Всего на сайте:
236 тыс. 713 статей

Главная | Литература

Усі уроки світової літератури. 11 клас. В. В. Паращич 7 страница  Просмотрен 1062

Для Ґарсія Лорки Природа і Бог — єдиний світ, усі елементи Все­світу легко переходять один в одний. Він — представник пантеїзму.

Робота зі словником

Пантеїзм — філософське ідеалістичне вчення, яке ототожнює Бога з природою.

Ґарсія Лорку вважають прибічником сюрреалізму. Його вірші синкретичні, у них поєднані слово, музика і пантеїстичне світоба­чення. Автор постійно вживає розгорнуті порівняння, звукові й зо­рові метафори, уособлення. Це наближає лірику Ґарсія Лорки до голосу природи, до пісенних жанрів.

4. Виразне читання вчителем «Балади про чорну тугу»

Ф. Ґарсія Лорки

Обмін враженнями про прочитане, бесіда

♦ Який центральний образ поезії? (Туга, самотність)

♦ Із чим, ким він персоніфікується? (Із дівчиною, людиною, що

страждає, що пережила якесь горе й не може знайти рівновагу,

сенс життя.)

♦ Кінець вірша оптимістичним чи песимістичнии, на ваш по­гляд?

5. Виразне читання вчителем поезії «Гітара»

Обмін враженнями про прочитане, бесіда

Який найяскравіший художній прийом у вірші? (Поетичний паралелізм: плаче гітараплаче вода або вітер тощо.)

Як ви розумієте вислів: «О гітаро, поранене серце!» (Гітара, спів висловлюють почуття, біль «пораненого» любов’ю чи жа­лем серця ліричного героя.)

6. Виразне читання вчителем поезії «Газела про темну смерть»

Обмін враженнями про прочитане

7. Виразне читання вчителем поезії «Касида про сон під зорями»

Обмін враженнями про прочитане, бесіда

♦ Які природні явища сили і стихії персоніфікуються у вірші? (Бик, жасмин, небо тощо)

Яке значення химерного переплетення сну, фантазії і дійсно­сті у вірші? (Людська свідомість може витворити найхи- мерніші фантазії, асоціації; людина розчиняється в людині, у природі.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Поміркуйте!

♦ Прокоментуйте слова В. Стуса зі статті «Гордість Іспанії»: «Об­рази Ґарсія Лорки дуже конкретні, його поетична думка — гли­бока і не завжди осягненна. Часом цю думку легше відчути, аніж збагнути».

VI. Домашнє завдання

Розповідати про життєвий і творчий шлях Ф.

Ґарсія Лорки. Виразно читати, аналізувати його вірші.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

♦ У поезії Ф. Ґарсія Лорки мене здивувало... (вразило)

УРОК № 24

Тема. Поетичний практикум. Аналізування синтетичного вияву новітніх течій і тенденцій у західноєвропей­ській поезії кінця XIX — початку XX ст., представле­ній творчістю Р. М. Рільке, Ґ. Аполлінера, Ф. Ґарсія Лорки

Мета: допомогти учням розкрити поняття «модернізм», «авангардизм» у поезії; розвивати навички ілюстру­вання принципів і положень літературних напрямів прикладами з конкретних поезій; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей, естетичні смаки, любов до поезії.

Обладнання: портрети письменників, художні тексти, ілюстративні матеріали.

Тип уроку: поетичний практикум.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Поезія — одночасно Слово і Музика... Словом вона промовляє і мислить.

Музикою співає і марить», — говорив С. Мер- ріль. Про значення слова і красу музики в поезії ми будемо розмір­ковувати на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Робота над темою уроку

1. Поетичний практикум

— У своєму творчому становленні P.M. Рільке пройшов основні етапи розвитку літератури кінця XIX — початку XX ст. від симво­лізму до вершини неокласичної модерністської поезії.

♦ У його поезії можна знайти багато різних мотивів. Поєднайте уривки з віршів із мотивами, які вони виражають (див. табли­цю на наступній сторінці).

