Всего на сайте:
210 тыс. 306 статей

Главная | Биология, Зоология, Анатомия

Регенерація та її види.  Просмотрен 603

  1. Найбільш вагомі чинники, що впливають на
  2. Типова та атипова регенерація. Пухлинний ріст.
  3. Можливості регулювання процесів регенерації.
  4. Першу цілісну еволюційну теорію розробив французький учений Жан Батіст Ламарк.
  5. Біологічний вид, реальність і динамічність його існування, критерії. Генофонд (алелофонд) виду.
  6. Структура виду. Популяції— головні складові одиниці виду.
  7. Характеристики популяції: морфологічні, екологічні, генетичні. Генофонд (алелофонд) популяції.
  8. Поняття про мікроеволюцію. Популяція— елементарна одиниця еволюції.
  9. Природний добір як головний рушійний фактор еволюції, його форми
  10. Популяції людей. Популяційна структура людства. Великі й малі популяції (деми, ізоляти).
  11. Проблема генетичного обтяження й вплив мутагенних навантажень (радіаційних, хімічних) на популяції людей, медико-біологічні напрямки.
  12. Походження людини. Формування людини розумної— закономірний етап еволюції органічного світу.

Регенерація- відновлення структур організму в процесі життєдіяльності і відновлення тих структур, що були втрачені внаслідок патологічних процесів.

Фізіологічна регенераціяявище універсальне, властиве всім живим організмам, а також органам, тканинам, клітинам і субклітинним структурам.

Прийнято поділяти клітини тканин тваринних

організмів і людини на три основні групи: лабільні, стабільні і статичні.

До лабільних відносять клітини, що швидко і легко поновлюються в процесі нормальної життєдіяльності організму.

До стабільних клітин відносять клітини печінки, підшлункової залози, слинних залоз та ін. Вони мають обмежену спроможність до розмноження, що

виявляється при ушкодженні органа.

До статичних клітин відносять клітини поперечносмугастої м'язової і нервової тканин. Клітини статичних тканин, як вважає більшість дослідників, не діляться.

Репаративна регенерація. Відновлення органів,

тканин та інших структур після ушкодження, а також відновлення цілого організму з його частини називають репаративною регенерацією(від лат.

reparativus - відновлювальний). Фізіологічна і репаративна регенерації не є відособленими, незалежними одна від одної. Репаративна регенерація розгортається на підґрунті фізіологічної, тобто на основі тих

же механізмів, і відзначається лише більшою інтенсивністю проявів.

Репаративна регенерація може бути типовою

(гомоморфоз) і атиповою (гетероморфоз).При

гомоморфозі відновлюється такий же орган, як і втрачений. При гетероморфозі відновлені органи відрізняються від типових. При цьому відновлення втрачених органів може проходити шляхом епіморфозу, морфалаксису, ендоморфозу (або регенераційною гіпертрофією), компенсаторною гіпертрофією.

Епіморфоз (від грец. επί - після і μορφή - форма) - це відновлення органа шляхом відростання від ранової поверхні, що підлягає при цьому чуттєвій перебудові. Гіпоморфоз (від грец. ύπό - під, внизу і μορφή - форма) - регенерація з частковим заміщенням ампутованої структури (у дорослої шпорцевої жаби виникає остеподібна структура замість кінцівки).

Гетероморфоз (від грец. έτερος - інший, другий) C поява іншої структури на місці втраченої (поява кінцівки на місці антен або ока у членистоногих ).

Морфалаксис (від грец. μορφή - форма, вигляд, αλλαξ,ις - обмін, зміна) - це регенерація, при якій відбувається реорганізація тканин із ділянки, що залишилася після пошкодження, майже без клітинного розмноження шляхом перебудови.

Регенерація, що відбувається усередині органа, називається ендоморфозом, або регенераційною

гіпертрофією. При цьому відновлюється не форма, а маса органа.

 

Предыдущая статья:Тривалість життя та проблеми довголіття. Следующая статья:Найбільш вагомі чинники, що впливають на
page speed (0.0098 sec, direct)