Всего на сайте:
236 тыс. 713 статей

Главная | Литература

Усі уроки світової літератури. 11 клас. В. В. Паращич 5 страница  Просмотрен 3134

• реальні факти життя письменника та історії СРСР 1920­1930-х рр.;

• творчість письменників М. Гоголя, Ф. Достоєвського, філософа В. Соловйова, Г. Сенкевича («Камо грядеши» («Куди йдемо»)), Й. Ґете («Фауст»), Данте Аліґ’єрі («Божественна комедія»), Е. Т. А. Гофмана («Малюк Цахес»);

• міфологічні твори (євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пилата, Іуду та ін., біблійні міфи про диявола, євро­пейські, слов’янські міфи, апокрифи).

В епоху культивації атеїзму й тотальної боротьби із церквою звернення Булгакова до біблійного сюжету було надзвичайно смі­ливим.

Перший варіант роману письменник спалив (усього було шість варіантів), що свідчить про прагнення автора до доскона­лості.

Прийом, який використав письменник для створення вражен­ня, що перешкоди і в часі, і в просторі є відносними, називається «роман у романі» — роман Майстра про Єшуа. Звідси випливають і особливості твору, відповідно до яких «біблійні, єршалаїмські» розділи твору чергуються з «московськими» для того, аби в остан­ній главі «зустрітися» і ніби злитися в місячну стежку, якою йти­муть Пилат і Єшуа Ґа-Ноцрі.

У романі «Майстер і Маргарита» глави, присвячені Понтію Пилату та Єшуа, вирізняються не лише сюжетно, але й стилістич­но. Емоційний, гострий стиль перших глав роману несподівано змінює чітка, стримана, точна прозова мова.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

Зробіть висновок!

• Прокоментуйте спогади К. Паустовського про родину Булгако- вих: «Булгакови жили на узвозі до Подолу навпроти Андріїв­ської церкви — у дуже мальовничому київському куточку.

За вікнами їхньої квартири постійно було чути звуки роялю й навіть пронизливої валторни, голоси молоді, біганина і сміх, суперечки і спів. Такі родини з великими культурними і трудо­вими традиціями були окрасою провінційного життя, своєрід­ними осередками передової думки».

VI. Домашнє завдання

Знати зміст роману М.

Булгакова «Майстер і Маргарита».

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Булгаков мені уявляється людиною...

• Мене зацікавило...

УРОК №16

Тема. Проблематика і система образів твору Михайла Бул­гакова «Майстер і Маргарита». Особистість і влада, різні аспекти потрактування проблеми Мета: допомогти учням усвідомити широту філософсько- етичної проблематики роману, значення системи об­разів для розкриття ідейного задуму твору; розвивати навички виділення головного, коментування його, усного мовлення, логічного та образного мислення; виховувати свідоме ставлення до питань морально­сті, прагнення до гуманістичних ідеалів.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали до нього, схема будови роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита».

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Питання про добро і зло, моральний вибір, справед­ливість і відповідальність, взаємини особистості з владою, покли­кання мистецтва завжди хвилювали людство, були в центрі уваги багатьох митців.

Поет Ю. Левітанський писав:

Каждый выбирает для себя Женщину, религию, дорогу;

Дьяволу служить или пророку —

Каждый выбирает для себя.

Каждый выбирает по себе Слово для любви и для молитвы;

Шпагу для дуэли, меч для битвы Каждый выбирает по себе.

Каждый выбирает по себе Щит и латы, посох и заплаты;

Меру окончательной расплаты Каждый выбирает по себе.

Про те, як ці проблеми набули художнього втілення в романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита», поміркуємо на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант

1) Про що сперечалися Берліоз і Бездомний із незнайомцем біля Патріарших ставів?

2) Які художні деталі 1-го розділу вказують на радянську дій­сність 1930-х років? (Згадка про Соловки, «шпигуноманія», атеізм)

3) Чому Єшуа називав усіх «добрі люди»? (Бо вважав, що немає злих людей.)