Для довідок: 1 — б); 2 — в); 3 — а)

Знайдіть у сонеті P. М. Рільке «Ось дерево звелось...» образи- символи, алегорії, поясніть їхнє значення в естетиці симво­лізму. (Орфейузагальнений символ мистецтва. Дереводуховна еволюція світу, його зростання. Хижа, храммале, велике, шлях до зростання. Темний ліс, повний хижих звірів,— це людство, що втратило духовні цінності; темряваутра­та ідеалу; хрампіднесення високої, божественної мудрості.)

Мотиви Цитати
1. Відчуження людини в дегу- манізованому світі а) В оцім селі стоїть останній дім, Самітній, наче на краю землі. Іде дорога селищем малим Крізь темну ніч і губиться в імлі. (Пер. М. Бажана)
2. Ностальгії за втраченою єдністю людини зі світом б) Вона — вже корінь, і коли нараз Її спинив і з розпачем промовив До неї бог: «А він таки оглянувсь», — Безтямно й тихо запитала: «Хто?» (Пер. М. Бажана)
3. Українські мотиви в) Така кохана, — то її ця ліра Оплакала за плакальниць усіх, Аж світ на плач суцільний обернувся, Де знову все було: і ліс, і діл, І шлях, і поле, і ріка, і звір... Але в плачливому отому світі Так само, як над іншою землею, І сонце йшло, й зоріло тихе небо... (Пер. М. Бажана)

 

Визначте, у чому «орфізм» творчості Р. М. Рільке. (Думка про те, що мистецтво одухотворює кожну річ, людину і навіть звіра. Воно має чарівну силу, яка єів Бога,— здатність перетворювати світ.)

♦ Порівняйте різні переклади сонета Р. М. Рільке «Ось дерево звелось...» (М. Лукаша, М. Бажана, В. Стуса), висловте свої упо­добання.

(Можна запропонувати учням дослівний переклад для роботи.)

♦ Творчість Ґійома Аполлінера — це шлях від неоромантизму до кубофутуризму. Дослідники його творчості знаходять і риси символізму. Сам поет називав себе сюрреалістом.

♦ Порівняйте вірші «Лорелея» Г. Гейне та Ґ. Аполлінера.

Ґ. Аполлінер

Схожість

Міф як спосіб розкриття внутрішнього світу героя; наближення міфу до сучасності; утвердження цінності людської особистості

Відмінність

♦ Які проблеми, крім кохання, порушуються у вірші Ґ. Аполлі- нера «Міст Мірабо»? (Життя і смерті, тлінності й вічності, існування особистості)

♦ Розкрийте символіку образів цієї поезії.

Сена — ... (уособлення життя і часу, у якому зрештою все минаєі надії, і кохання, і розчарування);

• годинник, зміна дня і ночі — ... (час, його плинність і вічність);

міст — ... (символ кохання і символ вічного, непідвладного часу зв’язку між минулим і прийдешнім).

♦ Поєднайте художні засоби й уривки поезій.

1. Журба і втіха; вода бігуча — життя хода тягуча; минають дні, а я ще є а) порівняння
2. Любов сплива, як та вода бігуча б) алітерація
3. А я ще є, ... а я ще є в) рефрен
4. Вода тече, хлюпоче Од вічних поглядів спочити хоче г) антитеза

 

Для довідок: 1 — г; 2 — а; 3 — в; 4 — б.

♦ Як ви думаєте, що відповіла у віршованій формі Ґ. Аполлінеру Марі Лорансен, з якою він розлучився і написав із цього приво­ду вірш «Міст Мірабо»?

Порівняйте свої припущення з текстом вірша російською.

* * *

Не просто печальная,

А скорбящая.

Не просто скорбящая,

А несчастная.

Не просто несчастная,

А страдающая.

Не просто страдающая,

А покинутая.

Не просто покинутая,

А сирая.

Не просто сирая,

А изгнанная.

Не просто изгнанная,

А мёртвая.

Не просто мёртвая,

А забытая.

(Перевод М. Яснова)

Знайдіть у вірші Ф. Ґарсія Лорки «Касида про сон під зорями» приклади персоніфікації природних сил і стихій. («Викпри­смерк, що реве багряно»; «Небослон здоровий»; «Про пісок із гарячого півдня, // Що сумує без білих камелій // І так слізно їх просить, бідний...»)

