителя

Ранні твори Б. Пастернака написані під впливом символізму та футуризму, які приваблювали його настановою на художній експе­римент, на оновлення поетичної мови. Але поет не задовольнявся досягнутим, щоб пережити «друге народження».

Поезія Б. Пастернака вражає глибиною й різноманітністю тем, філософською насиченістю. Провідна тема його лірики — людина та її буття. Природу і творчість, кохання і смерть, красу і траге­дію існування — усе митець прагне осмислити поетично. Як поет- філософ він тяжіє до «вічних» тем і мотивів, що символізують, зо­крема, і біблійні образи.

7. Виразне читання вчителем поезії Б. Пастернака «По стіні збігали стрілки...»

Обмін враження, бесіда

♦ Яке враження справив на вас вірш?

♦ Які поетичні образи виникли у вашій уяві під час читання?

♦ Яка головна думка твору?

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Творча робота

Створіть схему «психологічного портрета» Б. Пастернака за його біографією та творами.

 

 

VI. Домашнє завдання

Розповідати про життя і творчість Б. Пастернака.

Виразно читати вірші, аналізувати їх.

Вивчити напам’ять вірш одного з поетів «срібної доби» (на вибір). Повторити вивчений матеріал.

Продовжити роботу над творчим проектом.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Особливо мені запам’ятався вірш Б. Пастернака ..., тому що ...

УРОК № 29

Тема. Виразне читання напам’ять віршів поетів «срібної доби»

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст віршів російських поетів; розвивати навички виразного, вдумливого читання поезії напам’ять, обґрунтовування свого вибору; уміння аналізувати ліричний твір; виховувати наполегливість, любов до поезії, естетичний смак.

Обладнання: опорно-логічні таблиці, схеми з теорії виразного читан­ня; аудіозаписи зі зразками художнього читання.

Тип уроку: урок виразного читання напам’ять.

ХІД УРОКУ

I. Оголошення теми й мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

II. Виразне читання напам’ять

1. Повторення теоретичних відомостей про правила виразного читання напам’ять

2. Прослуховування аудіозаписів зразків художнього читання

3. Читання віршів напам’ять і коригування, відпрацьовування інтонації, темпу, пауз, логічних наголосів у творі (у парах)

4. Декламування учнями вивчених поезій з обґрунтовуванням вибору

(Можна провести конкурс або «поетичну свічку» чи «поетич­ну вітальню».)

5. Коментарі вчителя

III. Підбиття підсумків уроку

IV.Закріплення знань, умінь і навичок

1. Визначення віршового розміру поезій

1) А. Ахматова «Дав мені юність обтяжливу...»

1 I _L

Дав мені юність обтяжливу,

1 |± І 1Стільки печалей у ній. (дактиль)

(.Переклад І. Римарук)

2) О. Блок «Про доблесті, про подвиги, про славу...»

1| 1| ^ ±|

Про доблесті, про подвиги, про славу

_І_ І _І_ І І _І_|

Я забував на страдницькій землі. (ямб із пірихієм)

(Переклад М. Зісмана)

3) Б. Пастернак «Зимова ніч»

_І_ І _І_ І _І_ І _і_|

Мело, мело по всій землі,

1| ^ 1|^

Мело, сніжило. (ямб)

(Переклад JI. Талалая)

2. Порівняння віршових розмірів, рими із творами мовою оригіналу

3. Розгадування кросворда

♦ Визначте ключові слова, розгадавши кросворд.

 
 
 
 
 
 

 

1. Літературний напрям, одним із найяскравіших представників якого був О. Блок. (Символізм)

2. Літературний напрям, яким захоплювалися Б. Пастернак, В. Маяковський. (Футуризм)

3. Один із центральних образів поезії Б. Пастернака «Зимова ніч». (Свічка)

4. Премія, від якої змушений був відмовитися Б. Пастернак. (Нобелівська)

5. «Гамлет XX століття». (Пастернак)

6. Літературний напрям, до якого належала А. Ахматова. (Акмеїзм)

7. Найвідоміший роман Б. Пастернака, який забороняли друкува­ти в СРСР. («Доктор Живаго»)

8. Поезія О. Блока, яка уславлює Вічну Жіночність. («Незнайома»)

9. Автор поезії «Скіфи». (Блок)

10. « Російська Сафо ». (Ахматова)

Ключові слова', «срібна доба».