4) Що вказувало на те, що Понтію Пилату були притаманні риси людини, а не лише героя міфу? (У прокуратора була мігрень — боліла голова.)

5) Як збувається перше «пророцтво» іноземного професора? (Берліоз потрапляє під трамвай.)

6) Як у будинку літераторів реагують на трагічну звістку? (Спо­чатку літератори були вражені, та через кілька хвилин про­довжили розважатись.)

7) Які «фокуси» показали Воланд і його почет московській публі­ці? (Улаштували «грошовий дощ», модний магазин та ін.)

8) Де опинився поет Іван Бездомний після пригод у Грибоєдові? (У психіатричній лікарні)

9) «...Вискочило перед нами, як з-під землі вискакує вбивця у про­вулку, й уразило нас одразу обох!» Про що говорив гість Івана Бездомного в його лікарняній палаті? (Про кохання)

10)Як сприйняв майстер критику його роману й відмову друкува­ти? (Де довело його до відчаю, до хвороби.)

11)Що відбувалося в природі під час страти Єшуа? (Гроза)

12)На що зважилася Маргарита, щоб дізнатися про майстра? (Ста­ла відьмою: натерлася дивним кремом і пішла на бал за запро­шенням незнайомця.)

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Спостереження над текстом художнього твору

1) Читання епіграфа до твору та його пояснення

...тож хто ти, нарешті?

— Ячастина тієї сили, що вічно хоче зла і вічно творить благо.

Й. Ґете

(Тут і далі переклад Ж. Храмової)

(Слова взяті з твору Й. Ґете «Фауст» і натякають на те, що йтиметься про «вічні» проблеми людського буттядобро та зло, які часто переплітаються.)

2) Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

• Визначити основні проблеми роману «Майстер і Маргарита».

Очікувані відповіді Проблеми:

• морального вибору;

• взаємин особистості з владою;

• віри та безвір’я;

• кохання;

• честі й справедливості;

• бездуховності, міщанства;

• співвідношення добра і зла;

• істини;

• ролі мистецтва та ін.

3) Складання схеми будови роману

Філософсько-художнє осмислення

 

«Московська» частина   
Тема кохання, мистецтва Сатирична тема Фантастична тема
Майстер і Маргарита Москва 30-х рр. XX ст. Воланд і його почет

 

Відповідно до будови роману створено систему образів. Слід за­значити, що погляди, думки, шляхи й долі героїв постійно пере­плітаються.

4) Робота з таблицею «Герої роману М. Булгакова Майстер і Маргарита”»

♦ Заповніть таблицю груп персонажів.

Герої «єршала- їмського світу» Реальні герої Москви 30-х років XX ст., сатиричні герої Фантастичні герої Герої, пов’язані з темою кохання, мистецтва
Єшуа, Пилат, Каїфа (перво­священик), Марк Щуробій, Левій Матвій Берліоз, Бездомний, Латунський, Варену­ха, Римський та ін. Воланд, Азазелло, Коров’єв, кіт Бегемот, Гелла Майстер, Марга­рита

 

2. Пошуково-аналітична робота з текстом

Знайдіть у розділі 2 «Понтій Пилат» слова, які розкривають багатогранне розуміння автором проблеми особистості й вла­ди. («Серед іншого я казав,— розповідав в’язень,— що будь-яка влада є насильством над людьми і що прийде час, коли не буде влади ані кесарів, ані будь-якої іншої влади. Людина перейде

в царство істини і справедливості, де взагалі не буде потрібна влада».)

♦ Чи погоджуєтеся ви з такою думкою? Обґрунтуйте своє твер­дження.

Очікувана відповідь

Влада створює закони, які мають виконувати люди. Закони створює диктатор (в умовах тиранії) чи парламентська більшість (за демократичного устрою), при цьому рідко враховуючи індиві­дуальні потреби особистості. Прокуратор Понтій Пилат мав по­милувати або Єшуа, або злочинця Вар-раввана. Боячись за своє життя, прокуратор дарує життя злочинцеві, а Єшуа наказує стра­тити.