• Визначте риси, спільні для поезії Р. М. Рільке, Ґ. Аполлінера, Ф. Ґарсія Лорки (у групах з використанням прийому «Мозко­вий штурм»)

Очікувані відповіді

• Оригінальне бачення світу, його проблем.

• Пошуки нових форм вираження.

• Утвердження активно-творчого ставлення до життя.

• Творче використання традицій символізму, романтизму та ре­алізму.

IV. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольного твору (див. домашнє завдання уроку М 20).

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про життє­вий і творчий шлях О. Блока (до уроку № 26).

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Найбільше задоволення я отримав(-ла) від читання (роботи)...

УРОК № 25

Тема. Письмовий контрольний твір за вивченою темою «Творчість М. Булгакова, Р. М. Рільке, Ґ. Аполлінера, Ф. Ґарсія Лорки»

Мета: повторити, узагальнити вивчене; розвивати зв’язне писемне мовлення учнів, уміння виділяти головне й деталі, висловлювати свої думки, аналізуючи ху­дожні твори, обґрунтовувати власні твердження; ви­ховувати найкращі людські якості.

Обладнання: художні тексти.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення, контроль і корекція знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Оголошення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

II. Основний зміст роботи

1. Коментар-інструктаж учителя до написання творів за вибором (або за варіантами)

2. Вибір тем

Орієнтовний список тем

• «Відкриття булгаковського світу в романі М. Булгакова “Май­стер і Маргарита”»;

• «Пошуки істини й справедливості героями роману М. Булгако­ва “Майстер і Маргарита”»;

• «Творчість і кохання в романі М. Булгакова “Майстер і Марга­рита”»;

• «Моральна відповідальність людини за свої вчинки в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита”»;

• «Чим мене вразив твір М. Булгакова “Майстер і Маргарита”»;

• «Мої улюблені вірші (образи з поезії) Ґ. Аполлінера»;

• «Художні відкриття Ґ. Аполлінера»;

• «Моє сприйняття поезії Р. М. Рільке (Ф. Ґарсія Лорки)»;

• «Діалог з поетом... (ліричним героєм...). Створення власної ка- ліграми».

3. Написання твору Епіграфи до творів

Найсумніша радістьбути поетом. Решта не враховується.

Навіть смерть. Ф. Ґарсія Лорка

Щира поезіяце любов, мужність

і жертовність. Ф. Ґарсія Лорка

Хай панує поміж людьми любовне спілкування, хай об’єднує їх чудовий ланцюжок духовного спілкування, бо до цього прагнуть слово, різець і всі

мистецтва. Ф. Ґарсія Лорка

Згаси мій зіря все ж тебе знайду, Замкни мій слухя все ж тебе почую, Я і без ніг до тебе домандрую, Без уст тобі обітницю складу.

Р. М. Рільке

Зразок каліграми

Рибка щастя моя золота Щастя Мов рибка така золота;

Забажаєш багато — є ризик утратити все;

Мало мрієш — життя нецікаве, сумне...

Де вона, золота середина —

Іронічно-лукава рибина?

— Хочеш бути щасливим — так будь, — говорить вона.

Зразок твору

ВІРШІ Ґ. АПОЛЛІНЕРА, ЯКІ МЕНЕ ВРАЗИЛИ

Творчість Ґ. Аполлінера є одним із найзначніших і найхарак­терніших явищ поетичного сприйняття суперечливої дійсності XX ст.

Осмислення трагедії війни відобразилося в збірці «Калігра­ми. Вірші Миру і Війни», що вийшла друком 1918 року. Вона

поділяється на дві частини: до першої увійшли поезії, написа­ні Аполлінером 1913 і в першій половині 1914 року, до другої — фронтові поезії. Присвячена збірка пам’яті друга поета, літератора Рене Деліза, який загинув на фронті. Назва збірки пов’язана з екс­периментами в царині поетичної форми. Частина віршів має ви­гляд «ліричних ідеограм», або каліграм, тобто вони написані так, що їхній текст створює своєрідний малюнок (будинок, зірку, лінії дощу тощо). У «Каліграмах» поет засуджує війну, але антивоєнною тематикою їх значення не вичерпується. Ґ. Аполлінер порушує важливі проблеми духовного й історичного буття людства, багато й сміливо експериментує, домагаючись «безпосереднього виражен­ня». Так з’являються його «поезії-розмови», «поезії-репортажі», для яких «будівельним матеріалом» служили факти, фрагменти «безпосередньої дійсності», з яких монтуються твори «Вулиця Крістін», «Хмарний привид» та інші.