IV. Домашнє завдання

Підготуватися до бесіди з позакласного читання.

(Учні готують захист творчого проекту: «поетична віталь­ня», «літературне кафе», поетичний семінар тощо.)

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Найкращим читцем поезії, на мою думку, був (була)...

• Обрана й вивчена мною напам’ять поезія допомогла мені...

УРОК № ЗО

Тема. Презентація творчого проекту «Художні світи росій­ських поетів “срібної доби” В. Маяковського, М. Гумі- льова, О. Мандельпітама, М. Цвєтаєвої, С. Єсеніна» Мета: ознайомити учнів із широким колом поетів «срібної доби»; допомогти усвідомити ідейно-художні особли­вості їхньої творчості; розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою, уміння працювати колективно й індивідуально, виявляти творчі здібності; виховувати учнів на найкращих поетичних зразках.

Обладнання: портретна «галерея» письменників «срібної доби», виставка книг, ілюстративні матеріали, аудіо-, відео- записи, репродукції картин художників цієї доби.

Тип уроку: комбінований (презентація творчого проекту).

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Говорячи про «срібну добу» російської літератури, ми не можемо обійти увагою такі імена, як В. Маяковський, М. Гу- мільов, О. Мандельштам, М. Цветаева, С. Єсенін та інші. їхня твор­чість — це особлива неповторна сторінка не лише російської, а й сві­тової літератури, а їхня доля здебільшого трагічна, як і вся та доба. Робота над проектом дозволила вам заглибитися в окремі теми, творчо їх опрацювати. На сьогоднішньому уроці перед вами стоїть завдання зацікавити однокласників, поділитися з ними здобутими знаннями.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Презентація дослідницько-творчого проекту

«“Срібна доба” російського письменства»

Коментар. Учитель заздалегідь об’єднує клас у творчо- дослідницькі групи, завдання яких — знайти й опрацювати мате­ріали про письменників «срібної доби».

До складу груп входять біографи, літе­ратурознавці, ілюстратори, редактори ві- деогазет (відеопрезентацій), декламатори.

Рекомендації для творчих груп

В. Маяковський (1893-1930)

1) Урахувати такі особливості поетич­ного світу В. Маяковського:

• настрої заперечення існуючої дійснос­ті; відмови від спадщини минулого — старої культури, мистецтва, традицій;

• пафос революційного перетворення

світу та мистецтва, спрямованість

. „ - Володимир Маяковськии

в утопічне майбутнє;

• зображення «світу цивілізації», життя сучасного мегаполіса; урбаністична тематика, відтворення мови вулиці;

• віра в перетворювальну силу поезії та революційну місію поета- оратора;

• звернення до колективного «ми», агітаційні тенденції, гіпербо­лізація;

• оновлення поетичного образу, рядка, ритму і рими.

2) Використати вислів літературознавця О. Михайлова: «Маяков­ський чекає на нас, зухвалий і беззахисний, войовничий і враз­ливий, звеличений і облаяний, трагічний і прекрасний».

3) Прочитати і зробити аналіз віршів: «А ви змогли б?», «Послу­хайте!», «Лілічко!» таін.

4) Виписати крилаті вислови із творів Маяковського, наприклад: «А ви // ноктюрн // змогли б заграти //на флейті заржавілих ринв?», «Якщо зірки засвічують... — виходить — це комусь тре­ба?» таін.

5) Підготувати інсценівку.

Учасники: журналіст, Володимир Маяковський.

Журналіст. Товаришу Маяковський, поясніть, чому ви в цен­трі всього ставите своє «я»?

Маяковський. У центрі якось помітніше.

Журналіст. Ось я особисто вас не розумію.

Маяковський. Це ваша біда й вина.

Журналіст. Ваші вірші мені незрозумілі.