Виконували волю влади письменники, літературні критики, голова МАСОЛІТу Берліоз.

V. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Поміркуйте!

♦ Хто в «єрашалаїмській» частині роману, на вашу думку, відпо­відає таким поняттям:

Ідеал Ч-------------------- ►- Реальність (Єшуа) (Пилат)

 

2. Визначте ключове слово в духовних пошуках Єшуа

Відповідь: істина.

VI. Домашнє завдання

Знати зміст роману.

Уміти характеризувати проблематику твору, систему його об­разів.

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Найбільше в романі мене вразив епізод... (вразила думка про...)

УРОК №17

Тема. Твір Михайла Булгаков «Майстер і Маргарита» — роман-міф. Трансформація міфічних мотивів; поєд­нання реальності та фантастики Мета: допомогти учням осмислити ідейно-художні осо­бливості твору, новаторський підхід письменника до вирішення філософсько-етичних проблем; розвивати навички аналізу художнього твору, художніх образів, усне мовлення, уміння виділяти головне й деталі, ви­словлювати свої враження та думки, обґрунтовувати їх; виховувати прагнення до добра й гуманізму. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали до нього, таблиці до характеристики образів твору.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти», — пи­сав Й. В. Ґете. Таємниці життя та художньої творчості М. Булгако­ва ми й намагатимемося пізнати на сьогоднішньому уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Формування вмінь і навичок

1. Вирішення проблемного питання

♦ Який жанр твору М. Булгакова «Майстер і Маргарита»?

Очікувана відповідь

У романі поєднано історію, філософію, сатиру, що зумовило його поліфонію. У ньому є риси детектива, психологічного, філо­софського, історичного, любовного, авантюрного роману.

2. Слово вчителя

— Роман «Майстер і Маргарита» настільки складний і неор­динарний, що літературознавці донині не можуть визначити точно ні його жанр, ні головного героя. Дають нази: роман-доля, роман-заповіт, роман-міф (Б. Гаспаров). Одні вважають головним героєм твору майстра (І. Виноградов), другі — Івана Бездомного (І. Палієвський), треті — Воланда (М. Дунаєвський).

Сюжет роману «Майстер і Маргарита» не новий. Але біблійні мотиви набувають у Булгакова нових рис: персонажі наділені зем­ними характерами та вирішують земні проблеми.

♦ Наведіть приклади «заземлення» біблійних героїв. (Головний біль Понтія Пилата, спрага Єиіуа та ін.)

3. Евристична бесіда за змістом «єршалаїмської» частини роману

Чому заарештували Єшуа? (Виступав проти старої віри.)

Як змінюється ставлення Понтія Пилата до в’язня? (Від на­смішкидо шанобливого ставлення, від катуваньдо спро­би врятувати)

Чому прокуратор, який уже збирався відпустити Єшуа, усе ж таки не робить цього? (Не має права як прокуратор проба­чити філософу його висловлювання про владу, оскільки трима­ється за посаду й боїться за своє життя.)

♦ Чому первосвященик Каїфа вважає Єшуа більш небезпечним

и

злочинцем, ніж Вар-раввана? (Його проповіді загострили соці­альну обстановку, спрямовані проти старої віри, що може при­звести до повстання народу.)

♦ Хто з близьких по духу людей знаходиться поруч із Єшуа під час його страти? (Левій Матвій)

Яка доля Юди? Чому з ним так учинили? (За наказом Понтія Пилата його вбитоспроба виправдатися перед Єшуа.)

