Всего на сайте:
236 тыс. 713 статей

Главная | Военное дело

ДІЇ В ОБОРОНІ.  Просмотрен 1037

Взвод обороняє опорний пункт до 400м по фронті і до 300м у глибину, відділення - позицію до 100м по фронту.

Опорний пункт взводу складається з позицій відділень, основних, запасних і тимчасових вогневих позицій бойових машин, основних і запасних вогневих позицій доданих вогневих засобів, командно-спостережливого пункту командира взводу; позиція відділення - з основних і запасних вогневих позицій вогневих засобів, що дозволяють разом із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом, на флангах і в тилу опорного пункту взводу. Бойові машини в опорному пункті взводу розташовуються по фронту й у глибину з інтервалами до 200м, а бойова машина в центрі позиції відділення, на чи фланзі за позицією на видаленні до 50м.

Підготовка оборони починається з одержанням бойового завдання від старшого командира і включає:

• організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань відділенням, організацію взаємодії, управління і бойового забезпечення);

• підготовку взводу до виконання бойового завдання;

• зайняття оборони, створення бойового порядку і системи вогню;

• інженерне обладнання опорного пункту;

• практичну роботу в підлеглих підрозділах.

В умовах відсутності зіткнення із противникомкомандир взводу, одержавши бойове завдання:

• усвідомлює його, дає вказівки щодо підготовки взводу до його виконання;

• оцінює обстановку;

• приймає рішення по карті, оголошує його командирам відділень і приданих підрозділів, виводить взвод у зазначений опорний пункт або в укрите місце на підступах до нього, приховано розташовує його і організовує безпосередню охорону;

• спільно з командирами відділень і приданих засобів проводить рекогносцировку;

• віддає бойовий наказ (бойове розпорядження);

• організовує взаємодію і систему вогню, зв’язок із підлеглими підрозділами, забезпечення дій та управління;

• потім командир взводу відповідно до прийнятого рішення організовує зайняття опорного пункту, будує систему вогню, організовує безпосередню охорону та інженерне обладнання опорного пункту і складає схему опорного пункту.

Одержавши наказ на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення із противником, після захоплення і закріплення на вказаному (вигідному) рубежі командир взводу повинен:

• усвідомити завдання;

• оцінити обстановку;

• прийняти рішення;

• поставити завдання відділенням на зайняття позицій у зазначеному взводу опорному пункті;

• організувати спостереження, взаємодію, систему вогню, бойове забезпечення дії і управління, та інженерне обладнання опорного пункту;

• надалі він вивчає місцевість, уточнює завдання відділенням і порядок взаємодії, складає схему опорного пункту, а в разі потреби, вирішує й інші питання.

В бойовому наказі на оборону командир взводу вказує:

1. Орієнтири, склад, положення і характер дій противника, а при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником – місця розташування його вогневих засобів.

2. Завдання роти і взводу, сусідів.

3. Після слова "наказую" ставить бойові завдання відділенням, вогневим засобам, безпосередньо підлеглому особовому складу, групам, які створюються; доданим підрозділам і вогневим засобам.

4. Час зайняття оборони, готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання опорного пункту; сигнали оповіщення, управління і порядок дій за ними.

5. Своє місце і заступника.

При постановці завдань особовому складу командир взводу вказує:

• завдання відділенням, їх бойові позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу;

• основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції бойових машин, їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції, ділянки зосереджувального вогню взводу і місце в них ведення вогню відділеннями;

• завдання приданим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

• завдання снайперу, його основну і запасну вогневі позиції, порядок спостереження і ведення вогню;

• завдання стрільцю-санітару, місце його знаходження, порядок розшуку і збору поранених (винесення, виведення, вивезення) до місця збору взводу (медичний пост роти, пост санітарного транспорту) і надання їм першої медичної допомоги та їх обліку;

• заступнику командира взводу – місце, а за потреби і порядок виконання вогневих завдань бойових машин;

• якими вогневими засобами забезпечити проміжки із сусідами і фланги.

Предыдущая статья:Після виконання бойового завдання командир взводу у пункті збору. Следующая статья:Орієнтири
page speed (0.0169 sec, direct)