Всего на сайте:
183 тыс. 477 статей

Главная | Экономика

Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса.  Просмотрен 528

  1. Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки Е. Хансен, Р.Харрод, Є.Домар.
  2. Є. Домар та Р. Харрод розглядали ек. зростання лише в залежності від одного фактору – від нагромадження капіталу.
  3. Проблеми економічного зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях
  4. Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму.
  5. Основні школи неолібералізму. Неоліберальне економічне вчення Ф.фон Хайєка.
  6. Економічний лібералізм та урегульованість економіки. Неокласичний синтез П.Самуельсона.
  7. Сучасні неокласичні (консервативні) економічні теорії.
  8. Необхідно розрізняти суспільні інститути та поняття суспільної психології.
  9. Футурологічні та соціально-інституціональні технократичні концепції
  10. Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм.
  11. Становлення неоінституціоналізму: методологічні особливості та структура нової теорії.
  12. Економічна теорія прав власності та трансакційних витрат Р.Коуза. Теорема Р.Коуза.

Джон Мейнард Кейнс (1883–1946) – англ. ек-ст, державний діяч.Кейнс народився в сім’ї професора ек-ки. книга Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" (1936) здійснила революцію в аналізі ек-ки і зробила Кейнса одним з найблискучих та найвпливовіших економістів усіх часів. В своїх книгах Кейнс розглядав проблеми теорії ймовірності, монетарної ек-ки, наслідки мирної угоди, укладеної після першої світової війни. Проте головною його працею залишається "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей". Методологічні основи дослідження Кейнса.

Перш за все необхідно звернути увагу на те, що економісти до Кейнса не виділяли мікро- та макроекономічні аспекти ек-ки.Але якщо взяти до уваги умови процвітання окремих фірм, то стане зрозумілим, що вони не тотожні ефективності ек-ки в цілому. Тому можна зробити висновок, що макроек.-ий підхід не може не відрізнятися від мікроек-ки. Тому подальший розвиток ек.-ої науки вимагав наявність двох різних рівнів ек.-о аналізу. При цьому слід зазначити, що мікроек.-ий аналіз був створений неокласичною економікою, ще до Кейнса. Кейнсіанство зробило предметом аналізу ек-ку в цілому. Такий підхід одержав назву макроек.-о, а сама теорія – макроек-ка.

Основи короткострокового макроек.-о аналізу, створені Кейнсом. полягають у тому, що ек.-а поведінка в межах усього господарства окремих агрегатних одиниць представлена у вигляді функцій з невеликим числом змінних величин, при цьому Кейнс обмежився двома одиницями виміру – грошовою одиницею та одиницею праці. Остання є 1 година праці некваліфікованого робітника. Це єдиний пункт за яким теорія Кейнса зовні подібна до ек.-ої теорії К. Маркса Кейнс запровадив в теорію ек.-ої науки математичні моделі, засновані на взаємозв’язку невеликої кількості змінних. При цьому рівновага ек-ки зводилась до рівноваги товарного ринку, грошового ринку, ринку облігацій та ринку праці.

Причиною можливої нестабільності ек-ки Кейнс вважав коливання в рівні доходу, що обумовлені неочікуваними змінами об’єму інвестицій. Останні, якщо вони досягають небезпечної межі, не можуть бути скориговані тільки силами ринкової саморегуляції і вимагають додаткового (але такого, що не змінює ринку) втручання держави.

Кейнс розглядає два основних інструменти державного впливу на сукупний попит – фіскальну та грошово-кредитну політику. Можливість грошово-кредитного регулюваннябезпосередньо впливає із кейнсіанської теорії проценту. Вважаючи процент найважливішим параметром, від якого залежить гранична ефективність інвестицій, Кейнс припускав, що через банківську систему можна регулювати (знижувати) процентну ставку в довготривалій перспективі, стимулюючи інвестиційний та сукупний попит. Але якщо зростання грошового пропонування не призводить до зниження процентної ставки, тобто виникає “пастка ліквідності”, то грошово-кредитне регулювання виявиться безсилим в стимулюванні сукупного попиту і тому є неефективним інструментом подолання депресії. Свої надії на рівноважне економічне зростання і досягнення повної зайнятості Кейнс пов’язував передусім з фіскальною політикою: збільшення урядових видатків здатне виповнити недостатність споживчого та інвестиційного попиту приватного сектора економіки. Втручання держави Кейнс визнавав “єдиним практично можливим засобом уникнення повної руйнації існуючих економічних форм і умовою для успішного функціонування приватної ініціативи”.

 


Предыдущая статья:Перш за все слід відмітити, що розвиток товарно-грошових відносин спростували твердження неокласиків про здатність автоматично забезпечувати рівновагу ринку. Следующая статья:Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки Е. Хансен, Р.Харрод, Є.Домар.
page speed (0.1495 sec, direct)