♦ Який моральний шлях проходить Понтій Пилат на сторінках роману? (Від боягузства і зради до каяття)

4. Характеристика образів роману

Коментар. Хоч Булгаковському Єшуа і притаманні деякі риси Месії, та він більше схожий на Сина Людського, а не Сина Божого. Людські його риси рельєфно проявляються, зокрема, у сцені допи­ту. Цей мандрівний філософ проповідує моральний закон Добра. Він ні на йоту не відступає від своїх переконань і нехтує брехнею, щоб урятуватись: не розуміє чи не бажає розуміти натяків проку­ратора. І навіть за мить до страти, коли йому, спраглому, піднесли до рота мокру губку, він сповідує цей закон: відмовляється від цієї милості на користь засудженого сусіда, який так само потерпав від спраги.

Головним антагоністом Єшуа є Понтій Пилат: носій абсолютно­го добра, вічних істин і зневірений у моральних цінностях охоро­нець державного порядку, влади. Головним свідченням духовної величі Єшуа є його безкомпромісність в обстоюванні вищої істини.

Пилат зазнає моральної поразки, капітулює перед страхом за своє життя. За хибний моральний вибір Пилат упродовж тисячоліть розплачується муками совісті. Прокуратор бажав іти поруч із Єшуа місячною доріжкою. І тільки після двох тисяч років каяття перед Пилатом проліг довгоочікуваний шлях — дорога до світла. Місяч­не сяйво в Булгакова є символом Істини, вічного духовного життя.

Іншою протилежністю Єшуа є Воланд. Якщо Мефістофель із «Фауста» Ґете є втіленням зла, усесильним, як Бог, то Воланд має на меті відновлення справедливості, хоче довести, що зло й добро тісно переплітаються, ось тільки зло неминуче карається.

Булгаковський Воланд не сіє зло, а викриває його. Жорстоки­ми, але водночас справедливими наказами та вчинками він віднов­лює рівновагу між добром і злом. Зло в романі — не витівки Сатани. Відповідальність за несправедливість автор покладає на людину. Каральна сила, яку втілюють Воланд та його почет, діє вибірково й осмислено. «Воланд — це перший диявол у світовій літературі, який карає за недотримання заповідей Христа», — пише В. Соко­лов у «Булгаківській енциклопедії».

До речі, у Старому Заповіті Біблії Сатана також не ворог Бога, як у Новому Заповіті, а земне божественне правосуддя. У житті часто Сатана криється в нас самих, і від нас залежить, який вибір зробити, яким шляхом піти.

5. Складання порівняльної «анкети» Єшуа та Воланда
Критерій Єшуа Воланд
Ім’я Єшуа, Ґа-Ноцрі з Гамали «Воланд, Мефістофель, Сата­на, Асмодей, Вельзевул, Дия­вол — утім, як вам завгодно»
Портрет «Під лівим оком <...> си­нець. У кутику рота — сад- но із закипілою кров’ю» «Рот якись кривий... Праве око чорне, ліве чомусь зелене»
Вік 27 років «На вигляд років сорок із га­ком». «А взагалі — я вічний»
Національ­ ність «Мені казали, що мій батько був сирієць» «Я? Мабуть, німець... Або ан­глієць? Поляк? Француз? »
Місце про­живання «Я не маю постійної оселі» «Я? Ніде»
Рідня «Не маю нікого. Я один на світі» «Один, один, я завжди один»

 

Критерій Єшуа Воланд
Якими мо­вами володіє Арамейською, грецькою, латиною «Я взагалі поліглот і знаю силу-силенну мов»
Заняття «Я мандрую з міста до міста» «Мені, як мандрівникові, усе дуже цікаво»
Думки про головне зло людської особистості Сказав Пилатові: «Біда в тому, що ти надто за­мкнений й остаточно втра­тив віру в людей. Адже не можна, погодься, вмістити всю свою прихильність у собаку. Твоє життя збід­нене, ігемоне» «Щось недобре таїться в чо­ловіках, що уникають ігор, вина, чарівних жінок, за­стільної бесіди. Такі люди або тяжко хворі, або потай не­навидять оточуючих»

 

Висновки. У Єшуа та Воланда багато спільного. Це свідчить про те, що добро і зло переплітаються. Диявол у романі Булгакова бо­реться із людськими вадами і стає завзятим адвокатом людей.