Проте збірка була не просто експериментаторством, а переду­сім — прагненням відтворити складний «потік життя», у якому зв’язки розриваються й водночас усі фрагменти з’єднані невиди­мим ланцюгом, пізнати котрий покликана поезія. Для Аполлінера людина, попри всі її помилки й хибні ілюзії, завжди залишається володарем світу, що веде постійну боротьбу за життя на межі світла і темряви, миру і війни, високого й буденного.

Поезія Ґ. Аполлінера, яка справила на мене найбільше вра­ження,— «Зарізана голубка й водограй». Розташуванням літер не­однакового розміру та різними напрямками рядків вона утворює обриси голубки над струменями фонтана, що символізує вічний плач за тими, хто загинув на війні.

Цей образ навіяв поетові відомий малюнок П. Пікассо голуб­ки — символу миру.

Війну поет сприйняв як страшну трагедію, але трагедію майже неминучу, невблаганну, як Страшний суд. Світ наче розколовся на дві половини: з одного боку — люди, природне життя, з іншого — страждання, кров, смерть. За принципом антитези й побудовано поезію «Зарізана голубка й водограй». Каліграма створена у формі звернення до всіх сучасників, яких розкидала війна по світу або за­брала смерть. Поет не вживає таких гучних слів, як «людство», «сучасники». Навпаки, звертання його має суто особистісний, на­віть інтимний характер:

О постаті убиті любі

О дорогі розквітлі губи Міє Мареє

Єтто Лорі Анні і ти Маріє Де ви дівчата Я вас питаю

У цьому переліку імен і особистий зміст, і поетичний. Кожна людина на світі неповторна, смерть кожної людини — трагедія, втрата цього світу. Під час війни полеглих рахують сотнями, ти­сячами, усіх імен не перелічити. Але так ставляться до людей ті, хто розпалив війну. Поету близькі всі люди, він пам’ятає і живих, і мертвих. У кожного з них є ім’я, а всі разом вони — сучасники поета. Антитеза «убиті — розквітлі» підкреслює антигуманний характер війни. Риторичне запитання залишається без відповіді.

Глибокого філософського змісту набуває й образ водограю: це символ скорботи, оплакування всіх полеглих. Як не витече вода з водограю, так не втамувати поету душевної туги, жалю, адже війна передчасно забрала молодих і любих. Але в останніх рядках вірша поєднуються глибокий трагізм і віра в можливість спасіння людства, виникає образ зраненого, але не вбитого сонця, багряного горизонту, що може символізувати нову зорю миру:

Душа ятриться з непокою І водограй рида зі мною А як вони іще живі Десь б’ються на Північнім фронті Там олеандри всі в крові

І сонце зранене в траві На багрянистім горизонті

Мені здається, що тільки такі вірші, які дають уявлення про конкретне зло, «війну в особах», можуть пробудити в душах лю­дей огиду до всякого насильства й несправедливості, прагнення до миру й злагоди. Ця ж поезія ще й захоплює своєю незвичною, ори­гінальною формою, поетичністю та задушевністю.

III. Підсумки уроку

УРОК № 26

Тема. «Срібна доба» російської поезії, розмаїття літера­турних напрямів, течій та шкіл у поезії. Трагічні долі митців цієї доби. Життєвий і творчий шлях ро­сійського поета Олександра Блока. Символізм його поезій

Мета: ознайомити учнів із провідними модерністськими, авангардистськими напрямами й течіями «срібної доби», їх представниками, із творчістю О. Блока; розвивати навички виділення головних рис, осо­бливостей різних літературних напрямів у творчості письменників; аналізу поетичних творів, висловлення своїх думок і вражень; виховувати любов до поезії, естетичні смаки.

