Всего на сайте:
183 тыс. 477 статей

Главная | Право

Адміністративно-правовий спосіб захисту прав  Просмотрен 240

Адміністративний спосіб полягає в розгляді та розв’язанні суперечки органом державного управління. Процедура розгляду набагато простіша, ніж у цивільному судочинстві. Правовою основою є Кодекс України про адміністративні правопорушення, а також Закони України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на сорти рослин» тощо.

У галузі авторського права і суміжних прав адміністративний спосіб захисту прав передбачено тільки за публічний показ, порушення умов публічного демонстрування й тиражування кіно- і відеофільмів без прокатного посвідчення. Адміністративно-правовий захист поширюється на сорти рослин. Стаття 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення проголошує: «Використання запатентованого сорту рослин без згоди власника патенту або під назвою, що відрізняється від назви, під якою його занесено до Державного реєстру сортів рослин України, – спричиняє накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Стаття 1643 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає другу групу дій, що спричиняють адміністративно-правову відповідальність. Перша частина цієї статті передбачає відповідальність за три види адміністративних правопорушень:

1) неправомірне використання комерційного найменування, торговельної марки або будь-якого маркування товару;

2) неправомірне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця;

3) самовільне використання імені іншого підприємця.

Зазначені адміністративні правопорушення спричиняють накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Друга частина ст. 1643 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, що можуть завдати шкоди діловій репутації чи майновим інтересам іншого підприємця. Наведене правопорушення спричиняє накладення штрафу від п’яти до дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця становить зміст третьої частини ст. 1643 зазначеного Кодексу. Ці неправомірні дії спричиняють накладення штрафу від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення дій, обумовлених законодавством України як недобросовісна конкуренція, спричиняє накладення Антимонопольним комітетом України штрафів, а також адміністративну і цивільно-правову відповідальність. До таких дій належать:

– неправомірне використання чужого імені, фірмового найменування, торговельних марок;

– введення в обіг під своїм позначенням товару іншого виробника;

– відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб’єкта господарської діяльності й уведення його в господарський оборот;

– неправомірний збір, розголошення і використання комерційної таємниці, а також інші протиправні дії.

Тобто Антимонопольним комітетом України розглядаються скарги щодо дій після введення об’єктів права інтелектуальної власності до господарського обороту.

Типовими видами адміністративних стягнень можуть бути попередження, штраф, виправні роботи, адміністративний арешт тощо. Так, незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення права інтелектуальної власності тягне за собою накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.

Також із метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів суд має право заборонити відповідачеві чи іншій особі вчиняти певні дії за наявності певних умов, а саме:

– існування достатніх підстав вважати, що дана особа є порушником права інтелектуальної власності;

– зазначені дії стосуються виробництва, відтворення, розповсюдження, використання, а також транспортування, збереження або володіння виробами (товарами);

– є достатні підстави вважати, що об’єкти інтелектуальної власності є контрафактними;

– зазначені дії вчиняються з метою випуску в обіг цих контрафактних виробів.

Якщо ж у діях порушника права інтелектуальної власності є ознаки правопорушення, за вчинення якого передбачено адміністративну відповідальність, компетентні органи мають вжити заходів для забезпечення вчиненого або можливого у майбутньому цивільного позову шляхом накладення арешту на:

– вироби (товари), щодо котрих припускається, що вони є контрафактними;

– матеріали та обладнання, призначені для виготовлення і використання зазначених виробів;

– документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказами вчинення дій, за які передбачено адміністративну відповідальність.

На наш погляд, адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності – це система активних адміністративних заходів, що застосовують компетентні органи державної влади, спрямована на поновлення порушеного права, усунення порушень права інтелектуальної власності, створення умов для покладання виконання обов’язку з відновлення порушеного права на порушника, також притягнення його до відповідальності.

 

Предыдущая статья:Категорії спорів Следующая статья:Цивільно-правовий спосіб захисту прав
page speed (0.014 sec, direct)