Письменник творить свій міф, трансформуючи, переосмислю­ючи біблійні легенди, літературні джерела і власне розуміння ві­чних істин.

6. Визначення реального й фантастичного в романі

«Майстер і Маргарита»

Реальне Фантастичне
Життя, побут москвичів 1930-х ро­ків; риси їхніх характерів, «квар­тирне питання» та ін. Поява Воланда і його почту, їхні витівки в Москві; розмова Пилата й Єшуа на місячній доріжці та ін.

 

IV. Домашнє завдання

Повторити зміст розділів «московської» частини роману. Умі­ти характеризувати героїв та ситуації. Підготувати інсценівки (з «московської частини).

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Проблеми роману «Майстер і Маргарита» близькі нашому ча­сові тим...

УРОК №18

Тема. Сатиричне змалювання радянських обивателів і функ­ціонерів Москви 30-х років XX ст. у романі М. Булгако- ва «Майстер і Маргарита». Іронія і гротеск у картинах зіткнення демонічних сил із московською дійсністю Мета: допомогти учням усвідомити майстерність письмен­ника в художньо-психологічному осмисленні сучасної йому дійсності; розвивати навички аналізу художньо­го твору, його образів і явищ, зіставлення із сучасніс­тю, висловлення своїх думок; виховувати прагнення до самопізнання та самовдосконалення.

Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. У Біблії визначається сім смертних гріхів людини: заздрість, жадібність, блуд (розбещеність), ненажерливість, гор­довитість, зневіра, гнівливість. М. Булгаков у романі намагається виявити в героїв духовну опору, яка допомагає їм протистояти спо­кусі, гріху. Та не завжди людина може вивищитися над сірою по­всякденністю, рутиною, а тому з’являється перед нами у своїй мо­ральній голизні, перетворюється на істоту другого сорту, точніше сказати, «другоїсвіжості».

Приголомшлива за своєю глибиною й силою людська драма роз­гортається на фоні легковажного життя сучасних авторові героїв роману. І відчуття фантасмагорії виникає не стільки через присут­ність Воланда, скільки через людську неповноцінність, безглуз­дість існування всіх цих берліозів, босих, лиходєєвих та ін. Про це — на уроці.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Формування вмінь і навичок учнів

1. Перегляд інсценівок (діалоги Сокова і Воланда, Воланда і Фагота-Коров’єва під час сеансу чорної магії та ін.)

2. Евристична бесіда

(За бажанням, учитель може організувати роботу в групах.)

3 якою метою Воланд прибув до Москви? (Подивитися, як змі­нилися люди за 300 років, і відновити справедливість.)

Яких висновків дійшов Воланд? (Люди не змінилися, їх ще біль­ше зіпсувало «квартирне питання».)

♦ Кого, як і за що покарали Воланд і його почет?

(Директора вар’єте Степана Лиходеева викидають із Мо­скви в Ялту, звідки він, натерпівшись страху, через кілька днів повертається. А гріхів у нього купа: «...Взагалі вони,доповідає Коров’єв, говорячи про Степана в множині,останнім часом страшенно свинячать. Пиячать, вступають у зв’язки із жінка­ми, використовуючи свій стан, ні чорта не роблять, та й робити нічого не можуть, тому що нічого не розуміють у тому, що їм до­ручено. Начальству замилюють очі.

— Машину даремно ганяє службову!наябедничав і кіт». Великого театрального начальника Семплеярова, у якого такі ж пороки, яків Стьопи, покарано сімейним скандалом і звільнен­ням із роботи. Хоча потім він знову потрапляє на таке ж «тепле містечко»завідувача грибозаготівельним пунктом.

Дістається, але, без важких наслідків, від нечистої сили йНи- канору Івановичу, який із валютою дійсно не грається, але хабарі все ж таки бере; і дядечкові Берліоза Поплавському, який націлив­ся на московську квартиру племінника, і керівникам Комісії з ви­довищ, типовим бюрократам і неробам.