Обладнання: опорно-логічні схеми, таблиці, портрети письмен­ників, видання творів, ілюстративні матеріали до характеристики доби, біографії Блока.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Аналіз контрольної роботи

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя

— Першу половину XIX ст. називають «золотим добою» росій­ської літератури, що представлена творчістю О. Пушкіна, М. Лєр­монтова, Ф. Тютчева, А. Фета та ін. Початок XX ст., незважаючи на значні історичні, соціальні катаклізми, ознаменований у росій­ській літературі «срібною добою». Про цей феномен, про долю мит­ців того часу ми й вестимемо розмову на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Складання таблиці імен видатних філософів, живописців,

діячів театру, напрямів у літературі

Учитель. Як не дивно, у цей час у Росії відбувся розквіт не лише літератури, а й філософії, мистецтва взагалі. Розгляньте складену таблицю й зробіть висновки.

Філософія Живопис Театр, балет Поезія
B.Соловйов М. Бердяєв П. Флорентій­ський C.Булгаков Л. Шестов М. Федоров та ін. К. Малевич М. Врубель М. Шагал В. Кандінський М. Ларіонов та ін. К. Станіслав- ський В. Мейерхольд В. Комісаржев- ська A.Павлова B.Ніжинський та ін. Символізм, футуризм, акмеїзм, « новоселянська поезія» та ін.

 

2. Робота з висловлюваннями філософів (у групах)

■ І О О О • U 1 «

♦ Прочитаите и прокоментуйте висловлювання російських філо­софів.

1) «Внутрішніми властивостями добра визначається життєве за­вдання людини; її моральний сенс полягає в служінні Добру чи­стому, усебічному і всесильному» (В. Соловйов).

2) «Проблема особистості є основною проблемою екзистенціальної філософії... Я маю реалізувати в собі особистість, і ця реаліза­ція є невтомною боротьбою. <...>Будь-яка людина покликана стати особистістю, і їй має бути надана можливість стати осо­бистістю. Будь-яка людська особистість має цінність і не може розглядатися як засіб... Цим аж ніяк не заперечується глибока нерівність людей в обдаруваннях і властивостях, у покликанні й висоті» (М. Бердяєв).

3) «У серцях людських відбувається... боротьба, вирішується пи­тання про те, кому поклонитися й повірити: Христу, царство якого не від світу цього. Та ж сама боротьба триває і в душі со­ціалізму» (С. Булгаков).

3. Огляд картин російських художників «срібної доби», визначення в них рис модернізму, авангардизму

4. Робота з опорно-логічною схемою провідних модерністських й авангардистських напрямів і течій «срібної доби» російської

••• •• • • • поезії, їх представників та поетів поза літературними угрупованнями (див. схему на наступній сторінці)

Учитель. Доля більшості митців цієї доби склалася трагічно; фізично були знищені М. Гумільов, О. Мандельштам; змушені були емігрувати Д. Мережковський, 3. Гіппіус; М. Цвєтаєва, С. Єсенін. В. Маяковський покінчили життя самогубством; зазнали переслі­дувань від влади Б. Пастернак, А. Ахматова — їх твори тривалий час не друкували.


Напрям, течія Символізм Акмеїзм Футуризм « Новосе лянська поезія» Позагрупові поети Сатирик
Особли­ вості • Підвищена увага до музи­ки слова; • звернення до містичної філософії; • невиразне, невизначене розуміння світу через тонкі натяки й напівтони • Джерела у французько­му класицизмі; • витончена, але свіжа й проста поетична мова; • точний образ; • деталізування (« особистісний мікроскоп») • Заперечення спадщини минулого; • незрозуміла мова, слово­творчість; • соціальний протест; • епатаж • Увага до долі російського народу, особливо селянства; • пісенний характер; • міфологіч- ність і релі­гійність   • Викриття міщанства, посеред­ності
Пред­ ставни­ ки Старше покоління В. Брюсов, Ф. Сологуб, Д. Мережков- ський, 3. Гіппі- ус, К. Бальмонт Молодше покоління 0. Блок, А. Бєлий, А. Бальмонт А. Ахматова, 0. Мандельштам, М. Гумільов, М. Кузьмін та ін. В. Маяковський, В. Хлєбніков, Б. Пастернак, І. Северянін, В. Каменський та ін. М. Клюєв, С. Кличков, С. Єсенін І. Бунін, І. Аннен- ський, М. Цветаева Саша Чорний («Хронічний сатирик»)
110 Усі уроки світової літератури. 11 клас

 


5. Повідомлення учня про життєвий і творчий шлях О. Блока

Яка жага безумна — жить.

