Всего на сайте:
166 тыс. 848 статей

Главная | Экономика

Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса.  Просмотрен 496

  1. Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
  2. Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
  3. Економічна думка Стародавніх Індії, Китаю та Єгипту. Закони господарської політики царя Хаммурапі.
  4. Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
  5. Погляди У. Петті.. В результаті описаних подій він став великим землевласником. у 1661 ро..
  6. Теорія економічного розвитку у працях Й.Шумпетера.
  7. Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму.
  8. Особливості розвитку ідей меркантилізму у європейських країнах (Англія, Франція, Італія).
  9. Англія XVI–XVIII ст. як класична країна первісного нагромадження капіталу.
  10. Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
  11. Економічні концепції шведської школи К.Віксель, Г.Кассель.
  12. Маржиналізм: умови виникнення, особливості методології та основні школи.

Джон Мейнард Кейнс (1883–1946) – англ. ек-ст, державний діяч.Кейнс народився в сім’ї професора ек-ки. книга Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей" (1936) здійснила революцію в аналізі ек-ки і зробила Кейнса одним з найблискучих та найвпливовіших економістів усіх часів. В своїх книгах Кейнс розглядав проблеми теорії ймовірності, монетарної ек-ки, наслідки мирної угоди, укладеної після першої світової війни. Проте головною його працею залишається "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей". Методологічні основи дослідження Кейнса.

Перш за все необхідно звернути увагу на те, що економісти до Кейнса не виділяли мікро- та макроекономічні аспекти ек-ки.Але якщо взяти до уваги умови процвітання окремих фірм, то стане зрозумілим, що вони не тотожні ефективності ек-ки в цілому. Тому можна зробити висновок, що макроек.-ий підхід не може не відрізнятися від мікроек-ки. Тому подальший розвиток ек.-ої науки вимагав наявність двох різних рівнів ек.-о аналізу. При цьому слід зазначити, що мікроек.-ий аналіз був створений неокласичною економікою, ще до Кейнса. Кейнсіанство зробило предметом аналізу ек-ку в цілому. Такий підхід одержав назву макроек.-о, а сама теорія – макроек-ка.

Основи короткострокового макроек.-о аналізу, створені Кейнсом. полягають у тому, що ек.-а поведінка в межах усього господарства окремих агрегатних одиниць представлена у вигляді функцій з невеликим числом змінних величин, при цьому Кейнс обмежився двома одиницями виміру – грошовою одиницею та одиницею праці. Остання є 1 година праці некваліфікованого робітника. Це єдиний пункт за яким теорія Кейнса зовні подібна до ек.-ої теорії К. Маркса Кейнс запровадив в теорію ек.-ої науки математичні моделі, засновані на взаємозв’язку невеликої кількості змінних. При цьому рівновага ек-ки зводилась до рівноваги товарного ринку, грошового ринку, ринку облігацій та ринку праці.

Причиною можливої нестабільності ек-ки Кейнс вважав коливання в рівні доходу, що обумовлені неочікуваними змінами об’єму інвестицій. Останні, якщо вони досягають небезпечної межі, не можуть бути скориговані тільки силами ринкової саморегуляції і вимагають додаткового (але такого, що не змінює ринку) втручання держави.

Кейнс розглядає два основних інструменти державного впливу на сукупний попит – фіскальну та грошово-кредитну політику. Можливість грошово-кредитного регулюваннябезпосередньо впливає із кейнсіанської теорії проценту. Вважаючи процент найважливішим параметром, від якого залежить гранична ефективність інвестицій, Кейнс припускав, що через банківську систему можна регулювати (знижувати) процентну ставку в довготривалій перспективі, стимулюючи інвестиційний та сукупний попит. Але якщо зростання грошового пропонування не призводить до зниження процентної ставки, тобто виникає “пастка ліквідності”, то грошово-кредитне регулювання виявиться безсилим в стимулюванні сукупного попиту і тому є неефективним інструментом подолання депресії. Свої надії на рівноважне економічне зростання і досягнення повної зайнятості Кейнс пов’язував передусім з фіскальною політикою: збільшення урядових видатків здатне виповнити недостатність споживчого та інвестиційного попиту приватного сектора економіки. Втручання держави Кейнс визнавав “єдиним практично можливим засобом уникнення повної руйнації існуючих економічних форм і умовою для успішного функціонування приватної ініціативи”.

 


Предыдущая статья:Перш за все слід відмітити, що розвиток товарно-грошових відносин спростували твердження неокласиків про здатність автоматично забезпечувати рівновагу ринку. Следующая статья:Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки Е. Хансен, Р.Харрод, Є.Домар.
page speed (0.0113 sec, direct)