Але дуже суворі покарання чекають чомусь на тих, у кого, на перший погляд, незначні вади. Майстер визначає їх так: людина без сюрпризу всередині, або людина без фантазії.

Фінансовому директорові вар’єте Римському, який намагався знайти «звичайні пояснення явищ незвичайних» асистенти Во- ланда влаштовують таку сцену жахів, що той за кілька хвилин перетворюється на сивого старого з головою, що постійно смика­ється.

На буфетника вар’єте, який торгував несвіжою рибою, Во­ланд насилає страшну хворобу, говорячи, що «свіжість буває лише однаперша, вона ж і остання». Але карає його не за нечесність, а за патологічну жадібність, скупердяйство.

Та найбільшого покарання зазнає голова МАСОЛІТу Берліоз, який потрапив під трамвай. Під час похорону зникає його голова, і печальна подія перетворюється на фарс. Урешті-решт, Воланд перетворює голову Берліоза на чашу для пиття. Чому так? Бер­ліоз, начитана, освічена людина, письменник, ні в що не вірить. Якщо є щось незрозуміле для нього, він відбувається фразою: «Цьо­го не може бути». Але найбільший його гріх у тому, що він привчає до бездуховності інших, зокрема молодого неосвіченого поета Іва­на Бездомного.)

♦ Як Воланд і його почет потішилися над московською публікою? (Влаштували «грошовий дощ», «магазин модного одягу»)

♦ Які риси людей при цьому виявилися?

Як реагував «вищий московський світ», «бомонд» на різні не­щастя з іншими людьми, навіть тими, перед якими вони раніше плазували? (Спочатку дивувалися, жахалися, через кілька хви­лин усе забували й поверталися до своїх справ, виявивши байду­жість та безсердечність; не на життя, а на смерть боролися за право на квартиру Берліоза.)

Які прикмети дійсності 1930-х років проступають у творі М. Булгакова? (Згадка про Соловки, «нехороша квартира», з якої безслідно зникають люди; вияви «пильності» щодо іно­земцівімовірних шпигунів; доноси та ін.)

Учитель. Сатира, іноді дуже їдка, вихлюпується на «москов­ських» сторінках роману. Маестро Воланд офіційно проводить се­анси чорної та білої магії на сцені, але половина вистави — поза сценою. Чому? Тому що забагато «об’єктів» для вистави в Москві розвелося. Люди забули про своє справжнє призначення, і тому до них прийшов Воланд.

М. Булгаков широко використовує іронію та гротеск, точно під­мічає і змальовує психологічні особливості обивателів, передбача­ючи їхню реакцію на події та вчинки. І це свідчить про велику май­стерність, геніальність письменника.

3. Розв’язання проблемного питання

♦ Як ви думаєте, чи змінилися люди з часів Булгакова? Доведіть свою думку.

IV. Домашнє завдання

Переглянути сторінки роману, присвячені майстру й Маргари-

ті.

Уміти аналізувати образи, явища та ситуації.

Висловлювати свої враження і думки.

V. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

♦ Найсмішнішим у «московських» сценах мені здалося...

♦ Не лише сміх, але й сум викликають у романі епізоди...

УРОК №19

Тема. Трагізм долі митця (майстра). Утвердження сили творчості й кохання в долі героїв роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита»

Мета: допомогти учням усвідомити трагізм долі митця, силу мистецтва й кохання у творі; розвивати усне зв’язне мовлення, образне й логічне мислення, культуру почут­тів, уміння висловлювати думки та враження; вихову­вати шанобливе ставлення до одвічних людських цін­ностей, прагнення до щирості й гармонічних взаємин. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстративні матеріали, таблиці.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Крім усіх згаданих у романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита» тем, проблем та ідей, надзвичайно важливим є утвер­дження цінності творчості й кохання та їхньої рятівної сили в до­лях майстра і Маргарити, у долі людини взагалі. «За мною, чита­чу! Хто сказав тобі, що немає на світі справжнього, вірного, віч­ного кохання?» — звертається до нас письменник, і ми прямуємо за ним.