Все здійснене обожествити,

І втілити все нерозкрите,

В нечуваному продзвеніть! —

пише молодий поет Олександр Блок, спо­внений оптимізму, надій на «свободу яс­нокрилу» , закоханий у Прекрасну Даму.

Його називають одним із найяскравіших представників символізму, що увібрав у своїй творчості найкращі здобутки ро­сійської класичної лірики та модерні фі­лософські ідеї В. Соловйова.

Народився Олександр Блок у Петер­бурзі в старовинній шляхетній родині.

Батька хлопець майже не знав, бо мати, невдоволена шлюбом, швидко розлучилася з чоловіком. Виховувався майбутній поет у родині діда, відомого вченого-ботаніка О. Бекетова. Навчався на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету, тоді ж почав писати. Перший юнацький цикл віршів мав латин­ську назву, у перекладі — «Напередодні світу». У 23 роки поет одружився з Любов’ю Менделєєвою, дочкою знаменитого вченого- хіміка. Своїй коханій Блок присвятив збірку «Вірші про Прекрасну Даму», яка вийшла 1905 року й принесла йому славу. Тоді ж поет познайомився з відомим символістом Андрієм Бєлим; у журналі «Новий шлях» виходять друком десять його поезій.

О. Блок пише публіцистичні статті, у яких висловлює думки про необхідність подолання прірви між інтелігенцією та народом, про суспільну роль митця.

Працює над поетичними циклами «Сніжнамаска», «Вільні дум­ки», «Страшний світ», «Ямби», «Італійські поезії», «Різні вірші», «Арфи та скрипки», «Кармен», «Батьківщина» та ін., над поема­ми «Нічні фіалки», «Солов’їний сад», п’єсою «Троянда і хрест». 1916 року Блок був мобілізований на фронт, служив у військово- будівельному загоні; через рік почав працювати в слідчій комісії Тимчасового уряду. Соціалістичну революцію сприйняв як бурю, що здатна очистити життя від скверни, зруйнувати старий облуд­ний світ.

У перші повоєнні роки пережив творчій злет, висловивши своє ставлення до сучасного та історичного шляхів Росії у творах
«Дванадцять», «Скіфи» та ін. Однак реалії радянського часу при­несли поетові розчарування.

1921 року поет помер у Петрограді. Символізм О. Блока мав національно-самобутній характер. Від містичної замкненості в осо­бистих переживаннях поет приходить до художнього осмислення реальності й усвідомлення своєї єдності з народом і батьківщиною. Розчарування у філософських ідеях, які він наслідував, привели до появи урбаністичних та апокаліптичних мотивів у творчості, «жит­тєвих досвідів», що їх митець виніс зі своїх сутичок із «страшним світом».

6. Виразне читання вчителем поезії «Незнайома»

Обмін враженнями про прочитане, евристична бесіда

♦ Який конфлікт наявний у творі? (Між дійсністю та ідеалом)

Які образи та деталі підкреслюють бездуховність повсякден­ного життя? (Гарячий шал ресторанів, п’яні окрики, дитячий плач, жіночий виск, прогулянки серед канав тощо)

♦ Знайдіть і зачитайте портрет Незнайомої. Що підкреслює автор в описі?

У чому виявляється авторська іронія? (Останні рядки стосу­ються ліричного героя, який тотожний авторові.)

Коментар учителя

— Конфлікт у вірші О. Блока «Незнайома» подається через при­зму романтичної іронії і становить основу сюжету. Дійсність у цій поезії — це світ обивателів, що гайнують свої дні у трясовині затиш­ку, пияцтва, фліртів. Ця реальність представлена у вірші у двох за­мальовках: дачне передмістя та задушливе приміщення ресторану.