Маяковський. Байдуже, ваші діти їх зрозуміють. Журналіст. Ні, і діти мої їх не зрозуміють.

Маяковський.А чому ви так переконані, що діти ваші підуть у вас? Можливо, у них мати розумніша, а вони будуть схожі на неї.

Журналіст. Маяковський, чому ви завжди так себе хвалите? Маяковський. Мій товариш по гімназії Шекспір завжди ра­див: говори про себе тільки добре, погане про тебе скажуть друзі.

Журналіст. Маяковський, ваші вірші не хвилюють, не грі­ють, не заражають.

Маяковський. Мої вірші не море, не піч і не чума. Журналіст. Чого ви хочете?

Маяковський. Я хочу майбутнього сьогодні!

(За Є. Волощук)

М. Гумільов (1886-1921)

1) Відзначити, що це представник акме­їзму. Створив цех поетів на противагу культу Вічної Жіночності, що панував у ліриці російських символістів, об­стоював принципи «поезії мужності». Творчість позначена впливом неоро­мантизму. Приділяв велику увагу про­блемам поетичної майстерності та тех­ніці віршування.

2) Прочитати вірш «Канцона», зробити його аналіз. Використати висловлюван­ня М. Гумільова: «...Прекрасні вірші, як живі істоти, входять у коло нашого жит­тя, вони то повчають, то кличуть, то бла­гословляють...» таін.

3) Риси творчості: новизна, сміливість поезії, гострота почуттів, схвильованість думки.

О. Мандельштам (1891-1938)

1) Відзначити, що О. Мандельштам — поет, прозаїк, есеїст, теоретик і прак­тик акмеїзму. Для його творів харак­терна культурологічна масштабність, класицистична чіткість ліній, пла­стичність і монументальність образів.

2) Прочитати й зробити аналіз віршів «Безсоння. І Гомер. Шатри тугих ві­трил...», «За розбурхану доблесть майбутніх віків...», «Загубився у небі я, — де я?» таін.

3) Використати відповідь Мандельшта­ма на запитання, що таке акмеїзм:

«Туга за світовою культурою». «Кож­не слово є пучком смислів, і смисл по­ширюється від нього в різні боки».

М. Цветаева (1892-1941)

1) Урахувати, що це поетеса, автор по­етичних драм, есе, перекладач. Ё лі­рику відзначає сповідальний пафос, романтичний розмах почуттів, досто­вірна передача стихії внутрішнього життя, зв’язок із фольклорною тради­цією, мовні експерименти (із синтак­сисом, морфемами). У центрі поетич- Марина Цветаева ного світу Цвєтаєвої — «Я» ліричної

героїні, що прагне поєднати «життєтворчість» з поетичним ре­меслом, висловити свою безмірність «у світі мір», виявити в ху­дожньому слові, яке наділяється магічною силою, потаємну сутність буття. Для творів М. Цвєтаєвої характерні не мелодій­ність, а дисгармонійність, поривання, різка зміна настроїв.

2) Прочитати й зробити аналіз віршів «Не самозванка — господи­ня я...», «Не розвести нас ворожнечі...» та ін.

3) Використати висловлювання М. Цвєтаєвої: «І найкращим чи­ном поет прислужиться своєму часові, якщо дасть йому через себе сказати, сказатися».

С. Єсенін (1895-1925)

1) Поет, якого відносять до «новоселянських». Прихильник імажи­нізму. Провідні теми: любов до батьківщини, до землі; замилуван­ня природою, милосердне ставлення до тварин. Уболіває за долю села, яке стискує «залізна рука» міста (трактори, залізниця та ін.). Багато любовної лірики. Вірш ме­лодійний, легкий, емоційно наснаже­ний, близький до народної творчості.

2) Прослухати пісні на слова С. Єсеніна.

3) Прочитати й зробити аналіз поезій:

«Отговорила роща золотая...»; «Не жалею, не зову, не плачу...»; «Шаганэ ты моя, Шаганэ» та ін.

4) Використати висловлювання О. Бло­ка про С. Єсеніна: «Вірші свіжі, чис­ті, голосисті...», М. Тихонова: «Ві­рші Єсеніна не можуть постаріти. Бо в них тече “вічно молода кров вічно живої поезії”».