II. Оголошення теми й мети уроку

III. Формування вмінь і навичок школярів

1. Пошуково-дослідницьке завдання (у парах)

♦ Заповніть таблицю. Дослідіть етапи життя майстра, стан його

душі, моральні якості, доберіть цитати.

(Учні самостійно працюють упродовж 7-10 хв. Під час відпо­відей на дошці заповнюється загальна таблиця.)

Орієнтовна відповідь

Етапи життя Стан душі, моральні якості Цитати
1. Життя в Москві Самотність, відчуження ...
2. Виграш ста тисяч Реалізація прагнення до незалеж­ності, свободи творчості  

 

Етапи життя Стан душі, моральні якості Цитати
3. Зустріч із Маргаритою Сильне й несподіване почуття, що раптово виникло  
4. Романтичне кохання майстра і Маргарити Відчуття безмежного «сімейного» щастя  
5. Написання роману про Понтія Пилата Бажання знайти істину, утверджен­ня цінності добра й справедливості  
6. Спроба видати роман Наївність  
7. Поява «друга» Алоїзія Могарича Довірливість  
8. Цькування та пересліду­вання майстра літератур­ними критиками, владою Страх  
9. Хвороба майстра Фізична і моральна слабкість  
10. Спалення рукопису Відчай, відступництво  
11. Втеча героя Визнання своєї поразки  
12. Порятунок, наданий «вищими» силами Спокій  

 

♦ Порівняйте цитати до характеристики Єшуа й майстра, зробіть висновки.

Єшуа Майстер
«...я не пам’ятаю своїх батьків» «я не маю постійної оселі...» «Я один на світі» «У мене немає більше прізвища... Я відмовився від нього, як і взагалі від усього в житті»; «Жив історик самотньо, не маючи рідних і майже не маючи знайомих у Москві»
«Я мандрую з міста до міста» «Я ось, наприклад, хотів об’їхати всю земну кулю»
« — Чи знаєш ти якусь мову, крім арамейської? — Знаю, грецьку» «Я знаю п’ять мов, крім рідної...»

 

Висновки. Майстер і Єшуа схожі не лише обставинами і спосо­бом життя, а й прагненням віднайти шлях до істини, повернути лю­дям віру в добро та справедливість. Але суспільство, засноване на тоталітарних законах (доба давньої римської імперії початку нашої ери, сталінський режим) не потребує проповідників істини. Єшуа і майстер, як і їхні ідеї, приречені на цькування та переслідування до повного фізичного знищення. Єшуа гідно долає всі моральні ви­пробування, а майстер занепадає духом, припиняє боротьбу за ро­ман і навіть спалює твір. Але майстер не зрікається самої ідеї слу­жіння істині, тому, урешті-решт, заслуговує якщо не на прощення, то на спокій.

Свідченням великої сили мистецтва є спасіння спаленого рома­ну майстра — «рукописи не горять».

2. Евристична бесіда

♦ Як виникає кохання майстра й Маргарити? Можливе таке ко­хання в реальному житті чи це «наслання Боже», «подарунок долі»?

На які жертви йде героїня заради свого коханого? (Маргарита назавжди залишає спокійне, матеріальне забезпечене життя, чоловіка, від якого бачила тільки добро, хоч між ними й не було справжньої любові; укладає угоду з дияволом, стає відьмою і на­віть жертвує життям.)

♦ Поясніть «ланцюжок» станів Маргарити, описавши епізоди її життя.

Засмучена о збентежена о рішуча о «вільна від усього» о роз­лючена о тактовна о чарівна о сильна о знесилена о переля­кана о відчайдушна о горда о милосердна.

Предыдущая статья:Усі уроки світової літератури. 11 клас. В. В. Паращич 4 страница Следующая статья:Усі уроки світової літератури. 11 клас. В. В. Паращич 6 страница
page speed (0.022 sec, direct)