Саме в чадному ресторані з’являється Незнайома — загадкова красуня, що заволоділа серцем ліричного героя. Її образ оповитий чарівним серпанком, риси обличчя та обрис фігури невизначені, ту­манні, розмиті, ніби з «нетутешнього» світу, тому ліричний герой бачить «берег зачарований і чарами пойняту даль». Образ Незна­йомої переростає межі образу земної жінки. Вона символізує міс­тичний ідеал жіночої краси, пов’язаний з ідеєю Вічної Жіночності, самої гармонії. Виникаючи на межі реальності та марення, образ Незнайомої в завершальній частині вірша розпадається на окремі фрагменти.

7. Виразне читання учнем поезії О. Блока «Весно, весно, без меж і без краю...»

Обмін враженнями про прочитане, виконання завдань

♦ Визначте тему поезії, її настрій. (Двобій із життям)

♦ Знайдіть у вірші вияви темних обставин життя. Як ліричний герой до них ставиться?

♦ Про що свідчить вислів ліричного героя «Все приймаю!»?

8. Виразне читання вчителем вірша О. Блока «Скіфи»

Обмін враженнями про прочитане

(Учні виписують рядки, у яких висловлені головні думки твору: «Росія-сфінкс», «О світе ветхий! Стямся хоч на мент! На учту, де братерство, праця й віра, ...нас... скликає ліра!» та ін.)

V. Закріплення знань, умінь і навичок

♦ Поєднайте елементи символізму із прикладами із творів

О. Блока.

1. Звукопис а) «Шлю привіт тобі дзвоном щита» — можливо, натяк на давньоруського князя Святослава, який попереджав ворогів: «Іду на Ви!»
2. Натяк б) «Дівочий стан, шовками зловлений, Пливе в туманному вікні» (сонорні)
3. Сугестія в) Ліра — поезія; сфінкс — загадка; інтеграл — премудрість (з поезії «Скіфи»)
4. Символ г) «І очі сині-сині, тужачи, Цвітуть на березі смутнім» (навіює образ моря, дівчини, що очікує коханого чи мрію під пурпуровими вітрилами)
Для довідок: 1 — б; 2 — а; 3 — г; 4 — в.

 

VI. Домашнє завдання

Характеризувати російську поезію «срібної доби». Розповідати про життя й творчість О. Блока, аналізувати його поезію.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про життя й творчість А. Ахматової, її зв’зок з Україною; виразно читати вір­ші А. Ахматової (див. у ході уроку №27).

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• 3 поезій О. Блока найбільше враження справила на мене ...,

тому що...

УРОК № 27

Тема. Життєвий і творчий шлях російської поетеси Анни Ахматової. Утілення у творчості А. Ахматової ознак акмеїзму

Мета: розкрити особливості творчої манери поетеси як яскравого явища світової поезії XX ст., поглибити розуміння поняття «акмеїзм»; розвивати навички ана­лізу поетичних творів, визначення рис літературних явищ; виховувати почуття естетичної насолоди від читання та осмислення поезії, прагнення опоратися злу й несправедливості.

Обладнання: портрет письменниці, видання творів, ілюстративні матеріали до біографії, аудіозаписи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя

— У своїй Нобелівській лекції Й. Бродський назвав п’ять найкра­щих, на його думку, поетів XX ст., серед яких було ім’я Анни Ахма­тової: «Бути кращим за них на папері неможливо, неможливо бути кращим за них і в житті, яким би трагічним і гірким воно не було».

Вона була музою поета Миколи Гумільова, її велична краса на­дихала художників, скульпторів, фотографів, поетів О. Мандельшта­ма, О. Блока, Б. Пастернака, М. Смєлякова, Є. Євтушенка та бага­тьох інших. Хто ж вона, Анна Ахматова. Про це дізнаємося на уроці.

Предыдущая статья:Усі уроки світової літератури. 11 клас. В. В. Паращич 6 страница Следующая статья:Усі уроки світової літератури. 11 клас. В. В. Паращич 8 страница
page speed (0.0568 sec, direct)