Сценаристи складають сценарії, актори виконують ролі в інс­ценівці «У літературній кав’ярні “Пегас” 20-х років XX ст.» — зу­стріч представників творчої молоді різних літературних течій і на­прямів, їхня суперечка про переваги способів і методів творчості.

IV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Написати домашній твір за творчістю російських поетів «сріб­ної доби» (за вибором).

Пропоновані теми

• «Філософія життя і поезії О. Блока»;

• «Улюблені сторінки російської поезії “срібної доби”»;

• «“Вічна Жіночність” у творах О. Блока»;

• «“Двобій із життям” у ліриці О. Блока»;

• « “Російська Сафо” А. Ахматова»;

• «“Реквієм” А. Ахматової — пам’ятник жертвам сталінського

терору»;

• «Ліричне “Я” В. Маяковського»;

• «“Диво буття” в поезії Б. Пастернака» та ін.

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.

УРОК №31

Тема. Провідні тенденції в розвитку літератури другої по­ловини XX століття Мета: допомогти учням уявити й усвідомити загальну карти­ну розвитку світової літератури другої половині XX ст.; розвивати навички складання опорних конспектів, ви­ділення головного, систематизації літературних явищ, уміння сприймати інформацію на слух; розширювати кругозір учнів; виховувати прагнення до пізнання, любов до літератури, гуманістичний світогляд.

Обладнання: карта світу післявоєнної Європи, книжкова виставка.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Література ніколи не була такою могутньою, го­строю, напруженою, як життя, а сьогодні й поготів. Щоб передати жорстокість життя, література мусить бути в тисячу разів жорсто­кішою, жахливішою», — говорив французький письменник другої половини XX ст. Єжен Йонеско. Про основні тенденції розвитку повоєнної літератури у світі, її тематичне багатство та різноманіт­ність, влив на суспільне життя і йтиметься на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди та колективним складанням узагальнювальних таблиць

— Скінчилася Друга світова війна... У світі склалися воєнно- політичні блоки, які протистояли один одному. Двополюсність світу вплинула й на літературний процес. Появилися «країни со­ціалістичної співдружності», у їхніх літературах запроваджувався «соціалістичний реалізм».

Пригадайте ознаки «соціалістичного реалізму». {Конфліктборотьба проти чужих ідей за ідеологічну спільність і однодум- ство; художня дійсністьлакована, прикрашена, показана з позицій правлячого класу, партії; прийоми художнього зобра­женняідеалізація людини як носія найкращих моральних якостей, вихованих соціалістичною системою; герой-борець, будівник нового суспільства.)

Однак цьому методові чинився опір (гласний і негласний) у польській, угорській, чеській та інших літературах. Почала роз­падатися система колоніалізму, наростала національно-визвольна боротьба в Азії, Африці. Численні локальні конфлікти та війни продовжували тримати людство в напруженні. І хоча в 60-70-х рр. XX ст. загрозу третьої світової війни було відвернено, атомний при­вид блукав по земній кулі.

Однією з найпоширеніших і найболючіших у літературі цього часу була, звісно, воєнна тема. Великий вплив на її розкриття мав екзистенціалізм.

. у о • • о

♦ 3 ясуймо, що таке екзистенціалізм та його ознаки.

Екзистенціалізм (лат. існування) — один із провідних напря­мів у філософії XX ст. — літературна течія, що набула найвиразні­шого розвитку у Франції 30-40-х рр. У літературі екзистенціалізму закарбувалися напружене переживання духовної кризи західної цивілізації, відчуття втрати сенсу буття, зображення нездоланно­го трагізму людського життя — його приреченості на самотність, відчуженість і занедбаність у ворожому світі, змалювання ситуації морального вибору особистості в «межовій» ситуації.

Предыдущая статья:Усі уроки світової літератури. 11 клас. В. В. Паращич 7 страница Следующая статья:Усі уроки світової літератури. 11 клас. В. В. Паращич 9 страница
page speed (0.0238 sec, direct)